Віднедавна відкрив для себе Steam і не так довго часу минуло, як почав шукати ігри схожі на ті, що мені подобалися в 2000-их, коли я востаннє активно грав.

Розшукував зокрема cRPG без мікроконтролю кумпанів. З теми на редіті дізнався, що на GNU/Linux можна грати і в ігри, де не зазначений значок Steam OS.

Вчора за знижкою купив класичні Fallout'и та й спробував пограти у першу частину.

Мушу сказати, що це супер!

По-перше, рольова система експансивна, проте не складна, й радує багатьма ніштячками на кшталт perks, а також очками досвіду за небойові дії.

По-друге, мені подобається покрокова система бою.

По-третє, нарешті свіжий сетинг з пістолетиками замість фентезя, котре вже доволі приїлося.

По-четверте, реально відкритий світ (у 1997!), проте без ускладнень як ув Oblivion, де напхано стільки всього, що я, відверто кажучи, завжди губився, коли намагався пограти той тайтл.

По-п'яте, ніякого party-based мікроконтролінгу, а один-єдиний протагоніст, з котрим я можу нарцисично ототожнитись, не відволікаючись на дурниці типу кумпанів.

По-четверте, місткість і розміри населених пунктів. Вони мала! Що зазвичай би назвали мінусом для story-driven cRPG, однак я настільки наївся жанру, що мене вже нудить від пустопорожньої базгранини NPC'ів -- мене цікавить тільки атмосфера. І фолич її має пречудову, з такою лапідарністю діалогів, котра мене, сучасну людину, цілком влаштовує.

Мінуси, звісно, теж маються. Наприклад, застаріла, неінтуїтивна система керування. Все на автоматі пробую середньою кнопкою миші водити камеру (як у Доті чи Baldur's Gate), а нє, лише курсорчиком до краю спрацює. 

Ну й нативний порт на Лінупс був би незайвим.

Коротше кажучи, розумію, чому Фоличу присвоїли статус класики. От Baldur's Gate, котрий теж недавно пробував, так не зачепив. Фолич -- так. Мається там якась харизма, родзинка чи шо.

Мені більше пощастило в цьому контексті -- я починав з Might & Might 8 (котра, до речі, досі в моєму серці), тому графіка для мене ніколи не важила. Вірніше важить стиль, аби трималося купи, але не новомодність.

Зараз без проблем граю в піксельні ігри. Хоча не скажу, що маю якісь упередження проти сучаснішої графіки.

До речі, я в другого Фолича пробував грати ще в 2000-их. Тоді мені не зайшло, Арканум виграв конкуренцію за мій ігровий орган. 

Ви ж тільки попереджайте, чи є там спойлери. 

Класних ігор і зараз роблять не мало. Але зазвичай це зовсім не ті ігри, про які усі говорять, та рекламою яких забиті усі техно ресурси. От наприклад була купа реклами на Assassin's Creed: Valhala, але насправді ця гра може бути цікавою лише якщо ви раніше не грали в жоден Assassin's Creed. А от про Hades реклами я у нас не бачив взагалі, хоча її визнали грою року.

Повернувся до витоків -- нині граю в EU4, котру чи не єдину бавив у свій неіграбельний період 2010-их (тільки тепер ліцензійну). Це звісно класна гра, чи не єдина у своєму роді. Єдиним мінусом її є неадекватне відображення України. Втім те, що мається, все ж набагато краще за те, що можна було очікувати (якийсь москвофільський погляд, приміром).

От мені цікаво. З точки зору графічного інтерфейсу ця гра доволі проста. Аж настільки, що графіку Парадокси аутсорсять (точно це знаю, бо працював у компанії, куди це аутсорсили). Проте наскільки тяжко створити механіку, враховуючи таку величезну кількість змінних? Можна вважати це нериторичним питанням.

Сказав би, що гра Haven & Hearth підходить під ваші критерії, щоправда сетинг там не скай-фай, а фентезі.

Виріши переграти в четверте, свою улюблену, JA2. Згадав цей ваш допис.
Хотів запитати - в цю гру ви грали? Коли писали з захоплення про речі що вище в Fallaout...то мали б. Важко сказати що з порядним паном, коли не так добре знаєш його, буде резонувати але підозрюю що має струсонути вашу металочерепицю на пару діб.
Нехай живе CRPG. -"Ми творимо світи, все що менше - нехай буде за іншими." ©

https://www.gog.com/game/jagged_alliance_2