Re: Тема для розмов
Просто багато хто, виправдовує своє піратство тим, що ціна завищена, от я й запитав, як багато таких людей переказали видавництву справедливу по його мірці ціну за використаний продукт.
Дуже часто справа не в ціні, а в труднощах придбання. От надрукувало якесь видавництво тисячу-другу примірників, вони розійшлися по руках, а більшості потенційних читачів книга так і не дісталась. І не дістанеться — бо ніхто її не хоче друкувати ще раз, бо видавництву це чомусь недостатньо вигідно, в автора нема ресурсів надрукувати за власний рахунок, або ще якісь заморочки авторського права (автор помер, видавництво збанкрутіло, авторські права ще з півсотні років належатимуть комусь, хто про це навіть не підозрює, а без них книгу легально не надрукувати ніяк). Єдиний спосіб донести таку книгу до читача — зробити її копію й викласти в загальний доступ. Це можна сказати про переважну більшість видань, надрукованих українською в перші десятиліття Незалежності, коли україномовна література стала дефіцитом. Також це стосується радянських видань, що створювалися в зовсім іншому правовому полі й авторами, більшість з яких нині мертві.
Добре, ви зараз мені тут порадите вишукувати раритети по букіністичних магазинах, читати для себе й нікому не показувати. Але це не буде вирішенням об'єктивно існуючої проблеми: дефіциту української книги.