Та ж маркетингова схема, що й із пропрієтарним софтом. Уроки в школі — це щось типу безкоштовної демки з урізаним функціоналом. Репетиторство — повна версія, доступна за помірну плату.

Тобто, проблема освіти — не в зарплатах учителів? А в чому?

Тоді це проблема не стільки самої школи, як середовища, з якого походять учні.

Середовище то біда. Знайома працює вчителькою в глухенькому селі по 4-6 учнів в класі. Там вчителювання чисто для галочки бо діти не мають ні найменшого бажання вчитись, дз не роблять і так далі. Бо так у них звикли.

На рахунок олімпіад то там за моїх часів був якийсь відчутний бонус вчителю за призове місце навіть на районному рівні, біда тільки в тому що дітки не в рівних умовах, вихованці елітних закладів чомусь були готові краще. Пам’ятаю колись прийшов на математику, сідаю біля знайомого мені такого вихованця і кажу "ну що там у нас сьогодні, подивимось" і беру його зошит з якимись розв’язаними прикладами. Неймовірно! Але саме такі і були в завданнях, досі не розумію як він так по вгадував 

Коли я вступав до вузу, то страх армії вже не був сильним мотиватором, принаймні в нашому районі треба було платити, щоб потрапити в призов. Йшли до вузів майже всі, бо "треба йти вчитись". І "навчались", при тому що бачили, що від їх навчання лише збитки батьківському бюджету на хабарі, а толку немає.

Зараз ситуація навряд чи змінилась.

Цікаво, як давно до такого звикли? Думаю, в більшості з нас були сільські предки, що пранули піднятись на наступний щабель суспільної ієрархії — відповідно, і в школі старанно вчились, щоб потім в місті отримати вищу освіту... Хоча, можливо, тут і відповідь: сільська еліта вивчилась і мігрувала, лишились ті, кому та наука нідочого…

МАША И МЕДВЕДЬ: ИЗНАНКА БРЕНДА

Сім'я, сім'я в першу чергу.

Це ж саме можна сказати і про більшість населення.

Ну чому ж. Давайте змоделюємо ситуацію. Живете ви в якомусь селі отримаюте 1500 грн чи щось близько цього, чомусь вступили в педагогічний, у вашому населеному пункті робота щось на зразок стояти біля конвеєра і колупатися в лайні за 1218 грн, добратися до найближчого більщ-менш великого міста це близько 1000 грн/місяць. І? Походу також виникають питання чому ви замість того щоб паралельно з педагогічним не ходили вчитися, наприклад, на архітектора дивилися серіали,читатали худ. літературу, витрачали час на гульки, скільки часу ви проживете без грошей, скільки часу у вас займе здобуття нової професії, де взяти стаж який вимагатимуть при влаштуванні на роботу, скільки вам років, як довго ви можете спати по 4 години в день і т.д. і т.п. Або чим ви зараз заробляєте гроші? Я гадаю можна заробляти набагато більше, жити краще, цікаве, яскравіше і в перспективі менше працювати, то чому б вам не стати багатшою, га?

все ж бюджетники це відбірне дно, тож складно так сказати про більшість населення. Ані бухгалтери, ані дрібні бариги, ані шинкарі, ані водії маршруток не є такими. До них дещо наближаються "заводчане", та все одно не дотягують. Бюджетники можуть собі дозволити поєднувати стільки негативних рис одночасно з найнижчої посади, але вони все одно будуть сидіти на своєму робочому місці.

ем... і?