koala написав:... блок-схеми ... сприймаються недовикладачами саме як строга мова (бачите, дехто з форумчан теж так вважає), а не як напівформальний засіб візуалізації. Блок-схеми так, як вони використовуються в нашій освіті, коли їх то дають робити за кодом (нащо, якщо код уже написаний?), то використовують у них навіть не математичні позначення, а позначення з інших мов програмування (як-от у цій темі) - це шкідництво.
Позначення з інших мов програмування — закономірний наслідок того, що це не строга мова, і в ній з однаковим успіхом одне й те ж поняття може позначатись і як а[і][ј]++, і яка[і,ј]:=а[і,ј]+1, і як аi, j+1→ai,j, і як «збільшуємо елемент а(і,ј) на 1». Зазвичай орієнтуються на т.зв. «алгоритмічну мову», котра являє собою суржикуватий алголоподібний псевдокод.
«Математичні позначення» — ну, не знаю, а вони справді зрозуміліші за фортранівські для пересічного студента, який з матрицями в математиці зустрічається інколи пізніше, ніж з масивами в сішному коді? Або, як у математичній нотації записати присвоєння (чого ні на шкільній алгебрі, ні на інститутському матані не проходять)?.. Тобто, це теж ще одна строга мова, яку треба спеціально вчити. Достатньо розлога й неоднорідна, щоб володіння математичною нотацією в одній галузі математики було недостатньо для іншої. Достатньо погано задокументована — зазвичай автор будь-якої книжки з формулами виходить з припущення, що читач звідкись цю нотацію вже знає. Крім того, стандарт цієї нотації достатньо розхитаний — навіть з деякими базовими арифметичними операціями дійти згоди не можуть, плюс розбіжності між варіантами, поширеними в різних країнах.