так можна зробити симулятор корупціонера і хабарника

Не знаю як написати, хотілось вказати на дещо. Мабуть не буду марнувати вашого часу на пусті кружляння навколо, напишу прямо, - в тому що ви описали є принаймні дві доволі серйозні, фундаментальні проблеми. Але разом з тим...раз ви теж як і я марнували якогось часу на вивчення ігор та геймдизайну, - то самі не відповісте які, відразу як є? Може варто ще раз поглянути, відійшовши на два кроки, на все те що маєте в себе в уяві і чого хочете?

Ага, я ото теж маю хоббі подібне до вашого... але може програміст нікчемний, чи чогось часу не вистачає, за останні роки (власне ще лише 1.5 роки, як я вирішив відновити цей напрямок у своєму житті) не випустив жодної гри. Спочатку вивчав MonoGame, але дещо розчарувався можливостями C# і остаточно вперся в pixijs, зробив декілька однофайлових хелоувордів, а потім вирішив писати простеньку гру і попутно почав лампічити під себе бойлерплейт... тобто я спочатку взяв готовий з typescript і почав переробляти під себе, все йшло не погано, але задовбав мене отой typescript, коли воно ругається, що змінна може бути null, хоча я її ось туточки ж проініціалізував... і тому подібні задрочні заморочки, викинув нафіг той typescript... Взяв інший бойлерплейт без нього і почав переробляти, щось там в мене з класами не так пішло і таке як es6 нормально не підтримувався, стрілкові функції і т. п., лампічив-лампічив - перестало взагалі працювати. Отак і довбусь на ровному місці.
Іноді думаю, якби хто просунутий показав, як він робить свої ігри, може б я просто перейняв чужий досвід і не ліпив би власних заморочок. Тож я можу запропонувати вам ідею, як ви просили, але був би не проти й докластися до її реалізації.

Ідея платформера (в квадратних дужках ускладнення, які можна опустити)
Головний герой:
[Доброволець в трєніках і шльопках з дробовіком] - по мірі проходження стадій перетворюється на
[Доброволець в синьому камуфляжі, хрєновому броніку і зеленій касці радянських часів, на ногах якісь кроси]
Український солдат в нормальній екіпіровці
[... далі можна екіпіровку ускладнювати якимись наворотами, не придумував]

герой вміє:
ходити, [бігати], стрибати, присідати, [лягати], стріляти [з різної зброї], [кидати гранати]
рухи керуються стрілками, стрільба наводиться мишою
має стрічку життя, яка зменшується при попаданні ворожих куль (гранат, бутилок чи ще якоїсь срані, чим воюють ватники)
Може підіймати аптечку і відновлюлвати стрічку життя.
[Може підіймати скрині зі зброєю і апгрейдити свою зброю]

Стадія 1
Маємо на паралаксі якісь напів сільскі пейзажі, посадки, на прикінці з'являються будинки не вище 5 поверхів.
На зустріч пруться якісь упороті алкаші і кидаються бутилками, далі з'явяються чорти з рушницями, на прикіці виповза усате чувирло підозріло схоже на Стрєлкова-Гіркіна - це головний мерзотник цієї стадії, тому він теж має стрічку життя і вбивається дещо складніше за інших чортів.

Стадія 2
Паралакс: Сільські пейзажі, все більше якісь поля, наприкінці міська забудова, не дуже висока, як і в попередньому випадку.
Вороги: переважно чорти з рушницями, іноді в камуфляжі а-ля бєркут чорти з автоматами, на шляху зустрічається проміжний ускладнений мерзотник підозріло схожий на Мозгового.
Головний мерзотник: Плотніцкій (або той, хто там зараз, я манав їх відслідковувати)

Стадія 3
Паралакс: Терикони, наприкінці міські пейзажі, щось схоже на Донбас-Арену
Вороги: чорти в камуфляжі, трапляються солдафони в екіпіровці - "іхтамнєти", ці крім автоматів, ще й кидаються гранатами.
Проміжні мерзотники: Гіві та Моторило
Головний мерзотник: Захєрченко

Стадія 4
Паралакс: Кримські пейзажі, наприкінці можна втулить Кримський міст
Вороги: "їхтамнєти" і кадрові з шевронами (звісно, кожен наступний тип гидоти, повинен мати більш складний ai)
Проміжні мерзотники: ФСБшники в чорній формі
Головний мерзотник: Аксьонов на мотоциклі (їздить по мосту і хєрячить з міномета)

Стадія 5
Паралакс: Пейзажі середньої полоси роісії з розваленими халупами і дерев'яними туалетами, наприкінці шосе з табличкою "МКАД"
Вороги: кадрові і фсбшники
Проміжний мерзотник: Сурков
Головний мерзотник: Шойгу на танку

Стадія 6 (остання)
Паралакс: Московські вулиці, Червона площа, наприкінці Кремль
Вороги: росгвардія, кадрові і фсбешники
Проміжний мерзотник: хто там в них ФСБ очолює Патрушев чи Наришкін... я цю гидоту плутаю...
Головний ворог: Ху№ло на броньованій машині [або навіть вертольоті]

Переможна сцена: розвалений кремль з українським прапором над ним.

