koala написав:Може, почати з вимог до такої мови (я зараз не про конкретну мову, а про те, що хотів би бачити в ній):
1. Algol/С-подібність (ага, хтось буде Lisp чи Assembler першим вчити)
2. Мінімалістична структура проєкту (бажано, мінімально з одного файлу)
3. First class типи, без несподіванок, як у C та C++
4. Статична типізація
5. Базові можливості ООП
6. Потужний статичний аналізатор/система попереджень, які можна перемикати прямо з коду (наприклад, вмикати goto чи контроль суворої структурності програми).
1 — ну, так. Проте, було б круто мати змогу оперувати цим структурованим кодом як списками (в чому особливої складності я не бачу: одну й ту ж структуру можна представити і як a(b, c), і як [a b c] — різні форми запису при ідентичному внутрішньому представленні).
2 — обов'язково! Мінімальна програма, в ідеалі, має складатися з одного рядка, мінімальний проект — з одного файла.
4 — у багатьох випадках, декларований тип можна задавати неявно (напр., якщо об'єкт ініціалізується цілим числом або масивом рядків, додатково вказувати його тип — надлишково). Або, наприклад, тип формальних параметрів функцій: чом би не зробити його визначення за типом фактичних параметрів, а самі функції зробити неявно generic'ами (таким чином, нам не треба писати одну функцію сортування для масиву рядків, одну для масиву цілих чисел, одну для масиву float'ів, і т.д.)? Паскалівський спосіб явного декларування всього — та ж чиста парадигма, що на певному рівні стає баластом. Явне декларування типів варто залишити, наприклад, для можливості створювати перезавантажувані функції. Проте, тулити його скрізь — надлишково.
5 — ООП було особливо актуальне в 90-х і 00-х. Зараз цей пункт, ІМНО, в чомусь навіть менш важливий, ніж базові можливості ФП. Власне, всі повноцінні сучасні об'єктно-орієнтовані мови вже обросли і елементами функціонального програмування, тож нормою є поєднання елементів процедурного програмування, ООП та ФП.
