Я пив Гідазепам - полегшення болю одразу, але нормально кодити не можеш дня 4 після прийому.

Я вас розумію, але ви нічого не зробили ані для того, щоби вийти з цієї екосистеми, ані для того щоби пристосуватися до неї. До того ж ви поганий кодер безвідносно цієї екосистеми.

Коли в мене є така потреба, то я власну хвункцію пишу, але це стосується троянів, до цивільного софту таких вимог нема, звісно.

Не зрозумів, чому Go в тій же групі що й сі-подібні, хтось може пояснити?

----

Тим часом я крупно налажав на проекті. Один з моїх джобів не передбачав можливості зникнення конекту з Snowflake, бо такого досі ніколи не було, а тепер ось сталося глобально. Поки що мій джоб просто засаспендили, але довіри такої більше не буде і доведеться переробляти значний шмат архітектури в кастомній схемі. Ще й писати пояснення де в копії головний керівник компанії.

Як то кажуть

Докладно перевірив, переконався що це саме мій кривий алгоритм. Сидів з годину продумував кожне слово як описати те що сталося. Включив у своє пояснення також першопричину, нащо цей джоб був написаний - аби виправляти свідомі помилки інших користувачів на щоденній основі... Повністю визнав свою провину у кривизні написаного. Описав як би я виправив свій алгоритм, якби мені дали можливість. Описав також, як виправити першопричину ситуації з помилками інших користувачів - з боку менеджменту і технічно. Висловив сподівання, що мені нададуть можливість відновити довіру. Коротше кажучи, застосував всю дипломатію на яку я наразі здатний. Не те щоб мені так сильно залежало на саме цій роботі (ситуація на ринку далі на боці програміста), та чомусь відчув що хочу вийти з ситуації максимально цивілізовано.

В кожного є своя улюблена місцина, в мене це там де я живу. На запрошення поїхати на роботу в Київ чи хоча би приїхати на якусь конференцію (не кажучи про часи Ковіду) відповідаю відмовою, мовляв, "навколо Києва світ давно не крутиться". Схожим чином поводять себе жителі Кракова і Мюнхена. Як комусь це явище подобається називати - особиста справа кожного.

Якби ви ще були розумний як решта, то можна було вас терпіти. А так, при вашому посередньому мозку, невротичні психози і інші розлади, краще запхайте назад в те місце з якого вони у вас вилазять.

І вже точно не вам судити мій (або чийсь взагалі) скілл і спосібності. Не смішіть людей і не соромте хоч себе далі.

Чудовий сплеск, цю б енергію та на щось конструктивне.

От не знаю — «мені постійно щастить»?
Вперше в житті я написав резюме і вперше в житті я потрапив на співбесіду три роки тому,
Без знання С++ не важливо якого року, не кажучи вже про джави з C#.
Голий С+make. Більше нічого взагалі. У віці ~55 років, сивий, сам «як лайно мамонта».
З п'яти чоловік на техінтерв'ю двоє після серії запитань про різні речі (чи працював з такими операційними системами, чи знайомий з такими стандартами) знизали плечима і сказали, що їм потрібно терміново бігти на мітинг. Інші троє ще питали різне, один таке як трохи з жалем дивився.
Але жодної зневаги, жодного «самоствердження за мій рахунок».

Таки добрий зразок для роздумів про повернення від всесвіту того, що випромінюєш сам.
«вони так само один одного ненавидять» — не помічав такого всередині.
Так, всяке є, так, негатив теж. Але загалом доволі спокійно і дружньо, а у порівнянні — на деяких з моїх попередніх місць роботи в невеликих фірмах було набагато гірше і з точки зору навантаження, і з точки зору ставлення до людей.

Хто сказав, що на іншій планеті буде краще?
А в іншій країні, боюся, все швидко закінчиться «мабуть я занадто ненавиджу цю країну.».