Це особисто ви маєте визначитися як себе позиціонувати.

Отже, базуючись на вашій відповіді і повертаючись до попереднього пункту, це може бути щось типу "C / C++ / C# Developer" - тепер виберіть точніший напрямок самостійно.

Як варіант, користуватися онлайн інтерактивними курсами. На відміну від читання підручника, проходження завдань в інтерактивному середовищі діє на більшу кількість, так би мовити, мозкових рецепторів, і матеріал засвоюється на практиці, а не лише теоретично. Саме так я з допомогою безкоштовного курсу codecademy оволодів Python з нуля і буквально за декілька місяців мій код потрапив на прод.

Фідбек щодо рівня мови можна отримати онлайн. Наприклад, тут: learnenglish.britishcouncil.org/online- … level-test
Результати письмового тестування будуть дещо відрізнятися від усного, та певна кореляція все ж збережеться.

Поки що ви в замкненому колі.

5А. Не складаєте резюме, бо ще не визначилися з точним напрямком (можливо, моя відповідь на пункт 2 вище вам чимось допоможе).

5Б. Не робите тестування власної англійської (можливо, моя відповідь на пункт 4 вище вам чимось допоможе).

5В. Не розсилаєте резюме, бо воно у вас ще не написане і нема що вказати про рівень володіння англійською (після виконання пунктів 5А і 5Б це стане більш реальним).

Моя відповідь вище була реакцією на вже видалені модераторами дописи місцевого неодноразово забаненого безробітного пацієнта на утриманні батьків, котрий прямо __вимагав__ не просто допомогти йому з пошуком роботи, а саме __влаштувати__ його на роботу. Я це сприймаю як вимоги привести його за руку на все готове туди де платять айтішну зарплату, і щоб він практично нічого там не робив.

У вас краща ситуація, бо ви вже принаймні працюєте, тільки потрібно прикласти зусилля аби розірвати замкнене коло (пункт 5).

Ну взагалі-то я з села.
З хати під соломою (до молодших класів на початку 1970-тих, після того вже з секції у довгому одноповерховому будинку під шифером на 6 квартир, з колодязем посередині великого двору з трьох таких будинків і з туалетом на чотири дірки метрах в ста від власне наших дверей).
З рубанням дрів і носінням води, з порпанням на своєму та на шкільному городі, зі збиранням грибів в режимі «як на роботу», щоб ще трохи менше грошей на іжу витрачати.
Причому тоді окрім цього нас школярів з середини травня і майже по кінець червня плюс з 2 вересня і щонайменше по середину жовтня ганяли у колгосп замість навчання. То і вивчитися так, щоб в який університет поступити, було нелегко.

А потім, у 1980-ті, залишитися студенту без Київської прописки (та ще й одруженому, та теж на «іногороднєй») у Києві чи передмісті було ну точно не легше, ніж зараз будь-кому до Києва потрапити.

p.s. А перший рік після народження я жив у бараку з колод для зеків, що будували одне з міст у Зеленому Клині, поділеному на квартири для «молодих спеціалістів», якими були мої батьки, що «по державному розподілу» туди потрапили.

Ну так от. Ну взагалі-то я з села. Але у таких темах, як ця, вже давно намагаюся не писати. Бо мене почнуть звинувачувати у «надимати щоки, та натякати на свою елітарність та лайняність всіх рогулів,та інш "генетичних дегенератів" з села...»

«Нехай щастить»™
Кожен сам обирає собі життя.

"За компанію"
А я виріс у сім'ї маленьких бізнесменів. У мене інша історія.
Я був народився через операцію (а не природнім шляхом). Більшість оточуючих людей були чомусь проти мого народження. Батьки мені не давали їсти, хоча мали на те всі гроші, пам'ятаю що били.

