Записано зі слів українського захисника.

"Ми приїхали в це село і почали займати оборону... хлопці потрохі копати почали.. не окоп, канєшно, а таке, щоб можна було впасти туди під час обстрілу... я не знаю, скільки хвилин пройшло, но я тупо ******* від того, що побачив... знаєш, коли у людей городи починаються, всі прив'язують на вєлік до рами лопати і йдуть шось сажать... оце була така сама картіна, тільки їхало на мене на цих роверах майже все село... чоловіки, жінки, всі... пригнали і дивляться на мене... ну, типу, командуй! кажуть, синку, де копать?... у мене відібрало мову... стою, як *******, дивлюсь... вони бігом відкручують свої лопати від вєліків... я зібрався з духом, кажу, не треба нічого, красно дякую, ми самі впораємось! но того вже ніхто не чув... лопати пішли в хід...
за кілька днів суне на нас колона ******* техніки... у мене необстріляні молоді пацани кричать, танкі *******... тут розвертаюсь, до нас народ із села хмарою валить і кричить, хлопці, танки ******* *******, шо дєлать??? кажіть, як помагать???... на мене наче відро води крижаної вивернули... дивлюсь на це і плачу... валую їм, бігом назад... ану, по хатам!!!! та ніхто й не думає.... кричу знов, по хатам, *******... бєзнадьога, Жень... пруть з голими руками! я малих свої пару смикнув, кажу розверніть бігом їх додому! підбігає до мене мужик, 73 роки і каже, синку, дай гранату... я все життя комунальником пропрацював і знаю, як комунікації під ліс ідуть... зараз трубами на перехрестя вискочу, гр@нату кину і назад в трубу... клянусь, я чуть не здурів з цих людей...
бій цілий день... арта крайню вулицю накрила... 25 хат горять, но, слава богу, всі живі... ми ж цю техніку довбемо... вони поняли, що не прорвуться, давай пробувать на нас з флангів.. палим їхні танкі, бехі, все що бачимо.... розлітаються їхні т-90... малі хлопці мої спрацювались, крошать... під вечір інтенсивність падає... отходять скоти... малі мої кажуть, може отдохнем?... я собі думаю, потомились хлопці, отпускаю... дивлюсь, скидають броню, кидають зброю і ******* бігом місцевим хати тушить... я знов плачу... не можу на це дивиться і сам біжу помагать..."

Рсняві! Задовбетесь "денацифікувати" країну, де населення бігом біжить будувати для армії укріплення, а армія, як вас р0збила, біжить рятувати людям хати.
Тупо з@риють вас!
Всім вам, ф@шисти *******, кінець!!!

(С) Євгенія Китаїва

Навіть не знаю, писати в цю гілку чи створювати окрему з назвою:
"Росіяни дійсно зомбовані, і є факти"
Натрапив на один оркський ресурс (посилання приведу нижче (не пропаганда, поставлю певні позначки )).
Цитував те що зацікавило, бо всьо читати не кожному буде до снаги. Там більша частина пропаганди, в підтексті (може діяти на підсвідомість). ОБЕРЕЖНО, ДУЖЕ
Щоб не діяло, зробив вирізку суті яка привернула увагу:

▼Цитата оркською (орігінал)

- Как началась история с Украиной?

- Это был конец января, примерно 25-26 число. Сын позвонил и сказал, что их отправляют в Смоленск - на (совместные. - Ред.) с Беларусью учения. Я ему говорю: "Ты мне врешь, что ли? Какие еще учения?" Поискала в интернете. Действительно были учения с Беларусью, но сейчас их нет. Я стала копаться. Думаю, где у нас война идет. Подумала про Казахстан. Короче, [об Украине]  даже не подумала. Только на следующий день до меня дошло, что у нас же в Украине неспокойно.

Тепер, в оригіналі звернув увагу на текст (а саме на підсвідоме складання речення інтерв'юера)

▼Та-ж мова (додав виділення тексту)

- Как началась история с Украиной?

- Это был конец января, примерно 25-26 число. Сын позвонил и сказал, что их отправляют в Смоленск - на (совместные. - Ред.) с Беларусью учения. Я ему говорю: "Ты мне врешь, что ли? Какие еще учения?" Поискала в интернете. Действительно были учения с Беларусью, но сейчас их нет. Я стала копаться. Думаю, где у нас война идет. Подумала про Казахстан. Короче, [об Украине]  даже не подумала. Только на следующий день до меня дошло, что у нас же в Украине неспокойно.

Тобто уявіть собі, ФСБ + професійні психологи + ЗМІ. Так ретельно мили мізки росіянам. Що вони навіть не уявляють що:
СРСР вже давно не існує;
Україна вийшла із складу СРСР в 1991 році, і стала окремою країною. Окремою, і вже давно не у них.
Не так як Республіка Білорусь ( де не можна змінити владу за волею громадян -- бо то республіка, і та республіка упорядкована комусь там десь...)

Виходить що більша частина російських громадян вважають Україну республікою упорядкованою Росії. Звідси і їхня впевненість в правоті своїх дій.

А їх там дофіга, нам тяжко прийдеться, мабуть..
Дивно що наша влада нам цих моментів не пояснює через ЗМІ.

Посилання на отой ворожий ресурс (не пропаганда, там все орксьою, і під орків налаштовано):

▼посилання до ОРКІВ (на оригінальний ресурс)

Мать солдата из РФ, погибшего в Украине: "Там просто месиво"

Може чинний Президент розморозив програми виробництва далекобійного озброєння, яке започаткував Порох у свій час, щоб з кораблів у Чорному й Азовському морях запоребрики не мали змоги кошмарити українські міста і села далеееко від фронту?...

А мені от що цікаво, їм же там компенсацію дають за труп вояки. Чи можливо так, що голодні російські "мами" вибируть ліпше компенсацію ніж живого сина?

Я трохи слідкував за розробками наших ракетних озброєнь, і у мене складалося враження, що до нормально працюючих систем там іще мінімум п'ять років пиляти. Але уже два роки назад було зрозуміло, що москалі нам ніяких п'яти років не дадуть. Тому я не здивувався, коли почув, що гроші перенаправили на коротші проекти.

Я трохи слідкував за розробками наших ракетних озброєнь, і у мене складалося враження, що до нормально працюючих систем там іще мінімум п'ять років пиляти. Але уже два роки назад було зрозуміло, що москалі нам ніяких п'яти років не дадуть. Тому я не здивувався, коли почув, що гроші перенаправили на коротші проекти.

Тобто коли чинний Президент під позивним "яневтік" підпише кабальне перемир'я, щоб запоребрик мав декілька років аби перегрупуватися і вдарити знову зі свіжими силами, то нам далекобійні базучки вже не знадобляться?