Я нарешті усвідомив всю житейську мудрість і правдивість анекдотів про сімейне життя; дружин і мужиків які пропадають то на рибалці то в гаражі то в пивнухах смокчучи три години свої півлітра світлого. Жони немає. Зате є декілька родичок і мати. Після тривалих сварок з матір'ю я поступився і тепер замість малини, яка нібито пестали родити і виглядає некрасиво, я споглядаю чималу ділянку красивого бур'ну який до того ж розсіявся на город. З бур'яном ведеться боротьба по три кв. метра раз на місяць за допомогою немічної електрокоси на батарейках звук від якої діє мені на нерви. А ще вистоювання в чергах в супермаркетах заради мнимого заощадження нещасних копійочок. Наведення краси за рахунок чахлих вазонів які тільки місце займають збираючи пилюку та бруд. А ще не можна бити мого чоловіка–алкашика бо він бідний–нещасний і завтра як проспиться кине свій алкоголізм. А ще постійні розповіді про те що я все роблю не так, довго і неправильно та нічого не вмію, воджу знайомста не з тими а он Петя через дві вулиці поїхав на заробітки в Чехію… Коротше, постійне довбання мого мозку при абсолютній впевненості у власній правоті та особливому статусі через який неправильно казати що жирна срака на пару з пупларськими складками та гнилі зуби бо ти, вівця, переїдаєш, мало рухаєшся та чистиш зуби лише на св'ята. Жир на жопі і зуби поїдені карієсом бо я тяжко працюю, в мене купа (зачасту вигаданих) болячок, мені ж вже не 18 а аж 33, треба купити антицелюлітний крем і ящик БАДів і т.д. і т.п.