Дав згоду працювати на контору#1, яка платить X, і отримав пропозицію від контори#2, яка пропонує Y, де X<Y ? Хочеш кинути контору#1 ? Якщо в контракті повна зайнятість, то то ся так не робе. Якщо є 2 пропозиції і на 1 з них ти вже підписався, то всім решта тепер треба дати відмову з поясненям шо ти вже зайнятий. Якщо зайнятість часткова, то можна брати, дивись по своїх можливостях.
Якщо ше не було транзакцій від контори#1, то можеш повідомити контору#1 шо ти дуже хочеш звільнитися, бо знайшов роботу своєї мрії (якщо це так). Поки транзакцій не є, то бугалтерам таке легко порішати. Ще подивись шо ти підписав і чи є там згадка про "випробувальний термін" (чи шось типу того), якщо є, то можеш подати заяву про звільненя в конторі#1. "Випробувальний термін" це не тільки можливість контори переконатися що ти ок, а й твоя можливість переконатися що контора ок.

Нема контракту - нема зобов'язань. Прийняття оферу - це лише декларація про наміри, котра не зобов'язує ні до чого жодну з сторін. Ейчари люблять лякати так званими "чорними списками" - міфічними ексельками, в яку вносять нелояльних гребців і потім обмінюються ними з іншими ейчарами. Однак, як вже було сказано вище, в разі будь-яких змін з боку клієнта та / або галери гребець виставляється на мороз без компенсації (і нікого не цікавить що він вже звільнився з попереднього проекту заради цієї галери).

Раджу культурно попрощатися маючи на увазі вищесказане. Тут хочу особливо підкреслити, що з боку галери завжди "business first" і холодний розрахунок (плюс галера завжди на боці клієнта, а не гребця). Не картайте себе надміру і нема підстав боятися отого "чорного списку" - галер багато, маю на увазі глобально по всьому світу. Бажано галери взагалі оминати і працювати напряму з клієнтом.

Шукати каталоги компаній в кожній країні що цікавить; заходити на їхні веб-сайти аби знайти контактний email чи контактну форму для зв'язку; надіслати резюме. Процес доволі сильно може відрізнятися від спілкування з галерами - фірми за кордоном можуть розтягувати процес найму на пів року і більше. Часом мені приходив фідбек місяців 8 після того як я надіслав резюме. Приготуйтеся що для досягнення хоча б якоїсь кількості відповідей кількість надісланих резюме повинна сягати багато сотень. А щоб запросили на інтерв'ю, кількість надісланих резюме може сягати навіть тисяч. Так, я не сильно перебільшую: саксес рейт це 500 - 1000 резюме на одне інтерв'ю.

Таким чином знайшов напряму проект, на якому за недорого веслаю парт-тайм вже півтора роки. На жаль, напряму, 100% ремоут та ще й добре оплачуваний проект - це величезна рідкість. Наймають охочіше різні стартапи, в яких ще не налагоджені бізнес-процеси, тому працівники не стоять до них в черзі.

На житло і їжу вистачає.

Але треба пробувати; у вас результат може відрізнятися від мого.

Перевага таких стосунків з бідною закордонною фірмою - вони раді що я для них накодив щось хоча би час від часу. Ось зараз я написав на звільнення з галери через небажання комунікувати напряму з руснею. А цей стартапчик мене чекає як тільки я буду знову вільний. По суті я і не звільнявся зі стартапу, просто написав в чаті коротке повідомлення для CEO що зараз не маю часу. Він відповів - ок, будемо тебе чекати як тільки зможеш. В цьому місяці CEO мене запитав - ти чого не прислав мені інвойс? Я кажу - так я нічого не зробив, щось трохи колупав але оскільки був зайнятий на основному проекті, то результату не було. Він такий - ну ок, приємно з тобою співпрацювати.

Вперше ознайомився з функцією Левенштейна і застосував її в роботі через десять хвилин аби підготувати датасет на синк з замовником.

Поки шо на синках проканало вживання різних розумних слів які мали б свідчили про принаймні псевдо-науковий підхід до аналізу масиву даних, плюс далося взнаки вміння швидко зрозуміти що де клацати в інтерфейсі який бачу на власні очі вперше в житті (мотивація банальна - бо треба чимось годувати сім'ю). Це дало виграти трохи часу аби написати код з різними "розумними" чатами. А там може й розуміння прийде (сміх з футурами му-ха-ха).