вони різні. але й є різні випадки. "нумо принеси" ( таке ж забарвлення, як і в "давай принеси", та й погодьтесь , милозвучніше ) але "принесімо" ( чого російська мова не має ).
http://hrinchenko.com/
В реєстрі словника представлена лексика як літературної мови XIX ст. і фольклору, так і більшості українських діалектів.
діалекти не є літературною мовою.
піднімаючи цю тему, дивися у бік універсального / рівномірного стандарту української мови ( технічної також ) , через який, за кілька століть, людина зі львова зможе звернутись до людини з полтави ( і та зрозуміє ). і щоб можна було написати книжку , мова котрої буде ясною, рідною та нейтральною ( якою і має бути технічна мова ) для представників субетносів усіх областей України.
У нас є вже ( досить рівноміний ) базовий стандарт правопису та мови, але й його ігнорують ; ще недавно, у рекламі були "найкращі" ціни, тепер усюди вони "кращі". комусь так зручніше, хтось удома говорить "лучшие", хтось, можливо, "луччі". але для нашої держави, давня писемність якої не є багатою і географічно просторою, такі зміни сумні. подібним робом можна змінити докорінно усю мову так, що наступним поколінням милозвучніше буде казати "давай принесемо".
так можна дійти до абсурду. а що скажете про походження "показника" у російській мові.?
може він пішов з нашої, а у певний період ( це ж мова величезної кількості народів ) перетворився на указатель.?
навряд, звісно. може бути й таке, що це були у них абсолютно різні слова за значенням, а потім злились до одного. ми цього не знаємо. але є факти, що "покажчик" в українській вживався ( відносно давно ) у значенні, яке цілком підходить як переклад "pointer".
технічна ж мова молода, українською є ще не так багато виданих книг. це не "склалося так історично", ще нічого не пізно.
то коли ж сконструювали той "вказівник" з польської.? коли дбали вельми про збереження власної лексики.?
покажіть нарешті цитату.