Починаю говорити англійською а виходить каша і белєберда.

Я немаю грошей на дорогу

reverse2500 написав:

Я немаю грошей на дорогу

по скайпу познайомтеся з англійцем і вчіть разом і вимову і текст, китайці вже давно так роблять

починаю говорити а виходить белєберда.
Типу так:
ХЕЛО АЙ ВОС ВЕЙТІНГ ФОР Ю. АЙ НІД ЙОР КЛОЗЕС ЕНД МАНІ.

Як варіант -пограти в якесь ММО, на англомовному сервері.

Мови майже однієї третини людської раси мають те, що Вільям Джонс назвав "спільним джерелом". Десь між 3500 і 2500 роками до нашої ери, індоєвропейська громада, яка була, вірогідно, заснована у Центральній Європі, рушила на схід і захід.

Декілька років тому в газеті "Слово Просвіти" прочитав я, що в Об’єднаному Королівстві (колишня Велика Британія) видана книжка про історію англійської мови. Я зацікавився нею, і захотілося її почитати… Нарешті, я придбав її…

Виявляється, що 2 лютого цього року українці мали б відзначати, якщо не святкувати, 215 років з дня, як на мене, надзвичайної події, про яку ви дізнаєтесь нижче…

Пропоную переклад трьох з половиною її сторінок другої глави книги "Розмова про англійську" (The Story of English) щодо материнської мови. Вважаю, що кожен українець має знати те, про що в ній йдеться. Сподіваюсь, також, що багатьом стане соромно за ту неповагу, яку вони виявляють до своєї рідної мови, особливо, коли дізнаються як шанують українську мову носії тієї мови, яка має шанс стати у світі найпоширенішою…

Переклад є повним, наскільки моє знання англійської дозволило це зробити, але не адаптованим. Я навмисно не змінював стилю англійської мови і не покращував художні якості українського тексту, щоб запобігти можливих подальших перекручень, бо так частенько буває, коли важливі, основні, тексти потрапляють до несумлінних рук.

Виготовлення англійської мови є історією трьох вторгнень і культурних революцій. В найпростіших термінах, ця мова була принесена в Британію німецькими племенами, англами, саксонцями та ютами, вона була під впливом латинської та грецької мови, коли Святий Августин та його послідовники навернули Англію до Християнства, витончено збагатили її данською, і, в решті-решт, трансформували її норманці, які розмовляли французькою.

З самого початку англійська була підступним гібридом, зробленим під час війни та миру. Вона була, за словами Даніеля Дефо, "вашою романо-саксоно-дансько-норманською англійською". Протягом тисячі років, низка насильних і драматичних подій створили нову мову, яка, з часів Джеффрі Чосера, була зрозумілою сучасним очам та вухам без якоїсь допомоги.

Англійці назавжди сприйняли змішану кров їхньої мови. Існувало розпливчасте розуміння того, що вони є частиною родини європейської мови, але те було не до 18 століття, яке старанним дослідженням талановитого лінгвіста-аматора почало розгадувати дійсну протяжність цієї загальної спадщини.

У ранні часи британського панування в Індії (Raj – чи не це саме слово є визначенням нашого Раю?), сір Вільям Джонс, британський суддя, який перебував в Індії, представив дивовижне звернення до Азійського товариства у Калькутті – плоди його досліджень стародавнього Санскриту. Попервах, як ревний законознавець, Джонс мав намір ознайомитися з індійським місцевим зводом законів. На його здивування, він відкрив, що Санскрит породив дивовижну схожість двох інших давніх мов, з яким він був обізнаний, латинською та грецькою.

Санскритське слово для батька, переписане з екзотичної абетки, яке виписалось якpitar, дивним чином подібне, як він спостеріг, до грецького та латинського pater. Санскрит для мати був matar; латинською, як то було у його шкільні часи, воно булоmater.

Досліджуючи далі, він відкрив десятки подібних відповідностей. Хоч він і не був першим, хто помітив ці подібності, але до сіра Вільяма Джонса жоден не вивчав їх систематично. Санскритська мова, він об’явив це Азійському товариству ввечері 2 лютого 1786 року, розділила з грецькою та латиною "сильнішу спорідненість… ніж яку вони, можливо, мали б через випадок; таку сильну, насправді, що філолог не міг би розглядати їх усі три без віри, що вони виникли з одного спільного джерела, якого, можливо, вже більше не існує".

Два століття лінгвістичного дослідження тільки зміцнили основну пропозицію сіра Джонса. Ми тепер знаємо, що мови біля однієї третини людської раси вийшли з цього індоєвропейського "спільного джерела". Вони включають європейських нащадків латинської, французької, іспанської, великі слов’янські мови, російську (тоді, мабуть, сір Джонс і гадки не мав, що існує мова українська, тому усе й віддано "російській". Що ж від великого сіра Джонса чекати, якщо ми й самі ще не даємо собі ради з цим.), кельтські мови, ірландську і шотландсько-гельську, і відгалуження німецької – данську та англійську.

Другий важливий прорив у пошуку правди щодо "спільного джерела" прийшов від фольклориста Якоба Грімма, більше відомого, разом з його братом Вільгельмом, як збирача казок. "Закон Грімма" встановив важливий зв’язок між p в латині (piscis) і f у англійській мові (fish). Таким чином, німецький vater (father англійською) має той самий корінь, що й санскритський/латинський pitar/pater. Було також знайдено, що слова, такі як me, new, seven та mother, поділяють цей спільний родовід. Тепер індоєвропейська основа для спільного джерела стала ясною.

vova.vladimirovich.70 написав:

Англійська - гібридна мова - а ще сама легка)

Згоден. Сучасна англійська дуже спрощена, якщо порівнювати із тією мовою, яка існувала декілька стоіть тому. Немає в ній душі. Не те, що наші, слов'янські мови. Зовсім інша річ)