Йду собі по тротуару, нікого не чіпаю, слухаю в навушниках укр. реп про тяжку долю тих самих реперів. Попереду стовб, зліва від нього йде якась дівчина, а я йду з правої сторони від стовба. І зненацька бачу якогось старого пердуна на ровері, котрі об'їжджає мене з правої сторони, ще щось там крикнув не зрозуміле, чи то "тікай", чи шо.
І оце думаю, ти, курво, рагулю, не бачиш, шо там стовб, і дві людини йдуть таким чином, що утворюють пряму лінію перпендикулярну до руху по тротуару, і не можеш пригальмувати, зачекати п'ять секунд, і тоді собі проїхати? Це вже треба бути або якимось я не знаю ким, або довбнем повним.
Ще ці самокатники скажені ганяють, якщо роверисти хоч не так швидко їдуть, і мають дзвіночки, або тріщалки вбудовані в хаб, то срані самокатники взагалі нічого не мають, ні дзвіночків, ні голосу, ні розуму, бо ганяють ще швидше за роверистів, адже працювати ногами не треба (як і розумом, в їхньому випадку).
І ще цікаво, от вул. Кульпарківська досить довга і тротуар по одній зі сторін ніби норм, чому не зробити там нормальну велодоріжку, і поставити ті стовби не посеред самого тротуару (при чому стоїть по дві штуки відразу, і не один за одним відносно руху пішоходів, а один зліва, а інший зправа), а якось відгородити їх. Так ні, велодоріжки ніякої нема, стовби прямо посеред тротуару стоять, хоч обходь, хоч лобом об нього бийся.
