41

Re: Що писати?

0xDADA11C7 написав:

Ті проєкти, на які "стоїть" - хочеться їх писати, це приносить задоволення, не потрібне схвалення.

Я тут вирішив спробувати себе в письменництві (давно мріяв написати книжку в жанрі НФ). Здається, знайшов спосіб, як перетворити це на проект, на який «стоїть» — у буквальному сенсі. Проблемою є те, що для цього доводиться заселяти фантастичні світи молодими бісексуальними хвойдами (більшість персонажів стають такими. Розвивати персонажів-чоловіків взагалі нецікаво, і читати про них теж нецікаво; якщо ж замінити епізодичного персонажа-чоловіка жінкою, то в неї незабаром з'являються вказані вище риси. Мабуть, це можна назвати ентропією...). Чи можна це буде опублікувати як книжку — навіть не знаю, але задоволення від творчого процесу я отримую.

Питання: що можна використати замість персонажів-дівчат з цікавим та різноманітним сексуальним життям, якщо писати не прозу, а код?

Подякували: Tarpan87, leofun012

42

Re: Що писати?

P.Y. написав:

Проблемою є те, що для цього доводиться заселяти фантастичні світи молодими бісексуальними хвойдами

Робіть, я буду уважно спостерігати за вашою творчістю. Сподіваюся що ця книжка принесе вам запрошення на лезбійські ігрища. Я споглядав їх вживу - було цікаво, останнім часом я все краще розумію механізми такої поведінки. В реалі, а не методичках, це трагічні персонажі і "різноманітне сексуальне життя" не з'являється нізвідки. Мені теж хочеться вірити в життєрадісних бісексувальних людей, але коли побалакаєш з ними - це пил в очі.

Подякували: P.Y.1

43

Re: Що писати?

Ну, вони і є трагічними персонажами. Утопії — вони такі. Якщо робити просто щось позитивне, то виходить плоско й нереалістично. Хіба що світ має дуже відрізнятись від нашого — але тоді виходить щось пересолоджене, доводиться розбавляти його вставками з нашої жорстокої сучасності.

Подякували: Tarpan871

44

Re: Що писати?

Якщо говорити про код, на який «стоїть», то в цьому плані я збоченець і не соромлюсь цього (див. камінг-аути в інших моїх темах). Останній рік серед моїх розваг були дослідження можливостей EBCDIC-кодувань, а також пов'язаного з ними перфокартного кодування. Сюди ж — FORTRAN з фіксованим форматуванням та інша архаїка. Якщо окреслити цю форму «стояка», то це якось пов'язано з атмосферою ранніх ЕОМ, яку я намагаюсь перенести на більш сучасні платформи (не буквально створюючи симулятори чогось старого, а переносячи старі проблеми й методи). Ніякого практичного сенсу в виборі подібних засобів/задач нема, хіба що виникає відчуття дотичності до чогось стародавнього.

Якщо конкретно говорити про EBCDIC-кодування, то вони цікаві переважно тим, що несумісні з ASCII й малосумісні між собою. Це б мало сенс для написання обфускатного коду, якби мені був потрібен обфускатний код — наприклад, можна робити батники чи пітонівські файли в таких кодуваннях, і непосвячений ASCII-залежний користувач не зможе їх прочитати. Але мене захопила задача суміщення несумісного — напр., створити батник, що може запускатися як на ascii-, так і на ebcdic-сумісних кодових сторінках (те, як cmd.exe читає батники, залежить від поточної обраної кодової сторінки, і якщо зробити chcp 500, то запущений після цього звичайний батник, написаний в ascii, поводитиметься непристойно, як і, в частині випадків, батники з якимось іншим ebcdic-кодуванням). Або вивід програми, що лишається придатним для осмисленого читання незалежно від того, в якому з кодувань його буде прочитано. Також дізнався про принципову відмінність між двома варіантами завантаження пітонівських файлів — поки сидиш на стандартному utf-8, різниця між python FILENAME.py та python -m FILENAME лишається непомітною, хоча завантаження в цих двох випадках реалізовано по-різному, тому створення модулів в ascii-несумісних кодуваннях стає проблематичним. Узагалі, більшість сучасних програмістів не розраховують, що їхні програми може бути запущено в якомусь несумісному середовищі, тому навіть стандартні віндові утиліти можуть демонструвати цікаву поведінку в цих умовах.

Подякували: Tarpan871

45

Re: Що писати?

Ну так, те що на тестовому оточенні працює, то падає на продакшені.

46

Re: Що писати?

P.Y. написав:

програми може бути запущено в якомусь несумісному середовищі

Відкрийте для себе docker (ще краще - docker-compose).
Це як у тому мемі "а на моєму компі працює! - ну то давай твій комп разом з програмкою відправимо в Штати замовнику".
Врешті з docker стало можливо відправити середовище замовнику, яке буде точно тим же на кожному компі.

47

Re: Що писати?

Тоді наступним кроком буде клонувати користувача, в якого все працює, і відправити замовникові разом з компом.

Але можна зробити навпаки — щоб усе ламалось через невідомі несумісності, які можна створити самому парою простих команд, і написати програму так, щоб вона могла осмислено працювати в цих екстремальних умовах.

48 Востаннє редагувалося Tarpan87 (10.04.2024 09:05:07)

Re: Що писати?

Дякую. Для серверів я відкрив докера для себе, а ось для десктопних застосунків докер не підходить.

49 Востаннє редагувалося frz (10.04.2024 15:04:50)

Re: Що писати?

Tarpan87 написав:

для десктопних застосунків докер не підходить.

Для того аби переконатися у зворотньому, спершу треба заморочитися таким цікавим збоченням як запуск IDE всередині docker контейнеру, десь я вже тут описував на прикладі Jupyter Notebook.

Це не голе теоретичне ствердження, бо я якраз нещодавно розробляв невеликий десктоп застосунок який треба було скомпілювати для вінди, пайтона і мак.

Це лише здалека здається чимось незрозумілим, однак коли в тому ж середовищі (чи у під'єднаному CI/CD воркфлоу) компілюється бінарник і викладається у розшарену папку, то одразу ж можна наочно перевірити результати після зміни в коді.

тема: запуск jupyter notebook всередині докера

https://replace.org.ua/topic/15793/

Там цілий букет переваг (незважаючи на деяку незручність в усвідомленні принципу роботи на початку)

  • це свого роду "прокачане" віртуальне середовище venv, яке завжди з тобою (десь в репозиторії ґіт)

  • всі учасники розробки мають цілком той же набір встановлених пакетів і бібліотек тієї ж самої версії

  • навіть в соло розробці це те саме середовище на всіх моїй пристроях, при цьому неважливо на якій саме я зараз операційці

  • ну й моє улюблене - якщо мій особистий пристрій з менш прокачаними характеристиками, або ж я просто не хочу щось важке розгортати саме локально аби не заважало дивитися на іншому екрані кіно, то все що стосується IDE розгортається на віддаленому прокачанішому vps і доступ організовується через ssh тунель.

Ходять чутки, що вже знайдено спосіб приліпити в Jupyter Notebook плагін Copilot - я ще не встиг спробувати.