Тому що державна мова в нас для галочки — ні до яких фактичних наслідків цей її статус не веде. Назвіть її не державною, а, наприклад, няшною чи кузявою — нічого не зміниться. А тим часом українська мова в 90-х і 00-х активно здавала позиції і в культурно-інформаційній сфері, і як мова побутового спілкування. Перетворити поразку української мови в поразку української ідентичності було відносно просто — ну а далі спокійно можна починати визвольну війну новоспеченої донецької нації проти нас із вами.