Це теж цікава сторінка історії. Дружина на два курси молодша, і вже після мого закінчення навчання ми два роки до її диплому жили у різних гуртожитках та ще й різних міст. Ні там, ні там кімнату не давали, а для винаймання квартири конструкція СРСР не надто підходила, та й (а тому) стипендії плюс зарплати інженера на то не вистачило б. У п'ятницю ввечері я прямо з заводу їхав у її (і колишній мій) студентський гуртожиток і там залежно від того, чи їде сусідка дружини по кімнаті на вихідні до своїх батьків десь в околиці Білої Церкви, чи ні — ночував з дружиною або ж у друга-аспіранта на розкладачці.

Вже коли дружина прийшла на той же завод, нам дали в гуртожитку кімнату. У кінці коридору поруч з чоловічим туалетом, де постійно товклися піддаті робітники, які вважали мене «оперним» (оперативником міліції), бо ніколи не бачили мене п'яним.

щось вже забагато на форумі незабанених віталіків

Насправді я, пане Віталію, не хочу, щоб ви пішли і залишись в церкві пана frz. Хоча це було би напевно краще для форуму. Просто біля вас швидше всього нема тієї церкви, яка би вам допомогла. Чесно кажучи, я не знаю як би я повівся на місці священника, якби до мене хтось прийшов в трусах і шапці, або ще гірше без трусів. Хоча якби це було зимою, то напевно прийшлось би вас пустити загрітись. Я туди вас відправляв з надією, що там посіють у вас зерно почуттів, що ви комусь потрібні.

Давайте тако, завтра о 4й ранку за Києвом, ви якраз в цей час, вроді, не спите, вас трохи попустить. Оті ваші болі відійдуть на хвилин 15. Розум проясниться. Це не я зроблю. Я просто маю передати, що так станеться. Я не хочу з вас сміятись чи тролити. Хочу допомогти. Але нажаль мої можливості обмежені. Хай це що станеться буде для вас знаком, що все може змінитись на краще. Що є принаймі одна особа яка вас любить і померла заради того, щоб ви спаслись. Якщо приймете цей знак для вас, то далі буде далі. Якщо знаку для вас не буде, то буду далі питатись, що я не так зрозумів.

Я чесно кажучи нічого не зрозумів із Вашого посту.

Я сьогодні одягнув труси, бо вже зовсім змерз і може мислимо "познімав" з усіх прокльони, а з Вас хай Бог знімає прокльони, бо може вони не знялись. Хай Вам все буде добре. І щоб  нічим не хворіли
В мене пройшов біль, частково (досі болить але ближче до с*аки). Одразу після того як я вдягнув хоча б труси та трохи прогрів квартиру газовою плиткою до 60 градусів і там пробув.
Я згоден у тому що винен я сам. Що я дивився те що не можна дивитися дітям і ходив без трусів надвір (тобто як у двір приватного будинку, так і на балкон квартири - 2 в одному). А ще все що я писав про збочення та електростимулятор (ввігнаний в уретру) та про проволоку, складену кінцями доверху - то все правда, то підтвердить той хто має гуглтагменеджер і знає мій айпі. То своє дало. Я впевнений, що то рак на 100%
Навіть якщо ні, то я буду наполягати, щоб мені все внизу відрізали, бо воно болить і не хочу із ним мучитися. А ще тому, що воно рано чи пізно переросте в рак.

Але не треба перекладати провину суто на мене. Є люди, які знімали та викладали порно. Є люди, що казали як зробити електростимулятор. Є люди, що не змушували мене одягнути труси.
Є люди, що хотіли зігнати на мені зло (із цього форуму).
Є люди, які досі хочуть (чисто ради приколу), аби я помер.
І от завдяки цим людям, а не я самостійно, у мене з'явилася болячка.
Та замість того, щоб ці люди були покарані, вони іще й перекладають всю вину на мене та кажуть,, що раз я таке зробив, то я повинен померти (нпр. пан дада)
Все продовжується далі.

Якою би не була моя провина, насміхатися чи щось у т.р. не можна, в тому числі пропонувати мені повіситися.
То все лише доводить, що незалежно від моїх дій, вони б хотіли моєї смерті.
Це мої вороги і я не заспокоюся, поки вони не будуть покарані.