§ 51 (стор. 100) Закінчення іменників ІІ відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
Іменники ІІ відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини (кого? чого?) можуть мати закінчення -а, -я або -у, -ю (див. §48, п. 2). Вживання того чи іншого закінчення залежить від значення іменника.
За значенням іменники розпадаються на дві великі групи: назви істот (сюди входять назви людей, персонажів, тварин) і назви неістот.
Назви неістот поділяються на:
а) назви чітко окреслених предметів і понять, тобто назви охоплюваних зором речей (ключ, трактор, дуб, пагорб), частин тіла (палець, лоб), днів тижня та місяців (понеділок, жовтень), різних мір (метр, кілограм), наукові терміни (атом, суфікс);
б) назви нечітко окреслених предметів і понять, тобто назви пердметів, які не охоплюються зором, не мають певних меж (космос, шлях, ліс, Буг), назви великих споруд (завод, стадіон), територій (Крим, Казахстан), збірні назви (горох, пісок), назви речовин (граніт, кисень), явищ (грім, вітер), дій (біг, розгляд), станів (сон, гнів), абстрактних понять (прогрес, мир) тощо.
У вживанні закінчень у родовому відмінку однини в іменниках ІІ відміни чоловічого роду, що означають назви істот, труднощів не виникає — тут завжди виступають закінчення -а, -я: учень — учня, тракторист — тракториста ...
Труднощі виникають у вживанні закінчень у родовому відмінку однини в назвах неістот. Тут діють такі закономірності:
1. Назви чітко окреслених предметів і понять мають закінчення -а, -я: листок — листка, палець — пальця, катет — катета ...
2. Назви нечітко окреслених предметів і понять мають закінчення -у, -ю: степ — степу, пісок — піску, грім — грому, сон — сну ...