21

Re: Хто як бореться з лінню?

Поряд з мотивацією, яка може витягти з лінивого "запою" (до речі, алкогольний запій має багато спільного з лінивим запоєм), є ще поняття утопічної мотивації.

Хоча я сам для себе так і не знайшов комп'ютерної гри, яка мене б "повністю забирала", але наприклад, мій племінник ой як мега замотивований сісти за свій комп і пошпилитись в танчики. Очі горять, ліні немає... Це точно краще ніж лінивий запій, але тут варто пам'ятати про утопічність мети "перемогти усіх в грі".

В цій же утопічній категорії йдуть і різного роду релігійні секти та інші подібні організації.

Мабуть фундаментальним правилом є: не обманюй, як мінімум, самого себе. І самообман якраз теж десь поруч постійно існує біля лінивого запою...

22 Востаннє редагувалося P.Y. (12.02.2015 19:55:15)

Re: Хто як бореться з лінню?

У грі справжня мотивація — не перемогти всіх, а отримати задоволення від процесу пізнання ігрової реальності, віднайти приховані можливості, випробувати якусь методику гри самому. Затягує не кінцевий результат чи його очікування, а сам процес. Сама ігрова реальність може стати такою собі зоною комфорту, куди тікаєш від невирішених проблем об'єктивної реальності.

Якщо це командна гра, де існують довготривалі гільдії/альянси, додається також фактор відповідальності перед командою — ти не можеш просто так піти, кинувши напризволяще тих, хто воював разом з тобою пліч-о-пліч, тому тягнеш лямку, навіть коли це вже незовсім цікаво тобі самому.

Подякували: Regen1

23 Востаннє редагувалося ktretyak (12.02.2015 20:09:19)

Re: Хто як бореться з лінню?

P.Y. написав:

У грі справжня мотивація — не перемогти всіх, а отримати задоволення від процесу пізнання ігрової реальності, віднайти приховані можливості, випробувати якусь методику гри самому. Затягує не кінцевий результат чи його очікування, а сам процес. Сама ігрова реальність може стати такою собі зоною комфорту, куди тікаєш від невирішених проблем об'єктивної реальності.

Якщо це командна гра, де існують довготривалі гільдії/альянси, додається також фактор відповідальності перед командою — ти не можеш просто так піти, кинувши напризволяще тих, хто воював разом з тобою пліч-о-пліч, тому тягнеш лямку, навіть коли це вже незовсім цікаво тобі самому.

Тобто ви теж в танчики шпилились?

Коли я працював в IT-відділі Платинум банку, я був сильно здивований, що навіть начальники відділів (яким десь під 40 років) шпиляться в танчики. Там у них була ціла банда. =)

24

Re: Хто як бореться з лінню?

Люди ще й гроші платять за покращення тих танчиків,ніколи цього не розумів)

25

Re: Хто як бореться з лінню?

ktretyak написав:

Тобто ви теж в танчики шпилились?

В танчики — ні. Зате втратив три роки життя на травіан (браузерна онлайн-стратегія реального часу — будуєш намальовані будиночки, посилаєш армію на ворожі міста — і так по кілька місяців у цілодобовому режимі).

26

Re: Хто як бореться з лінню?

О травіан.... Скільки спогадів, коли ж то воно було. Ми дуалом з дружиною були в топ10 на кількох спід серверах в свій час. Кращий результат перша позиція на українському спіді по фармінгу в акаунта дружини.

Підйому в 3-й ночі тоді давався без проблем і жодної ліні)

27

Re: Хто як бореться з лінню?

Vo_Vik написав:

О травіан.... Скільки спогадів, коли ж то воно було. Ми дуалом з дружиною були в топ10 на кількох спід серверах в свій час. Кращий результат перша позиція на українському спіді по фармінгу в акаунта дружини.

Підйому в 3-й ночі тоді давався без проблем і жодної ліні)

Ви серьйозно?  *FACEPALM*

28

Re: Хто як бореться з лінню?

Chemist-i написав:

Ви серьйозно?  *FACEPALM*

Здається, десь я про це вже писав. Якимось чином від нічого робити реєструєшся в грі. Спочатку там робити практично нічого — раз чи двічі на день будуєш будиночок. З часом розвиваєшся, в тебе з'являється армія, яка вимагає трохи більше турботи — ганяти її до сусідів, щоб грабувала їх і хліб дарма не їла. Поступово для успішної життєдіяльності виникає потреба в усе більшій присутності в грі — з'являється альянс, потім частина гравців іде в реал, лишаючи на інших турботу про свої аккаунти (які теж вимагають часу). Зрештою, одного дня помічаєш, що повністю переселився в гру, тобі не вистачає часу для якоїсь елементарщини назразок почистити зуби — а гра вимагає ще більше, це стратегія реального часу, і якщо, скажімо, посеред ночі ти забудеш переслати хліб своїм солдатам, вони почнуть мерти з голоду. Якщо грати з дуалом (тобто, коли на аккаунті є ще одна людина або кілька), це трохи простіше, але все одно... Судячи з того, що Vo_Vik був у топах, на аккаунт клались і реальні гроші (це теж полегшує гру й економить час).

Один з небагатьох плюсів цього занурення — спілкування. Доволі специфічне, правда (інколи там вирують такі пристрасті…), але коло друзів активного травіанця різко розширюється за рахунок альянсу — переважно віртуальних, хоча, коли я грав на українському сервері, ми збирались і в реалі — поки наш альянс був у топах, і після того, як його розгромили, і ще кілька років після того, як гра на сервері скінчилась...

Подякували: ktretyak1