41 Востаннє редагувалося dot (19.08.2019 16:47:02)

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Не знају, але ја гејби виду проґрамиста, тому вміју шукати, то Тиміш Хмељницькиј — старшиј син того відомого Хмељницького; і Розанда Лупул — сестра књагињи Маріји Раѕивіл, дружини великого гетьмана литовського Јануша Раѕивіла.

Подякували: Gener_Al, Chemist-i2

42

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Спробую провести маленьке опитування щодо оформлення гри. Який варінт мапи Вам більше подобається? Світліший чи темніший?

Мапи

https://pbs.twimg.com/media/ECgJUV9W4AA45Ib.jpg

43

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Мені до смаку сьвітлиј.

Подякували: Gener_Al1

44

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Теж світлий. Чому мапи відрізняються?

Подякували: Gener_Al1

45

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Мені більше подобається:
- темніше оформлення;
- можливість налаштовувати яскравість монітору. З надто світлого я можу зробити темніше, а от навпаки буде погано.
Тому я за світле.

Подякували: Gener_Al1

46

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

/KIT\ написав:

Теж світлий. Чому мапи відрізняються?

Не знаю. Обидва малюнки мені прислали ті, хто спостерігає за проектом.
Ці дві мапи дуже схожі. Таке враження, що одна є перемальовкою іншої. Але яка "оригінальна" і що за перемальовка (і чи взагалі це перемальовка) я не знаю.

Подякували: /KIT\, Q-bart, leofun013

47 Востаннє редагувалося ReAl (23.08.2019 08:07:56)

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Gener_Al написав:
/KIT\ написав:

Теж світлий. Чому мапи відрізняються?

Не знаю. Обидва малюнки мені прислали ті, хто спостерігає за проектом.
Ці дві мапи дуже схожі. Таке враження, що одна є перемальовкою іншої. Але яка "оригінальна" і що за перемальовка (і чи взагалі це перемальовка) я не знаю.

Мапи дуже схожі на цей (ще світліший) скан карти 1681 року (можна зберегти собі, повний розмір jpeg-а 40 мегабайт, майже 160 мегапікселів і не всі програми відкривають), таке як вони відрізняються лише обрізкою і відсутністю картушів у лівому нижньому і правому верхньому кутках.

Там відскановано пів сотні карт, одна ще з до Р.Х., потім з 1541 по 1780 роки, внизу лінія часу.
Якщо Ви про цей проект не знали — вибачте, що раніше не дав посилання.
«Про проект» можна почитати.

Подякували: wander, Gener_Al, dot, pluszz4

48

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Трохи новин щодо розробки гри «Гетьманщина» (https://general.kiev.ua/ hetmanate).
«Гетьманщиною» зацікавився один з найдавніших музеїв України – Львівський історичний музей (докази: https://www.facebook.com/lviv.historica … 62124625).
Якщо все піде за планом то скорочена версія гри (адже більше 2-3 годин в музеї навряд чи хтось буде грати) з’явиться вже у жовтні цього року. У залі, присвяченому тій добі. Поряд із портретами діячів того часу. А у Львові навіть портрет Тимоша Хмельницького із Розандою є. Коротше кажучи, має бути атмосферно =).
Електронні забавки в музеях вже не є чимось екзотичним (принаймні у Європі). Та я бачив там лише не складі пазли або дитячі іграшки. Ґрунтовних історичних розробок на кшталт «Гетьманщини» я не зустрічав. То може в Україні буде перший музей із такою серйозною історичною грою?

Минулого тижня проводив голосування щодо зовнішнього вигляду карти у грі. Результати:
ФБ: Світла=10, Темна=20
Інстаграм: Світла=2, Темна=2
Дискорд: Світла=3, Темна=0
Толока: Світла=0, Темна=1
RePlace.org.ua: Світла=3, Темна=0
Всього: Світла=18, Темна=23
Отже, поки що залишу темну.
Подивився мапу за посиланням ReAl (попередный пост). Там все завішано попередженнями, що нічого використовувати без посилань на сайт не можна (та й взагалі не дуже можна). Не знаю чи можна присвоїти собі права на скан давної карти і якщо так, то чи може скан будь-якого зображення вважатися моїм твором (із можливістю його продавати, забороняти використовувати іншим тощо)?

