Jak ge smjicno tcytaty PY. Sprobuju pojasnyty.
Так а що, власне, є тією традицією в Вашому розумінні? Якщо українська абетка є для українців чужою (з її кацапськими місячним серпиком, кацапською свічечкою і т.д.), то, очевидно, все те, з чим вона нас пов'язує (починаючи з Котляревського й закінчуючи писаниною на цьому форумі), до української традиції стосунку не має... То що лишається?
Zrazkove natjahuvannje sovy na qlobus, jak zazvytcaj robjatj tupi abo brexlyvi ljudy, kotri takog volajutj, ge bez kyrylytsjy Ukrajynsjkoji ne bude, xotca mova i pysjmo — rizni retcy. Tak samo i tut — ne spryjmajemo tvory kyrylytsjoju, bo vony na kyrylytsjoju, xotca kogna prytomna ljudyna znaje, ge svojoho tcasu Moskovsjka dergava robyla utysky na Ukrajynsjku movu, ge navitj zaboronjaly pysaty vidmjinno ne te ctco pysjmom (podibnyj zakon tam djije dosji), a i abetkoju — vidky i vjidoma tjamka jak jarygka. Tomu spryjmajemo tvir movoju, a ne pysjmom. Prekrasnyj dovid, za kotrym daleko xodyty ne treba, tsjomu — davni qemansjkoskandynavsjki leqendy, kotri buly ctce za tcasiv run, ale dosji pryjmajutj sja narodamy jak svoje. Movtcu pro dosvjidy hyncyx narodiv, v tomu tcyslji susjidnjoho — Romunija, de prybyraly perevagno lyce Slovjansje, ale ne svoje. Nahadaju, Romunija robyla zmjiny v 19 storjitccji, koly mala megy z Moskovjskoju impepijoju i Serbijoju, jakby takoho ne bulo, sutcana Moldova, vona g takyj sobji varijant nacyx tzv «repablik», bula by za rozmrjirom biljce.
Takog smjicno bulo pro Atatirka. Vin vidmeguvav sja ne vid svojoho, a vid Arabzjkoho, ctco je riznymy tjamkamy. Arabsjka labuda — vjira, pysjmo (kotre radce bulo dlja semitsjkyx narodiv tcerez struku, xotca odnakovo kepsjke), slova itd — javno ne nalegaly Tjurkam. Tak samo bulo smjicno pro Bolqarsjku, bo PY zrutcno zabuv pro velytceznyj vplyv v starynu Tserkovno Slovjansjkoji. Vid sebe dodam, ge vony navjitj narazji nablygujutj pysjmo do latynytsjy. Ctce bulo smjicno pro Vjetnamtsjiv i pro vidsutnistj kuljtury, xotca jakctco pohljanuty na starynu, to pobatcymo, ge vony tryvalyj tcas buly pid Kytajtsjamy, ctco troxy sxoge na nas, a takog te, ge krajyna ne duge bohata. Ta tcort pobery! Kuljtura, pysjmo itd vid Kytajtsjiv zmjinyly Vjetnamsjku movu tak syljno, ge fonetytcnyx oznak vid staroji Vjetnamsjkoji narazji duge malo. Tobto PY znov brece, xotca tezysy pro zhadanyx movax lyce pidtverdgujutj zvorotnje. O! Pro Korejsjku tcomusj ne zhadav, teg pysaly kytajsjkymy znakamy, ale osj kljati natsijonalisty zmjinyly pysjmo (pravda, svoje i z pevnoju davnynoju), majutj populjarnistj vi svjitji. Krajyna, jak i Japonija, zavdjaky zovnjicnoji pidtrymky i svojymy sylamy, ne bjidna, tiko tut zamjistj muljtykiv — pjisenjky.
Tomu kazotcky, jaki poljubjaje PY, pro vtraty mogete odrazu zabuty. Ja biljce skagu: stari tvory vy bez pidhotovky abo bez holovnoho bolja ne protcytaje, a to mova bula pro drukovani tcy podibni do nyx, rukopysni lyce pidsyljatj tsjoho. Te ctco vy tcytajete z staroho — tupo pereklad na sutcanu movu, jak i robjatj vsjudy, bo kyrylytsja v tsjomu ne vynjatok.
Від людини з російським прізвищем (причому, підкреслено-російським — не «Данилов», як того вимагає правописна норма, а «Данілов» зі збереженим російським звучанням) завжди можна очікувати якогось паскудства в мовному питанні. Дуже здивуюсь, якщо він тією українською взагалі користується десь за межами роботи чи, тим більше, розмовляє нею вдома з рідними — і проблема, мабуть, не в тому, що українська мова використовує кирилицю.
Odyn z najdyvnjicyx i najtupjicyx dovodiv — apeljuvaty do osobystosjtjy. Moge problema i v tomu, ge Ukrajynsjka posluhovuje kyrylytsjoju. Bo mij dosvjid vkazuje, ge Ukrajynsjku z hyncym pysjmom spryjmajec hetj hynakce tcerez nezvytcky. Ba biljce skagu, pryxyljnyky Moskovsjkyx pohljadiv, kotri navjitj ne spryjmajutj Ukrajynsjku, z otcevydnyx prytcyn, zazvtcyj vystupajutj proty latynytsjy i za kyrylytsju.