21

Re: Ерудиція, чи інтелект?

грамарнаці не годує

10 ґрошів (дрібна монета)

Нічого, що слово «гріш» давно (ще в дошевченківські часи) засвоїлося українською мовою з фрикативним Г? Власне, «гроші» як загальне поняття — просто семантичний розвиток тієї ж назви дрібної монети.

Так, я в курсі, що це слово запозичене й початково мало вигляд gross (що означає «великий» — попри те, що згодом ця монета здрібніла й здешевіла) — але в анекдоті йдеться про дрібну польську монету, знайому українцям ще з часів Речі Посполитої.

Подякували: frz1

22

Re: Ерудиція, чи інтелект?

Одне без другого до одного місця.

23

Re: Ерудиція, чи інтелект?

По темі. Очевидно, що вміння збирати та систематизувати інформацію є частиною інтелекту. Закономірним наслідком наявності цього скіла буде і ерудованість. Звісно, варіанти інтелекту можуть бути різними (скажімо, комусь простіше не тягати за собою тонни непотрібних фактів, а просто добудовувати їх логічним шляхом — необов'язково знати таблицю множення, якщо вмієш швидко множити й без таблиці), або ж сфера інтересів (а отже, й напрям ерудованості) може відрізнятися (наприклад, хтось не тямить у європейській літературі ХІХ ст., але добре орієнтується в видах паразитичних перетинчастокрилих — бо йому цікаве це, а не щось інше). Але як розвинути ерудицію, не маючи інтелектуальних задатків взагалі — просто через силу зазубрювати списки фактів? Навряд чи комусь це справді треба (хіба що для імітації відсутніх розумових здібностей). Тобто, ерудиція — це, в першу чергу, прояв інтелекту (одного з різновидів), а не щось окреме від нього.

Потім, інтелект — річ непостійна. Розум не проп'єш? Проп'єш, ще й як. Або ж досить просто не користуватися ним достатньо довго — і здібності, що колись робили людину особливою, поступово атрофуються, як м'язи без силових навантажень. Це не рахуючи більш серйозних психіатричних проблем, що також ведуть до втрати інтелекту, або й просто вікових змін у мозку... Що при цьому відбувається з ерудицією? Очевидно, якісь залишки старих знань продовжують зберігатися в довгочасній пам'яті — десь як у старого маразматика, що любить «сяйнути інтелектом», пригадуючи одні й ті ж пару фактів у темах, в яких він колись добре орієнтувався. На щастя, людина відчуває потребу в інтелектуальній діяльності й  сама по собі — до пвної атрофії мозку через недовантаження дійти складно. Хоча реальних задач може і не бути — тоді інтелект, налаштований на збирання фактів, починає збирати й систематизувати інформаційне сміття навколо, або просто перетворює пізнання на хоббі — звідки й беруться всі ці любителі кросвордів, ерудиція яких не має реального застосування. Нічого не зробиш — ми живемо в світі, де потреба застосовувати здібності самої людини (розумові, фізичні) виникає все рідше й рідше — значно рідше, ніж у ті далекі часи, коли від цього залежало її виживання.

24

Re: Ерудиція, чи інтелект?

koala написав:

Нам курс баз даних почали з пояснення, чим дані відрізняються від інформації та знань.

дані: 20
інформація: 20 таблеток антибіотику
знання: 20 таблеток антибіотику необхідні для лікування хворого вагою від 70 до 90 кг по 2 таблетки на добу, якщо не буде виражених побічних ефектів.

https://replace.org.ua/uploads/images/9801/9ac3a3bda73155ab394f36743e9b51a2.jpg

Подякували: ch0r_t, 0xDADA11C72