Подякували: dot1

49

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

На колажі зображені нові персонажі гри «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate). Ті, які були додані протягом останнього місяця. Чи всіх впізнаєте? Звичайно, ті хто бачив стрім гри (https://www.youtube.com/watch?v=QonUH5SGMXA) легко впізнають «знайомі» обличчя. А завдяки вбудованій у гру міні-вікі можна дізнатися ряд цікавих фактів про більшість історичних постатей, представлених у грі. Так, наприклад, тут зображено рідного брата матері Юрія Хмельницького (ох, яке кумівство).  Звичайно, дізнатися хто це, можна буде погравши у історично-політичну гру «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate) . Та може хтось і так знає та напише у коментарях?

Колаж

https://pbs.twimg.com/media/EDjGp5kWwAEkJ0x.png

50

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Кобзар – це не тільки відома збірка віршів Т.Шевченка, а й назва українських народних співців та музикантів. Грали вони не обов’язково на кобзі, використовували й інші народні інструменти , такі як, наприклад, ліри та бандури. У грі «Гетьманщина» (https://general.in.ua/hetmanate) є можливість зустрітися з таким мандрівним співаком. Якщо із ним поговорити та послухати думу, він попросить грошей за свій виступ. А власної грошової одиниці Військо Запорозьке не мало. Поки що можна дати старому мідну монету. Та може хтось може підказати більш точну розцінку на подібний виступ?

Малюнок

https://pbs.twimg.com/media/EELzinwXkAUFZpF.jpg

Подякували: ReAl1

51

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Шкурами ще можна платити було.

Подякували: Gener_Al1

52

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Сьогодні 16 вересня 2019 року, виповнюється 361 рік із моменту підписання Гадяцького договору. 1658 року біля міста Гадяч було підписано договір між Військом Запорозьким та Річчю Посполитою. Головною метою документа було повернення земель Гетьманщини, які відокремилися під час Визвольної війни Богдана Хмельницького, до складу Речі Посполитої, але вже на правах вельми незалежної федеративної одиниці.

Гадяцький договорів став каталізатором багатьох подій. Він остаточно зіпсував відносини Гетьманщини із Московських царством, яке вторглося великою армією на територію Війська Запорозького. В той же час, польський Сейм намагався під час ратифікації частково переписати договір, що призвело до втрати довіри до документу всередині країни. І хоча московських воєвод, зрештою, було розбито козаками і татарами, Іван Виговський втратив підтримку козацької старшини, а зрештою і владу. А внутрішня криза призвела до довгої громадянської війни, відомої, як Руїна.

У грі Гетьманщина (https://general.in.ua/hetmanate) Ви зможете стати на місце Івана Виговського і вирішити долю Гадяцького договору, або його наслідків.
Нагадаю, що перша, неповна версія гри, вже скоро з’явиться у Львівському історичному музеї (https://www.facebook.com/lviv.historica … 4562124625).

Подякували: dot1

53

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Щодо карт. Є ще таке місце, як Вікісховище. І там карти України може й не такі красиві, як на сайті проекту Київстар, але вони всі вільні для використання. Єдина умова — вказати, звідки карти взято, навіть дають готові цитування у різному стилі, посилання цитувати сторінку у панелі ліворуч.
Треба лише придумати, як то зробити щоб і грі не заважало, і було доступно. Може, десь в описі гри, вбудованому в гру.

Подякували: dot, Chemist-i, leofun01, Gener_Al4

54

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Дякую.
А може хтось мене пояснить, всі ці карти - народне надбання. Яким чином можна вимагати якихось посилань? А якщо скан карти - не сама карта, а інший твір, то я можу відсканувати будь-яку картину сучасного митця і вважати це своїм власним твором?

55 Востаннє редагувалося ReAl (19.09.2019 23:25:11)

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Gener_Al написав:

Дякую.
А може хтось мене пояснить, всі ці карти - народне надбання. Яким чином можна вимагати якихось посилань?

