Re: Тема для розмов
Хтось зна, де взяти ось такі звичайні дешеві білі пвх труби зі з'єднувачами, щоб можна було ось таку фігню зібрати?
Ви не увійшли. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.
Ласкаво просимо вас на україномовний форум з програмування, веб-дизайну, SEO та всього пов'язаного з інтернетом та комп'ютерами.
Будемо вдячні, якщо ви поділитись посиланням на Replace.org.ua на інших ресурсах.
Для того щоб створювати теми та надсилати повідомлення вам потрібно Зареєструватись.
Український форум програмістів → Інше → Тема для розмов
Сторінки Попередня 1 … 530 531 532 533 534 … 717 Наступна
Для відправлення відповіді ви повинні увійти або зареєструватися
Хтось зна, де взяти ось такі звичайні дешеві білі пвх труби зі з'єднувачами, щоб можна було ось таку фігню зібрати?
Цікаве питання. Чомусь зараз всі труби, що є в магазинах, - сірі. А я колись раніше бачив навіть помаранчеві, типу щоб позначити гарячу воду кольором.
Хтось зна, де взяти ось такі звичайні дешеві білі пвх труби зі з'єднувачами, щоб можна було ось таку фігню зібрати?
▼Прихований текст
В сантехнічному, Епіцентрі, Нова Лінія або звичайному будівельному, пластикова пвх-труба армована (або ні) для води. Також там продається паяльник для неї і інша арматура (фіттінги всілякі, кутики, трійники, тощо).
FakiNyan написав:Хтось зна, де взяти ось такі звичайні дешеві білі пвх труби зі з'єднувачами, щоб можна було ось таку фігню зібрати?
▼Прихований текстВ сантехнічному, Епіцентрі, Нова Лінія або звичайному будівельному, пластикова пвх-труба армована (або ні) для води. Також там продається паяльник для неї і інша арматура (фіттінги всілякі, кутики, трійники, тощо).
не знайшов в новій лінії і звичайно будівельному. В новій лінії взагалі дуже малий вибір таких труб, а ті, що є - дорогі. В сантехнічному було щось подібне, але дядько сказав, що паяти треба, але на тому відео, що я дививсь, вони просто використовують трішки більші з'єднувачі, і з невеличкою силою надягаються на труби, ну а потім можна розібрати так само.
Бавлюсь мікроконтроллерами:
https://www.youtube.com/watch/AM1iXzzB-4A
Хто як розуміє поняття токсичної інформації і як обмежує її вплив на себе?
Я час від часу припиняю читати новини від слова "зовсім". Це коли я починаю помічати, що часто переключаюся думками "туди". Вже мабуть три дні знаходжуся в інформаційному вакуумі і не страждаю від того що не в курсі подій, зате голова значно світліша. А було коли і місяць тримався без цієї інформації.
Надибав на одному сайті ті труби, то з усіма фітінгами і заглушками вийшло 963.3 гривнів...
Small Fruit Flies (Family Drosophilidae)
По-моєму, єдиний надійний спосіб — позбутися всіх овочів і фруктів на пару місяців (і картоплі теж). Нічого не купувати й у відро не викидати. Не будьте веганом — м'ясо з м'ясом і тільки м'ясо. Ну і взагалі бажано, щоб у сміття нічого мокрого не потрапляло — в сухому вони не розмножуються.
Я зараз піду протів загальної думки. Але українцям треба бути більше як старозавітні євреї.
Якщо з нами щось коїться погане, значить ми перед тим десь розгнівили Бога. Тоді розбирались, де намутили в минулому і казали, що ніколи більше.
Маючи власну державу, продатись за обіцянки комуняк і вбивати свої найбільш продуктивних співгромадян. А потім такі, а чого це нас москалі геноцидять. От зараз відзначають, вроді, а висновків 0.
Якщо почитати Старий Завіт, складається враження, що тогочасні євреї тільки те й робили, що раз за разом впадали в язичництво, поки їхні будителі нації писали свої пророцтва й складали в шухляду Писання. Не думаю, що в робленні висновків вони були набагато вправнішими за нас.
А косити під євреїв — справа марна. Добре, геноцид був у минулому столітті і в нас, і в них. Тільки от євреїв усі знають, у всіх були якісь історичні нелади з ними — після Гітлера комплекс вини заграв не лише в німців, а й у союзників, і жертва, якої зазнали євреї в концтаборах, почала працювати на тих євреїв, що зуміли вижити (без зовнішньої підтримки, ініційованої цими подіями, Держава Ізраїль навряд чи з'явилась би на сучасних картах). А хто такі українці? Нас просто не бачили й не знають, та й що ми з тих страждань могли б виторгувати? Ми взагалі не діаспорна нація (не тому, що не мігруємо, а тому, що закордонні українці довше трьох поколінь себе українцями не відчувають — це навіть не тисячі років бездержавності й розсіяності по чужих країнах). Добре, вірмени теж пережили геноцид, але мають більш виражені ознаки діаспорної нації, ніж українці — проте, їм теж це мало що дало.