Деякі розірвані думки. Варті чогось будуть вам, чи ні, не можу того знати.

Сюжет/"історія" - справа не перша, м'яко кажучи, якщо ваша гра не є інтерактивною новелою. Якщо не має місце гра з історією, повіддю (що м'яко кажучи складна концепція, важко її провернути буде, потрібен хороший письменник)...і цей механізм (game in "storytelling itself") не планується робити ядром геймплею, головним наповненням, — то це не та дорога.
А Ви сфокусувалися перше(здалось) і чогось згадали історію, якісь декорації, деталі сеттінгу на початку, — це не те з чого б я зараз починав конструювати концепт гри, може раніше коли було менше досвіду і менше годин міркувань минуло в моєму черепі.

0. Механізми. Найперше, з чого й сам починаю тепер, це механізм, — суть гри. Перефразую одного програміста, — "Почніть з цікавого механізму." (алгоритму, в оригіналі) — це те, з чим власне грати, взаємодіяти. Що буде втягувати й утримувати в світі, історії, - в Грі. Власне і роблять гру ті інтерактивні механізми. Вона з'являється, виникає з них. ("Emerge" як кажуть за морями.) Що звісно очевидно.

Є пару речей що твердо вкарбувалися в пам'ять, від чоловіка що мав десятиліття досвіду в розробці ігор і вважається одним з найкращих ігрових письменників (пан Chris Avellone) :
1. Читання фантастичної літератури/фікції, — не найкраща ідея. Вже точно коли йдеться про книги з річки "generic fantasy world" чи похідних/вторинних варіації навколо якоїсь фентезі світу/теми. (Принаймні, якщо Ваша мета — генерація оригінальних ідей.) Коли чогось читати то краще, — історію. Послужить непоганим паливом для того складного двигуна закріпленого на шиї. Історія дивніша за всяку вигадку. Словом, непогане (і зі свого досвіду підтверджу), джерело надхнення, енергії, якихось калорій/матеріалу для уяви.
2. Історію/повідь ігрову — найдешевше змінити, це найгнучкіша річ в порівнянні з іншими елементами що утворюють гру. На будь якому етапі розробки. Уявіть перебудувати чи викинути, рівні, код/механіку...а потім уявіть переписати листок того нарративу, щоб був більш цікавий чи когерентний або обіграв/приєднав якісь механізми чи пояснив білі плями в світі гри(обумовлені, як приклад, якимись технічними/ресурсними обмеженнями). Той текст, служить тією гнучкою проникливою і рухомою ниткою з голкою — можна як завгодно, з якого боку нанизати деталі, перешити гри деталі.

Іноді якось виходить так, що сюжет сам себе творить з системи вигаданої, органічно, варто лише розробити кістяк тієї системи. Почнеться ця взаємодія де система й сюжет/історія почнуть грати й дороблювати, взаємно-доповнюватись коли вони почнуть сплавлюватися в одне.

Тримався б подалі від тих штампованих драконо-міфічно-етнічних-магічних штук, — море ними перенасичено, вірний спосіб пристрелити свою гру, це кинути її в ту обгортку/сцену/сеттінг, і було там щось цікаве чи ні, — лежатиме вона замаскована в купі тих клонованих трупів. Це поганий камуфляж. (Хіба що додати якийсь просто незвичайний, оригінальний і цікавий спін до всього, інакше є шанс того, — похоронити гру ще при розробці.)

Є деяке число ігор (ролевих, описаних на папері) під ліцензією Creative Commons, тож може якось буде корисно погортати ті механізми і світи розроблені для них. Адаптувати все під якийсь сеттінг/тему - діло не складне і доволі цікаве, творче.
Можна поглянути і на всі ті розробки світів і механізмів вже з комерційних настільних ігор, розібрати і сконструювати щось ліпше й більше. І нічого не потрібно рабськи копіювати, — хороша деталь тут і там — припасувати, доробити, переробити і зібрати у щось нове, додавши з тим щось своє. Сам огляд їх стимулюватиме уяву. Пам'ятати варто..."Нічого з вакууму".

А в чому маєте досвід? Малювання? Складання музики? Можливо матан? Вільне володіння англійською? Мені чомусь здається що біда ваша  дещо більша, ніж незнання програмування.