Так, сама карта — public domain.
Саме по собі сканування чи фотографування двовимірного об'єкта нового копірайту не створює (з тривимірним є суттєва річ — освітлення і ракурс, вибір вважають творчим процесом).
Але вичищування-вирівнювання скану — це певна робота, яку різні люди зроблять по різному. Перевищує вона «поріг оригінальності», є «творчою» (і, відповідно, «похідним твором») чи ні — питання складне, я не бачив ту конкретну карту, її стан і не знаю, які проблеми могли виникнути під час роботи.
І не можу зараз знайти ту сторінку Вікісховища, де про це міркують і наводять приклади (і то не просто так, бо якщо на Вікісховище завантажать щось «не те», скажімо, зісканувавши з друкованого альбому чийсь отакий скан старого документу, цього не помітять, а правовласник подасть в суд, то платитиме фонд Вікімедіа).

Цю роботу людина дозволила використовувати включно з комерційною метою, але просить посилатися.
Кому не подобається посилатися на чужу роботу — може подумати, чи мав би він скан карти, якби людина його не виклала.
Навіть якщо та людина просто натиснула кнопку «сканувати».

Gener_Al написав:

А якщо скан карти - не сама карта, а інший твір, то я можу відсканувати будь-яку картину сучасного митця і вважати це своїм власним твором?

Ні. Це буде Ваш скан чужої картини. І може бути, що Ви не матимете права його поширювати, бо не дасть копірайт на картину. А може бути, що автор картину віддав у CC-BY, але там дуже проблематично зробити нормальний скан через специфіку конструкції звичайних сканерів і фактуру картини (наприклад, дає такі відбиття, що спотворюють зображення) і довелося добре поморочитися. Тобто будь-хто і «так на раз» цього не зробив би.

Я це добре відчув на собі, коли сканував Біблію в перекладі Огієнка, на вільне використання видання 1988 року правовласник — Українське Біблійне Товариство — дав дозвіл (і навіть віддав примірник книжки, він досі у мене). Це всього лише книжка, не напівтонова карта, але на практично цигарковому папері. Там і сканувати треба було по-хитрому, щоб не «пробивало» текст аж з наступного аркуша, не кажучи вже про задню сторону цього, і ключики unpaper довго підбирати, і все одно потім вручну дочищувати. І у Вікіджерелах воно тепер є тому, що і на переклад Огієнка є дозвіл, і на скан :-)

Подякували: Gener_Al, ostap34PHP2

56

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Тобто, якщо я візьму ваш скан, роздрукую, відсканую знов і почищу то це буде мій твір? Я колись цікавився цією темою і окрім «експертиза вирішить» нічого не знайшов (причому, як я зрозумів і експертизу в Україні не зробиш). Ще бачив два рішення німецьких судів де сказано зо фото і скани не є новими витворами мистецтва. Може Ви щось знаєте з цього приводу?

І ще ніколи не чув аби вікісховище щось комусь заплатило як штраф. У кращому випадку, думаю, прибере, адже там гори творів лежать на які автори точно не давали згоди, бо померли ще до появи вікісховища, але не так давно аби їх твори стали суспільним надбанням. А взагалі, це могло би бути гарною темою для заробітку. Викладає маловідомий твір свого знайомого, а потім отримуєте штраф =).

57

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Невеликий пост про шаровари.
Те що козаки не носили їх – досить очевидно. Принаймні, у такому вигляді, як їх люблять зображати у поп-культурі.
По-перше, тканина була не дешевою, а козаки не були надто багатими. Особливо козаки з Січі, які до реєстру не входили, регулярну платню не отримували. Є свідчення, що навіть за Хмельницького централізовано платили їм не часто, а після його смерті ситуація лише погіршилася. А ще є знамените оповідання, про козака, який під Берестечком довго і вдало боронився. Ось один з варіантів: «Спершу три години відстрілювався з мушкета, потім (маючи 14 ран!) захищався косою, а на пропозицію самого короля скласти зброю відповів, що за життя уже не дбає». Правда це чи легенда, зараз не важливо, важливо те, що такий вправний воїн бився косою – фактично селянським реманентом. І обираючи між великим відрізом тканини на шаровари та зброєю обрав би, думаю, останню.
По-друге, фарбники тоді були виключно природні і всі ці яскраві червоні, а особливо сині кольори, були недосяжні для більшості людей.
По-третє, на картинах старих художників не надто часто можна побачити штани, схожі на шаровари, у когось, окрім старшин. Можливо, як парадну форму, їх хтось небідний і носив.
Нижче можна побачити картину Юзефа Брандта «Козак на коні».

