Лексичні діалектизми — надто просто, банально й нецікаво. Ну, є такі слова — можна виписати їх у стовпчик.
Чомусь усі забувають, що діалекти мають відмінності у фонетиці, а часом і в граматиці — це, власне, і робить їх особливими. Завчивши список діалектизмів, наприклад, Київського Полісся й підставивши їх у СУЛМ замість нормативних, на діалекті ви не заговорите (ну або до цього списку доведеться включити всі слова, що хоч якось відрізняються за звучанням від норми — чималий такий словничок вийде).
На жаль, українська популярна лінгвістика рідко йде далі лексики. Для порівняння, британці, говорячи про свої діалекти, звертають увагу, в першу чергу, на акцент, а в багатьох місцевостях навіть пишаються ним як своєю місцевою особливістю. Також у мене свого часу склалося враження, що половина сучасного англійського гумору обертається навколо акцентів — у першу чергу, своїх власних з різних регіонів Сполученого Королівства, а також іноземних.