Тема: Мовчи

Дні без доступу до Всесвітньої Павутини висвітлили наступні неочевидні очевидності:

• Пошукові системи це по суті замінник живої людини (ментора, якщо говорити в термінології вайтішників). Яким можна задати питання майже так само як живій людині.
• У разі відсутності доступу до пошукових систем і до накопичених масивів даних через ці системи доводиться довго копирсатися в наявних на ЕОМ а також на поличках книжкової шафи даних. Пошукові системи ж, зазвичай, позбавляють необхідності це робити і дозволяють отримати відповідь швидше та зручніше чим заощаджують час та нерви.
• В багатьох випадках Всесвітня Павутинка та пошукові системи (без яких корисність накопичених даних була б значно знижена) знецінюють книжки, керівництва та будь–які довідники тому що їм можна задавати погано сформульовані запитання і отримувати цілком релевантні відповіді з бази знань накопичених ледь не всім людством (можна вважати що майбутнє з машинами з якими можна вести осмислений діалог вже настало і потрібно лише відшліфувати наявні технології та інструменти; згадуємо сцену спілкування Ріплі з так званою Матірʼю з фільму „Чужий“).
• Велика перевага пошукових систем полягає в тому що вони шукають не лише по якихось довідниках, книжках, ессе і т.п. але також мають доступ до даних більш людського характеру на кшталт „живих“ обговрень в форумах, блогах, соціальних мережах, відео і т.д.
• Не знаю наскільки це правда, але з моєї точки зору окрім знецінення книг, енциклопедій, довідників та літератури всілякого іншого роду відбулося й знецінення праці людей які стоять за усим цим. Величезні обʼєми знань продукуються масою самих же споживачів цих знань. По суті вони відбирають хліб у виробників (експертів, авторів) цих знань часто працюючи задарма та виконуючи їхню роботу задарма. Приклад: спеціалізовані павутинні вузли довідкового характеру з готовими відповідями на ті чи інші запитання або з рецептами як зробити щось (як перевстановити Windows, як стати програмістом, як дізнатися модель материнської плати, коли поливати помідори, рекурсивний обхід каталогів, як накачати прес і т.д. і т.п.) так і колективні з розмитою тематикою на кшталт Хабрахабра. Все що могло стати чиїмось шматком хліба чи білетом в зажиточне життя перетворюється в безкоштовне (лише оплати доступ в Internet), суспільне і загальнодоступне. Те що раніше могло б стати книгою, довідником, атласом, картою, фотоальбомом, фільмом, газетою, журналом, телевізійною передачею,  ессе, статтею в журналі і могло б обертатися в суспільстві створюючи матеріальні цінності своїм авторам  натомість стало загальнодоступним і безкоштовним. Безперечними вигодоотримувачами є не самі творці а власники пошукових систем та, як мені здається, в меншій мірі безпосередньо власники павутинних вузлів. Вони одночасно й паразитують на знання створених масою й обслуговують її та накопичені знання. Затрати перекладено на маси а вигоду отримують невеликі групи людей. Я не купую свіжий збірник кулінарних рецептів  а шукаю в WWW де ці рецепти опубліковані безкоштовно безвістними авторами які нічого від цього не отримають. І власник павутинного вузла з каталогом рецептів теж нічого не отримує тому що я блокую остогидлу рекламу.  Для того щоб дізнатися що значить термін „афоризм“ раніше доводилося шукати словник. Для того щоб опанувати Linux я купував книжку. Звичка щось купувати, за щось платити і ґрунтовно вивчати зникає разом з тим як ми все більше віддаляємося від епохи журналів, газет та інших продуктів культури на фізичних носіях. Люди обуруюються вимогою оформити підписку на деяких павутинних вузлах забуваючи про те що недавно неодмінною перепоною до новин була ціна газети чи журналу.
• Не те щоб раніше я звертав особливу увагу на авторство, але знання стали більш знеособленими. Паразитування пошукових систем на знаннях накопичених масою дійшло до того що вони показують їх на своїй власній сторінці з результатами пошуку. Непотрібно нікуди переходити. Запитання, відповідь і більш нічого. Не запамʼятовується навіть назва павутинного вузла де це опубліковано.
• Знецінення книг як матеріальному носії інформації та довідників проявляється не лише в зміні ставлення до них а й їхньому зникненні. Підбірка матеріалів з Oszone.net в зручному вигляді CHM–файла виглядає як прибулець з іншого світу. Існування таких програм як Zeal та Dash які акцентують увагу на offillne доступі до документації є хорошим прикладом переходу всього і вся в online поза межі нашої влади і власності.

Памʼятай що вся твоя діяльність (особливо творча) в WWW обовʼязково стане чиєюсь власністю і чиїмось джерелом прибутку. І в першу чергу це будуть такі глобальні гравці як пошукові систем (Google). Тож, мабуть, краще мовчати.

2

Re: Мовчи

В часи коли я працював з таким продуктом як Oracle BI (початок 2010х), інформації в пошуковику щодо нього практично не було. Допомога від спільноти була мінімальною. Акцент був завжди на тому, що купуйте розширену версію суппорту від локального реселера - і буде вам "щастя", тобто кожний пчих буде робитися на їхньому боці і відповідно компанія-користувач отримуватиме щомісяця рахунок на круглу суму. Великі понти, а всередині - глючна кака (принаймні на той час було саме так).

Там де кожен нюанс можна наґуґлити, а також склепати свій власний фікс для знайденої баги, там відповідно виробник не може застосувати бізнес-модель що описана в абзаці вище. Але саме в цьому напрямку опен-сорс аналоги чомусь менш популярні. Більшість корпорацій чомусь обирають платні продукти Oracle, Microsoft, SAP.

3

Re: Мовчи

Про таке я не думав, але як на мене це інше. Просто закрита від всих глючна кака без документації.