Звісно не є хорошою традицією вирішувати якісь питання через мережу.
Але що ж поробиш...

Я Віталій з Броварів.

У мене буквально відчай.

Мабуть доведеться просити пробачення та пощади у власника Сільпо, якби це могло допомогти...

Сусіди за місцем мого проживання, а також жителі сусідніх будинків, включаючи правоохоронців, співробітників СБУ, розвідки, депутати та інші люди, що живуть у будинках поряд, вважають, що начебто я є терористом - готував удари по житлових будинках, адміністративних установах, комерційних об'єктах.

Спливли дані, що начебто іще у 2022 році, у березні, я намагався "домовитися" за грошову винагороду із представниками ЗС РФ, що знаходилися у селах Броварського району, щоб відкрити неприцільний вогонь по районах, у яких знаходилися будинки людей із неприємними відносинами, за допомогою систем "Град", "Торнадо", "Смерч" або за допомогою термобаричних "Солнцепьоків".

Начебто я розмовляв про це із товаришем, який і видав мене правоохоронцям.

На основі цих свідчень, слідчі начебто дійшли до висновку, що нещодавно у мене також були плани наведення боєприпасів (ракет, дронів) на об'єкти комерційної інфраструктури, що належать людям із неприємними відносинами, а також на житлові будинки, в яких вони мешкають.

Начебто я домовлявся через два різних канали, і через перший канал , начебто домовився про удар дроном по будинку взимку 2026 року, а через інший канал - наприкінці весни 2026 року, начебто про удар ракетою.

Ці обидва канали є каналами російської розвідки.

Начебто були узгоджені дані про наведення ракети та дрону (у обох випадках).

Для наведення ракети, я начебто мав купити у будівельному магазині наждачний папір, а для наведення дрона - мав начебто подзвонити на заздалегідь вибраний номер. Ці дії я начебто мав здійснювати після підльоту зграї дронів до Броварів або після входження у повітряний простір України ракет, які я мав відслідковувати через телеграм-канали.

Крім цього, у слідства є дані про розгляд мною та стороною узгодження інших сценаріїв наведення боєприпасів на інші об'єкти у Броварах, Броварському та Бориспільському районах.

Сторона захисту вважає, що ці дії я начебто робив для того, щоб виправдати свої дії - тобто що я мав купувати наждачний папір чи дзвонити на заздалегідь визначений номер, у той час, як слідчі мали це усе фіксувати, аби я міг спростувати, що я узагалі коли-небудь міг наводити боєприпаси, називаючи це маячнею.

Саме узгодження сценаріїв наведення боєприпасів із невідомими особами є ненормальним.

Тому, усі сторони вважають ці усі діяння суспільно небезпечними, незалежно від того, навіщо вони були здійснені.

Ці усі об'єкти, крім деяких виключень (заводів ВПК, електропідстанцій і одного складу із продуктами харчування), були житловими будинками або магазинами.

Коротше кажучи, ГУР МО України розкусили, що то була розвідувально-підривна операція ГРУ РФ по вивченню каналів передачі даних української розвідки (основна мета), а я вигадав, що начебто це було для того, щоб підставити слідство.

Значить, ГУР МО знають, що насправді наведення боєприпасів допускалося, але було побічним ефектом цієї операції. Це добре. Значить, зменшується шанс, що мене будуть вважати якимось...

Тобто що я роблю, здавалося би, невідомо що..... І цим допомагаю відслідковувати дії. Хоча, під час цих дій, справді можуть відбуватися удари та інші негативні та небажані наслідки...

Це є допомога РФ.

У той час як ці атаки українська влада називає терористичними.
Тоді СБУ кваліфікує мої дії, як сприяння тероризму і терористичний акт, що привів до загибелі людей (якщо наведення уже відбулося), і тоді мене може чекати пожиттєве позбавлення волі.

Але це лише у випадку, якщо вони точно знають про ці канали та точно відслідковували мої дії, та знають про їх узгодження. Тобто, іншими словами, мене пожиттєво можуть посадити за телефонний дзвінок, за купівлю наждачного паперу, за грошовий переказ тощо, якщо це було здійснено під час атаки та супроводжувалося загибеллю людей.

