Не завадить також:
1) Заборонити банкам прив'язувати в договорах кредити і депозити до курсу іноземної валюти (саме так банки обходять заборону на надання фізичним особам кредитів у доларі)
2) Заборонити укладати договори кредитування і депозиту без страхування (тоді не буде круглих очей коли лопне банк чи лишися без роботи)
3) Заборонити продаж іноземною валюти фізичним особам в усіх місцях окрім аеропортів, вокзалів міжнародного сполучення і т.д. Це допоможе краще переживати різні фінансові кризи, бо ажіотаж за кожної непогоди посилює їх в рази, а це в результаті переходить в паніку і утворення катастрофи. Закордоном легше переживають кризи, бо люди не біжать скуповувати долар за першого панічного крику якогось психа.
4) Забов'язати банки прив'язувати картки платіжних систем до окремих рахунків. Щоб наприклад такі як ПриватБанк не нав'язували віртуальні картки для безпеки, а потім наживалися на комісії за перекази між своїми картками, а насправді все на одному єдиному рахунку і вся комісія йде у кишеню банку і найголовніше обмеження що до неї не такі сурові як на ту що між рахунками, бо не підлягає  суровому контролю зі сторони НБУ. Також так буде зрозуміло де чиї гроші і раптово ті не зникнуть, бо НБУ контролює збереження даних по транзакціях по рахунках.
5) Створити механізм контролю і регулювання діяльності посередників в електронних платежах, бо вже купи сервісів які існують як ТОВ та можуть зникнути будь-якої миті з купою грошей, або просто деруть комісії і диктують умови які їм замануться.
6) Налагодити механізм націоналізації приватних банків, що не виконують зобов'язань. Не виплатили комусь його депозит, перша скарга і банк у державній власності та проходить процес ліквідації через поглинання його державним банком.
7) Почати ввести державний реєстр кредитної історії, бо зараз такий є, але він приватний і невідомо ким утримується і невідомо кому доступний (навіть тим аферистам що пропонують 200 000 грн. в кредит всім хто має паспорт). Тож буде державний доступний лише банкам.
Заборонити НБУ стабілізувати курс іноземних валют.

1. Якщо беремо кредит, то переплата у вас буде те сама, а ризики менші. Щодо депозитів, аналогічно, приріст цінності буде той самий і умови такі самі. Не вірте рекламі. До речі, про відсутність різниці дізнався від банкіра який приходив до мого боса. Веселий мужик.
2. Не всі банки страхують. Це добровільне бажання банків. Аналогічно страхування депозитів, при наявності такого система гарантування вкладів потребуватиме менших відрахувань бо застосовуватиметься при глобальних економічних кризах, а в інших випадках страхування, яке буде індивідуальне і відповідно процедура отримання відшкодувань буде спрощена. Також на суму відрахувань по страховці впливатиме репутація банку, що дозволить уникати в деяких випадках переплат клієнтом за ненадійність банку. Таке подвійне (розділене на дві частини) страхування деякими країнами активно застосовується і показало ефективність.
3. Імпортерам життя не ускладниться, бо продаж буде обмежено фізичним особам, а не юридичним. Не плутайте контрабандистів та офіційних підприємців. З часом торгівля валютою зменшиться сама собою. 
4. Питання не лише в оплаті, а в прийманні платежу. Повідомляти номер картки небезпечно це раз для ваших грошей. А по друге це їх збереження. Також це ускладнення банкам відмивання грошей всіляких "поважних" депутатів. Це одна з причин чому європейські банки видають імені картки з прив'язкою до окремих рахунків, бо у них так прийнято для безпеки клієнту та протидії махінаціям з грошима у банках. Коли є рахунок клієнта ти не можеш використати його гроші без його відома наприклад щоб десь нажитися на якійсь фінансовій угоді, тобто гроші клієнта не ставляться під загрозу, бо НБУ наглядає за операціями по рахунках. Також регулярне масове створення рахунків на підставних осіб буде паливне, що куди важче аніж коли це так звана не іменна платіжна картка прив'язана до спільного рахунку, тобто легше туди сюди кидати гроші в середині банку між вигаданими особами чи тими які не в курсі. Тому в європейських банках то заборонено, має бути конкретний рахунок до конкретної картки на конкретну особу.
5. Ніби це когось з аферистів зупиняло? Зник. Перед тим як почнуть шукати мене бозна скільки часу на розборках а скільки насправді у кого він поцупив грошей і т.д. Тобто це спрощує справу. Крім того дозволить уникати ситуацій коли посередник раптово без вашого відома підняв вам комісію чи вирішив тиснути на підприємців що його використовують і не зможуть швидко перейти на інший сервіс і т.д. Одним словом буде хоч якийсь порядок.
6. Але спрощення цього механізму дозволить на ранньому етапі швидко забрати контроль над банком а не чикати коли тисячі стоятимуть під банком. Зазвичай коли починаються проблеми більшість банківрів бачучи кінець викачують по троху залишки і змиваються. А так можна буде зберегти хоч щось і уникнути паніки через крах банку.
7. В тому, що це конфіденційна інформація а всілякі інші не несуть відповідальності за її розголошення. Крім того це зменшить кількість шахраїв що надають приватний займ на умовах яким позаздрить будь-який банк, бо вони без обмежень і контролю.
8. Піки то природно. Не треба нічого згладжувати. Багато країн не згладжують і легко переживають і кризи і проблем менше мають. Була давно дана порада (відомим економістом в кругу економістів, не можу згадати хто він на НФБ), що обмежте доступ фізичним особам до налу іноземної валюти і перестаньте намагатися стабілізувати курс і він сам буде стабілізований.

Крім надрукованого тут ще є з пару сотень причин.

Насправді стабілізація курсу вигідна людині як власнику гривень, але зовсім не вигідна державі, а отже суспільству загалом.

Експортери ж.

Я розділяю власні інтереси і державні, і хоча це нетактовно казати, але маю підозру, що Vo_Vik не насолоджується всіми принадами нестабільного курсу і повним пакращенням. Втім є надія що "еліта" так росхитає човен на тлі війни, що полетить слідом за Черновецьким в теплий край на березі мертвого моря.

державі ніякої, певним людям користь є

Коли ВВП падає, нема чим платити, і тут від валюти не залежить вже.

Черновецький тому наочний приклад