81

Re: Tymchasom - україномовний IT проект-блог

А хоча можна оте able передавати суфіксом вно. зміневно) ну тіпа літативнно, їстивно, питивно(а звідки власне питне? знов якесь редукування? хоча існує їстне)
або ельно - їбательно, жувательно, співательно)

82

Re: Tymchasom - україномовний IT проект-блог

Тоді, з точки зору чистої української мови, «можна/можливо змінити». Все решта — конлангерство.

83 Востаннє редагувалося Vo_Vik (05.03.2018 16:53:26)

Re: Tymchasom - україномовний IT проект-блог

Тоді викиньте такі слова як блог і комп’ютер тоже. Або взагалі вернемось до початків, то індо-європейської прамови.

84

Re: Tymchasom - україномовний IT проект-блог

Так одна справа запозичувати корені (що відбувалося з давніх-давен — навіть «хліб», наприклад, колись було запозичено з германських мов), а зовсім інша — винаходити нову граматичну категорію.

85

Re: Tymchasom - україномовний IT проект-блог

змінимо*
Дякую :) Часто плутаюся в мовах. Але працюю над цим.

86

Re: Tymchasom - україномовний IT проект-блог

P.Y. написав:

Так одна справа запозичувати корені (що відбувалося з давніх-давен — навіть «хліб», наприклад, колись було запозичено з германських мов), а зовсім інша — винаходити нову граматичну категорію.

А запозичення завжди приходило з новою граматичною конструкцією.
А запозичення з германських слова хліб - це тільки припущення. Так само вірогідно балтійські не зберегли власного слова, відповідно не вдалось реконтруювати балто-слов’янську версію, і відповідно прослідкувати до індо-європейської, звідки германське і походить.

87

Re: Tymchasom - україномовний IT проект-блог

Роздрукований на 3D принтері робот нашпигований штучним інтелектом й нейронною мережею.
http://www.tymchasom.info/2018/03/Na-or … d-IBM.html

Подякували: NaharD1

88

Re: Tymchasom - україномовний IT проект-блог

Певно якусь прогу на убунту поставили і тепер розповідають.. *YES*

89

Re: Tymchasom - україномовний IT проект-блог

А запозичення завжди приходило з новою граматичною конструкцією.

Тобто? Запозичені слова, як правило, підпорядковуються правилам тієї чи іншої питомої граматичної категорії, запозичена «рапіра» й питома «сокира» використовуються в реченні ідентично. З іншого боку, якщо нам треба перекласти речення, де в оригіналі використовується герундій, або дієприкметник майбутнього часу, або займенник жіночого роду І особи однини, або числівник у формі їстівного роду, або ще якесь відсутнє в нас граматичне явище, то перекладач мусить передати його зміст виключно тими граматичними засобами, що властиві мові перекладу.

А запозичення з германських слова хліб - це тільки припущення.

Не подобається хліб — беріть картоплю. У будь-якому разі, слова почали запозичувати задовго до появи літературної мови, але при цьому вони потрапляли до мови лише як нові корені слів, тоді як їхня граматична роль у мові-джерелі, правила відмінювання і т.д. не зберігались — запозичений корінь далі використовувався за правилами української граматики.

90 Востаннє редагувалося mides (05.03.2018 22:07:33)

Re: Tymchasom - україномовний IT проект-блог

P.Y. написав:

А запозичення завжди приходило з новою граматичною конструкцією.

Тобто? Запозичені слова, як правило, підпорядковуються правилам тієї чи іншої питомої граматичної категорії, запозичена «рапіра» й питома «сокира» використовуються в реченні ідентично. З іншого боку, якщо нам треба перекласти речення, де в оригіналі використовується герундій, або дієприкметник майбутнього часу, або займенник жіночого роду І особи однини, або числівник у формі їстівного роду, або ще якесь відсутнє в нас граматичне явище, то перекладач мусить передати його зміст виключно тими граматичними засобами, що властиві мові перекладу.

А запозичення з германських слова хліб - це тільки припущення.

Не подобається хліб — беріть картоплю. У будь-якому разі, слова почали запозичувати задовго до появи літературної мови, але при цьому вони потрапляли до мови лише як нові корені слів, тоді як їхня граматична роль у мові-джерелі, правила відмінювання і т.д. не зберігались — запозичений корінь далі використовувався за правилами української граматики.

За всіма граматичними правилами і судячи з практики так і відбувається: запозичені слова майже завше адаптуються під мову-реципієнт, але чи буде так далі в укр. мові? Може не маю ідеальних прикладів, але:
- маєш акаунт в скайп/skype замість в скайпі (звичайно другий варіант є частіше уживаним, але перший я все частіше можу чути)?
- вона працює в Microsoft замість нецікавого додавання апострофа, а потім закінчення -і, в результаті чого мали б в Microsoft'i
- ти зараз онлайн замість в онлайні?

А що у випадку з мовами зі схожою абеткою, але різною структурою мов? Там ще більше змін, особливо в розвинених країнах. Наприклад, в польській можна побачити/почути to nie jakieś tam science fiction. Більшість таких слів стали відмінюватися, що звучить дивно :):
хто, що T-shirt
кого, чого T-shirta
кому, чому T-shirtowi
кого, що T-shirt
з ким, з чим T-shirtem
на кому, на чому T-shircie
кличний T-shircie
але не всі. Так з часом нові слова теж ймовірно будуть відмінюватися, але не обов'язково, бо знання англ. покращилися.