Тому так, пам'ятати — необхідно, але сподіватися, що нам з того накапають якісь бонуси, було б наївно, та й взагалі неправильно якось. Просто ще одна трагедія в нашій історії поразок. Чому історія наша така? Добре, а якими мали б бути наші перемоги?.. Бачите, проблема українців у тому, що своєї омріяної утопічної України вони не мають — ні в реальності, ні навіть у планах на далеке майбутнє. Ми боїмося зазирнути в завтра й подивитися, чи є там взагалі якась Україна на карті світу — вже не кажучи про те, щоб осмілитись запитати себе, а якою ця Україна має бути, якою б ми́ хотіли її бачити. Тільки щось туманне, «щоб було як у всіх інших». Ну так інші нації мають якісь свої власні плани на майбутнє, з незрозумілими для нас ідеями назразок «відбудувати Храм, дочекатися Месії» чи, там, «подарувати світові Демократію» — просто це не наші плани й не наші ідеї, ми можемо хіба що допомогти їх утілювати, або можемо відтворити їх у себе в вигляді каргокульту — що ні на крок не наближає нас до нашої власної мети, якої ми взагалі не маємо. Відсутність стратегічного плану — це ще гірше, ніж абсурдність цього плану. Бо навіть абсурдний план вимагає якихось тривалих зусиль для свого досягнення, побічні наслідки яких і вибудовують те, що ми називаємо процвітаючою нацією. Як думаєте, чи працюватиме кінцева програма, якщо для неї навіть ТЗ не написано?
Хто як розуміє поняття токсичної інформації і як обмежує її вплив на себе?
Я час від часу припиняю читати новини від слова "зовсім". Це коли я починаю помічати, що часто переключаюся думками "туди". Вже мабуть три дні знаходжуся в інформаційному вакуумі і не страждаю від того що не в курсі подій, зате голова значно світліша. А було коли і місяць тримався без цієї інформації.
Не читаю новити від слова зовсім вже багато років. Про найважливіше все одно дізнаюсь, бо всі це обговорюють, а інше і не треба.
Загалом не стежу за новинами. Інколи час від часу натрапляю на новинні сайти, перечитую останні новини, після чого з жахом і батхертом закриваю. Не розумію людей, які в цих новинах живуть — це треба мати залізну психіку, мабуть.
Цікаво про варп-драйв, я колись читав про нього (здається це була Коротка історія часу Хоккінга, хоча не впевнений)
"Юнона"? Йдеться про Juno? Звідки такі дані про швидкість? - середня ~0.6km\s зараз. https://solarsystem.nasa.gov/missions/juno/overview/
Бідолашний "Voyager 1" за 43 роки розгону зараз штовхає від нас крізь простір зі швидкістю >17км/с... https://voyager.jpl.nasa.gov/mission/status/
*батареї його вмирають, дякувати йому за прекрасні фото. (Калісто та Іо як приклад)
Про його програмне забезпечення:
Редаг:
м'ясо з м'ясом і тільки м'ясо. Ну і взагалі бажано, щоб у сміття нічого мокрого не потрапляло — в сухому вони не розмножуються.
Дієта з В'яленої індички, м'ясного порошку, кістяної муки, тараньки та витриманих в солі шкварок. Ніякої води чи рідини.
Воду/рідину можна споживати самому і включати до складу страв — головне, не ділитися нею з мухами. Тому суп з в'яленої індички на бульйоні теж годиться — за умови, що або з'їсте його увесь, або, принаймні, вильєте в каналізацію, а не в відро зі сміттям (що для рідких страв було б нелогічно). Можна додати туди круп (гречки, рису). Але тільки не картоплі — лушпиння від неї личинки дрозофіл теж їдять.
PY, я якраз зовсім не про те. Ті риси що ви описали, українці якраз мають в повному комплекті.
PY, я якраз зовсім не про те. Ті риси що ви описали, українці якраз мають в повному комплекті.
Не в повному, я б сказав. Скиглити вміємо, мати з того якийсь зиск — ні.
Ще раз кажу: проблема не в тому, що не знаємо власного минулого (з історичною наукою в нас усе гаразд), а в тому, що не знаємо, що з цим далі робити. З нашої історії випливає один-єдиний висновок: що б ми не намагалися зробити й чого б не досягли — все марно, все одно через десяток років буде зрада й повернення до звичного стану одвічних поневірянь. Як не треба робити, знає кожен — а як тоді треба?
Сьогодні вирішив повикидати різне лахміття, та зазирнув під мішок з бульбою.
Повикидував я ту бульбу.