Завжди перед і твердо вимовляємо звуки, які в нашій мові ніколи не бувають мʼякими — б в г ґ ж к м п р ф х ч ш: біг, вінок, гілка, жінка, кіт, місто, пірʼя, річка, фіртка, хіть, чітко, шість.
Твердо вимовляємо співзвуки д т л н з с ц перед і в тих словах, в яких цей звук чергується з о: дім (до дому), стіл (до столу), ніч (до ночі), ніс (до носа), сіль (до солі), росіл, спосіб; у множині: осіб (особа), ніг (нога).
Мʼяко вимовляємо співзвуки д т л н з с ц перед і в тих словах, в яких цей звук не чергується з о (де в старословʼянській мові писали Ѣ): дїд, дїйсно, дїло, тїло, лїс, лїд (леду), залїзо, слїд, слїпий, снїг, нинї, нїмий, зїлля, сїно, сїсти, сїчень, сїяти, сусїд, цїдити, цїкавий, цїна.