Українська влада називає ці атаки терористичними, а отже, участь у бойових діях проти України може розглядатися, як тероризм або терористичний акт.

Хоча просто передача даних між каналами, без наявності атаки, може бути розцінено, як державна зрада, що вчинена в умовах воєнного стану.

Це теж довічне ув'язнення.

Із ГУР чи СБУ жартувати не можна, навіть натяк на проведення цих операцій є ну майже що злочином.

Тобто що оце що я пишу теж може бути розцінено як державна зрада або тероризм, навіть якщо цього всього не відбувалося. Ще як перешкоджання діяльності цих структур, перешкоджання діяльності ЗСУ, перешкоджання слідчим діям, розкриття державної таємниці, введення в оману слідства, неправдиве повідомлення про злочин тощо.

----

Проте у цих людей, які мешкають поряд, доказів начебто достатньо, щоб так вважати, що я справді намагався або міг робити ці діяння, для усіх вказаних завдань.

Тобто що людину, яка робила невідомо що, чекає або довічна лікарня, або довічне ув'язнення.

Якщо це була не скоординована операція, то тоді це лікарня, а якщо щось недодивилися то тоді ув'язнення.

---
Я запропонував для СБУ вважати, що начебто цього всього просто не було.
Начебто була не заздалегідь спланована ГРУ РФ операція, а що це були окремі "виходки" через підкидання наркотиків та інших речовин.

Я не хочу нікого підставляти, і для них є цілком зрозумілим, навіщо це написано.

---
Якщо вони хочуть завербувати російського розвідника або від нього позбавитися, то вони можуть вручити яку завгодно підозру - якщо є достатні докази, що дії людини прямо шкодять, відволікають, або якщо вони їх не координують і вони є потенційно небезпечними або здійснюються із незрозумілою їм метою.

Також таке може бути, якщо б я заволодів секретними даними.

---
Я прямо попередив слідчих, що я не буду визнавати жодної участі у бойових діях проти України, фактів обміну даних між каналами і таке інше, а також я попередив, що я спотворю ситуацію з приводу начебто психічного розладу, симптоми якого я більше не вдаватиму, а також не визнаю, що на відеозаписах фігурую саме я.

Я також запропонував узагалі далі продовжити "слідство", а "операції" координовані ГРУ РФ вирішив звернути.

---
Проблема виникла через перебування у місці іноземної та української розвідки, через що місцеві жителі (оточуючих будинків) знаходяться під контролем спецслужбовців.

Також через цю проблему ці всі жителі є психічно вразливою категорією населення. Вони можуть вірити у найгірше та можуть сприймати усе буквально, їх важко у чомусь переконати. По них постійно застосовували інкапаситуючі речовини.

І оці люди вірять, що начебто я справді у чомусь винен чи що щось "наводив", хоча, як би не було важко довести, усього цього просто не було...

І вони регулярно здіймають "бучі", обговорюючи мою небезпеку, та чому від мене треба позбутися, часто без цензури.

Вони самі можуть вмовляти розвідку та СБУ вигадати чи скультивувати (снодійним газом тощо) привід, щоб мене кудись забрати.

Можуть вважати мене у чомусь винним перед ними, час від часу у них з'являється підозра, що начебто я є їхнім ворогом, і вони виходять із соціальних відносин.

Соціальні відносини небезпечні особистими відносинами, особливо із якимись особами...

---
І тому у мене відчай.

Я вже бачу, що вони йдуть до межі стати психічно хворими, і у мене не вийде довести їм, що я не є їхнім ворогом.

---
Найгірше, якщо б хворими були всі Бровари.

Тоді б я узагалі не міг нічого довести.

Хоча я не називаю нікого хворими, і не шантажую...

---
Прошу у власника Сільпо нас всіх пробачити і пощадити, мене і сусідів.

Ми більше не будемо. Правда.