91

Re: Tymchasom - україномовний IT проект-блог

Тому я навів граматичну конструкцію, які снує в українській мові - "їстивно" - діє прислівник. Інший варіант що навів "питний/а/е" - діє прикметник. Але оскільки є їстивно - їстівний. То аналогічно питний - питно.
Я ж не видумував свій апарат, я взяв існуючий і просто розширив його на нові слова.

92

Re: Tymchasom - україномовний IT проект-блог

Щодо «акаунту в Skype», «програмування на Java» та ін. — з одного боку, невідмінювані іменники як категорія інували й раніше (щоправда, це й до того були переважно запозичення), з іншого — невідмінюваність нав'язується й там, де слово нормально стає на відмінювану роль. І так, цьому сприяє різниця абеток і принципів запису — повністю фонематична українська кирилиця та «ієрогліфічна» англійська латиниця (в якій неможливо довільно міняти літери, щоб отримати потрібний відмінок, бо є ризик отримати зовсім інше слово з іншим значенням і звучанням). Якщо усно природніше звучить «я зараз у скайпі», то письмово нині в моді включати в український текст неадаптовані назви латиницею, але тоді до Skype з кінцевою німою «e» складно приліпити відмінкове закінчення, тому пишуть «я зараз у Skype», далі ця inozemna™ граматика переноситься в усну мову... Схожу проблему мали російські дворяни в ХІХ ст., чия російська мова була так само засмічена французькою, але вони знайшли вихід — писати російські закінчення через апостроф після французьких слів (тобто, за цією схемою, слід писати «Я зараз у Skype'і», «Я програмую на Java'і» і т.п.). Зрештою, коли французька мова втратила актуальність, більшість французьких запозичень стали писати кирилицею (що в часи Пушкіна й Толстого вважалося поганим тоном).

знання англ. покращилися

Ну, так. Коли свого часу завдяки радянській системі освіти пересічний українець став краще володіти російською мовою, пішла мода домішувати до української мови російські слова та граматичні конструкції. Зараз ми це називаємо суржиком і вважаємо ознакою неграмотності, хоча тоді це сприймалось як щось прогресивне. Тут те ж саме.

Подякували: leofun011

93

Re: Tymchasom - україномовний IT проект-блог

Vo_Vik написав:

Тому я навів граматичну конструкцію, які снує в українській мові - "їстивно" - діє прислівник. Інший варіант що навів "питний/а/е" - діє прикметник. Але оскільки є їстивно - їстівний. То аналогічно питний - питно.
Я ж не видумував свій апарат, я взяв існуючий і просто розширив його на нові слова.

У випадку «змінно» — ще незовсім, хоча прислівники на -вно від усіх дієслів — уже лінгвоконструкторство. Але проблема ще в тому, що українська мова не надто полюбляє такі конструкції (речення з ними сприймається як громіздке й неінтуїтивне, потребує «перекладу з української на українську»), також «змінний» передає дещо інший смисловий відтінок, ніж changeable. І, можливо, там має бути не прислівник, а прикметник середнього роду (плутанина виникає через паралель з російською).

94

Re: Tymchasom - україномовний IT проект-блог

Я щось провтикав, а ніхто не нагадав. Адже є такі прекрасні словотворчі корені, як здатний, придатний, спроможній. Тобто changeable - змінопридатний/а/е.

95

Re: Tymchasom - україномовний IT проект-блог

Теоретично — так. Але все одно виходить громіздка калька, яку краще замінити кількома простими словами.

96

Re: Tymchasom - україномовний IT проект-блог

"Змінний" звучить дивно у цьому значенні, завжди перекладав синонімом як "мінливий".

97 Востаннє редагувалося mides (06.03.2018 10:59:06)

Re: Tymchasom - україномовний IT проект-блог

Соціальні мережі не знижують кількість розмов наживо
Одним з популярних припущень є те, що чим більше особа проводить часу на Фейсбуці або в Снепчаті, тим гірше вона буде діяти в справжньому колі людей. Результати дослідження доводять протилежне.
http://www.tymchasom.info/2018/03/Sotsi … zhyvo.html

А тим часом, Made in China: космічна станція може впасти на Землю ще в березню
http://www.tymchasom.info/2018/03/Made- … eznyu.html

98

Re: Tymchasom - україномовний IT проект-блог

mides написав:

"Змінний" звучить дивно у цьому значенні, завжди перекладав синонімом як "мінливий".

Теж незовсім те. «Мінливий» — це, скоріш, схильний до змін (як погода, нариклад). Тоді як тут ідеться про можливість керованих змін.

99

Re: Tymchasom - україномовний IT проект-блог

Земля може бути видима для 9 позаземних цивілізацій
Вчені будоражать людську уяву своїм баченням щоденного життя позаземних цивілізацій, їхніх зацікавлень нашою планетою, людством і бажанням сконтактуватися з нами.
http://www.tymchasom.info/2018/03/Zemly … atsiy.html

100

Re: Tymchasom - україномовний IT проект-блог

Будемо обговорювати слова видима?