В мене важливе запитання:

чому колобку під час пересування не потрапляла земля в вуха та/або в рот, хоча нема підстав вважати що він пересувався стрибками?

п.2.10 відмінили?

Річ у тім, що відповідно до документальних фактів, згаданий герой бездоганно вів діалог з оточуючими особами, що говорить про незасміченість відповідних отворів.

В тексті джерела не згадується, які саме органи колобок використовував для звукової взаємодії і як вони були влаштовані. У більшості рецептів колобка рот та вуха відсутні. Наявність вушної раковини для органів слуху необов'язкова (її мають лише ссавці, до яких колобок, очевидно, не належить), зовнішнє вухо властиве ссавцям і птахам, тоді як більшість плазунів та земноводних його не мають. (Власне, ми не знаємо, чи можна віднести колобка до хребетних взагалі. З найближчих родичів хребетних, дещо подібна зовні будова тіла властива хіба що морським їжакам, але й вони не пересуваються перекочуванням). Тобто, чути колобок міг і без наявності зовнішнього слухового проходу, здатного забитися землею.

Голосовий апарат колобка — складніше питання. Описана в джерелі особина колобка не харчувалася — запас поживних речовин було отримано на попередніх стадіях розвитку (на яких травна система також не використовувалась), тому наявність травної системи в дорослої особини колобка є недоведеною. Голосовий апарат ссавців є, по суті, додатковою функцією травної та дихальної систем, дихальна ж також еволюційно походить від травної. А що було еволюційним прототипом голосового апарату колобка? На жаль, у джерелі не описано повного життєвого циклу колобка — описана особа гине при зустрічі з більш ефективним хижаком, тоді як проти менш ефективних використовує свій голосовий апарат, щоб відволікти їх. Тобто, єдиною відомою функцією голосового апарату колобка є захист. Використання звуку для захисту властиве багатьом видам, у т.ч., деяким безхребетним (напр., гусеницям бражників). Щоб земля не потрапляла до рота, достатньо пересуватися з закритим ротом — якщо колобок не використовує рот для вдихання повітря, це не критично. Голосовий рот міг працювати тільки на видих, а повітря надходило, наприклад, через трахейну систему. Зрештою, колобок міг бути й анаеробним організмом, а для створення звуку використовувати гази, що утворювались в результаті внутрішнього метаболізму (що ще більше посилювало захисні властивості голосового апарату — якщо хижак не відволікався на спів, то відлякувався запахом; утім, джерело про такий ефект від співу колобка не згадує).

В мене ще декілька важливих запитань:

Хтось реально вважає, що слимаки насправді такі повільні, якими прикидаються? Я ніколи не бачив як слимак вилазить з трави на асфальт. Нема, нема, потім - РРРАЗ і слимак зненацька на середині асфальту!

Хто знає, чому коли робиш "фуууууууу", то йде холодне повітря, а коли "ххаа" - то тепле?

Ви ж не концентруєте увагу на слимаку, тому ваше РРРАЗ - це кілька хвилин, у які ви точно не думали про слимаків, що виповзають на дорогу.

На різницю в відчутті тепла впливає також і швидкість руху повітря — чим сильніший вітер (при однаковій температурі повітря), тим активніше випаровується волога зі шкіри, при цьому поглинаючи тепло; якщо температура повітря трохи нижча за температуру тіла, то, навіть без урахування ефекту від випаровування, швидкий вітер відводить тепло з тіла швидше, ніж повільний. Звуженими губами ми випускаємо швидкий вузький потік повітря, розкритим ротом — широкий повільний.

Там в супермаркетах продається якийсь add-on для збереження кольорів, краще питати в жінок. Як варіант, носити біле )

ви тут усі нецеловані?