зі зведень ГШ

Та ні, це якраз майже всі контрактники. Ви вважаєте високі зарплати примусом? Вас примушують програмувати?

Я й не прирівнюю, я вказую на винних.

Запоребриківські контрактники можуть здатися ЗСУ і пізніше потрапити на обмін військовополоненими, або ж перейти на бік України і потім потрапити додому у складі визвольного корпусу РДК.

Бідні-нещасні окупанти, давайте їх усі разом дружно пошкодуємо, що підписали контракт аби їхати вбивати українців, а потім їм не так просто здатися в полон ЗСУ...

Кожен заклик "почути", "зрозуміти" окупанта наводять мимоволі на роздуми - а чий ти взагалі єнот, або ж одразу навіть "це не наш єнот"...

Он як ви широко взяли. Я думав, ви натякаєте на дезінформацію про шикування, яку поширила одна безмозгла депутатка. То шикування там не було, люди спускались в бомбосховище, але не встигли - ракета летіла менше 3 хвилин, точніше з моменту її виявлення і ввімкнення сирени до вибуху пройшло 2 з чимось хвилини.

Щодо такого широкого охоплення ситуації, я не готовий з вами дискутувати, бо не знаю, яка є альтернатива навчанню курсантів в аудиторіях корпусів. Можливо, треба їх переміщувати далі на Захід, куди ракети не так швидко прилітають. От з чим можу погодитись, що для мене самого було дивним дізнатися, що в тому інституті досі проводять заняття, адже місце його знаходження відоме з радянських часів. Однак, в Полтаві є й інші військові навчальні заклади, впевнений, що в цей прилетіло саме тому, що ворог якимось чином дізнався, що зайняття там йдуть. Дуже сподіваюсь, що в інших, хоча б після цієї події, занять проводити не будуть.

Ось ще один аспект "пролюблений" в Полтаві, через приспану обачність оманливою безпекою міста.
https://www.pravda.com.ua/columns/2024/09/4/7473379/

PS: Я хоч і не медпрацівник, і не ДСНСник, але теж цю тему досі "пролюбив", планую вже записатися на один з тренінгів по зупинці кровотеч та придбати собі 2-3 турнікета.

Ну, це не зовсім так, але в цілому злочин має діставати кару. Мої заперечення стосуються не цього твердження, а визначення, чи був злочин. На війні недостатньо наявності жертв, щоб стверджувати, що стався злочин; і навіть не на війні визначення злочину потребує певної кваліфікації за законом, а не негативних емоцій. Тут, я так розумію, має йтися про службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки; але для того, щоб це стверджувати, треба переконатися, що в службові обов'язки винного входило уникати скупчень. І, боюся, цього ніде не прописано (хоча не певен, треба дивитися документи). Не покарати навмання призначеного "винного" (у тому, чого немає в законах), а, наприклад, натомість прописати відповідний обов'язок у решти офіцерів буде значно краще.

А оце вже маячня. Якщо свідомо не дотримуватися букви закону, то покарання застосовуватимуться не до винних, а до тих, до кого захоче той, хто призначає покарання. Причому це точно не ви. Вас реально таке влаштовує?

Ні, це означає, що ми маємо змінити інструкції, а не довільно карати людей за їхнє дотримання.

Прописування таких конкретних дій це хибний шлях. Основним обов'язком має бути досягти успіху в поставлених завданнях, зокрема збережені життя і здоров'я особового складу. Ми маємо покладатись на розум і власну ініціативу підлеглих. Ми маємо слідувати духу закону. Жодна правова система не витримає, якщо покладатиметься лише на буква закону.

Ще раз, конкретні дії можна прописати, але має бути застереження, що в усьому треба знати міру, і якщо ти формально правильно виконав правило, але це призвело до жахливих наслідків, то тебе судитимуть, і якщо суд з'ясує, що ці події були очікувані, а наслідки були уникненні, то ти сядеш надовго. Власне, саме так воно і відбувається, наприклад в розслідуванні дорожніх пригод.

----

Крім вищесказаного, ще є й політична відповідальність. Можна вигнати з армії, зірвати погони, позбавити нагород і т.д.