А що ви знаєте з цього приводу, колеги?

картина

https://pbs.twimg.com/media/EF92QpMWkAASJBY.jpg

Подякували: /KIT\, ostap34PHP2

58

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Аби гра Гетьманщина (https://general.in.ua/hetmanate) не складалася виключно із козацьких рад, перемовин та військових сутичок я додаю «відсторонені» від політики події. Однією з таких подій є пошук цінної ікони, що зникла з Мотриного монастиря. Цей монастир настільки давній, що має легенду про своє заснування яка посилається на 11 століття. Нібито на цьому місці Мотрона, дружина одного з найкращих воєвод Ярослава Мудрого, випадково вбила свого чоловіка. Після того прийняла чернецтво та заснувала монастир.

А чи всі пам’ятають автора наведеного малюнка монастиря? І чому для нього ця споруда була такою важливою?

Малюнок

https://pbs.twimg.com/media/EGlFWeAX4AAWtGD.jpg

Подякували: /KIT\, ReAl2

59

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Тиждень тому я писав про Мотрин монастир і постив його малюнок, зроблений, до речі, Тарасом Григоровичем Шевченко. У грі Гетьманщина (https://general.in.ua/hetmanate) можна буде зайнятися пошуками цінної ікони, яка зникла з його стін. Сама ця історія вигадана, проте могла, бути адже монастир був досить багатий. А чи всі пам’ятають, чому Мотрин монастир був таким багатим?

60

Re: Розробка історично-політичної гри про добу Гетьманщини

Мене часто запитують чому для тематики гри "Гетьманщина" (https://general.in.ua/hetmanate) я обрав саме добу Руїни. Звертають увагу, що то були важкі часи, кажуть, що гравцю цікавіше грати за переможця. Спробую пояснити свій вибір.

1. Період Руїни вміщує не лише міжусобні війни козацької старшини, а й героїчні перемоги над арміями інших країн. І багато таких подій , що потім повторювалися не раз. Просто не всі пам’ятають історію того часу, вважаючи Руїну просто періодом масштабної громадянської війни.
2. Я хочу показати, що комп’ютерні ігри теж можуть бути просвітницькими і розповідати щось більш серйозне, ніж війни казкових персонажів у вигаданих світах. Адже, навіть ігор де події відбувають у історичному контексті мало, не кажучи вже про детальні історичні розробки.
3. У 17 столітті жило багато відомих нам історичних та політичних діячів. І хотілося б звернути увагу на те, що Іван Сірко – далеко не тільки кошовий отаман, Павло Тетеря не «гетьман який казну вкрав», Іван Богун не просто «великий рубака» тощо.
4. Своєю розробкою я б хотів дати змогу гравцю стати на місце керманичів того часу. Трохи зрозуміти логіку їх дій. У грі навіть буде статистика "співпадігь" рішень гравця із реальною історією. Зрозуміло, що віддавати бунтівні міста на грабунок татарам – аморально, а Юрій Хмельницький не найкращий політик. Але й мораль тоді була іншою, а ситуація навколо Гетьманщини була надскладною.
5. Я не чекаю від проекту якогось великого успіху. Гра із великою кількістю історичних текстів, зроблена українською мовою, навряд чи може зацікавити велику кількість людей. (Переклад гри я не виключаю, але й гарантувати не можу, бо сам не зроблю, а скільки коштує – не знаю).
6. Звичайно ж, цей період цікавив мене ще з часів школи і, роблячи свою гру, я і сам знаходжу багато нового та цікавого для себе.

Подякували: /KIT\, dot, ReAl3