Re: Корпускулярно-хвильовий дуалізм і інші шкідливі шкільні меми
Фронт пейдж теж досі треба?
Ви не увійшли. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.
Ласкаво просимо вас на україномовний форум з програмування, веб-дизайну, SEO та всього пов'язаного з інтернетом та комп'ютерами.
Будемо вдячні, якщо ви поділитись посиланням на Replace.org.ua на інших ресурсах.
Для того щоб створювати теми та надсилати повідомлення вам потрібно Зареєструватись.
Український форум програмістів → Інше → Корпускулярно-хвильовий дуалізм і інші шкідливі шкільні меми
Сторінки Попередня 1 2 3 4 Наступна
Для відправлення відповіді ви повинні увійти або зареєструватися
Фронт пейдж теж досі треба?
Не чорної (тобто яка поглинає світло), а темної - якої не видно.
І її 80% тільки за умови, що Мілгром зі своїм МОНДом помиляється
Так, я написав, і зразу ж загугливши побачив, що мав на увазі саме темну матерію, подумав що й так однозначно.
Зовсім недавно дивився Discovery, то там казали про такий розклад у Всесвіті: "відомої" нам матерії ~5%, темної матерії ~25%, темної енергії ~70%.
Люди, скажіть, а в українських школах досі пояснюють про subj (а заразом про планетарну модель атома, ентропію як міру хаосу і інші дурниці) не як про історичну невдалу абстракцію, щоб не лякалися, коли зустрінете в старій книзі, а як про щось реальне?
Хоча, звісно, флогістон, мурій, калорік і ефір ніби не викладають
Питання не тільки про фізику.
До корпускулярно-хвильового дуалізму та ентропії в школі не дійшли в принципі, про планетарну модель атома — сказали, що вона неправильна і наче все. Правда у мене школа була відстала навіть для України.
А що таке ентропія, я й після вузу нормально не розумію. Це, мабуть, тому, що я дуже стрімко втрачав інтерес до будь-якого предмету, який викладався.
Люди, скажіть, а в українських школах досі пояснюють про subj (а заразом про планетарну модель атома, ентропію як міру хаосу і інші дурниці) не як про історичну невдалу абстракцію, щоб не лякалися, коли зустрінете в старій книзі, а як про щось реальне?
Хоча, звісно, флогістон, мурій, калорік і ефір ніби не викладають
Питання не тільки про фізику.
Трішки шокований від вашого питання, це розказують не тільки в українських школах, але й в школах всього цивілізованого світу.
Покритикуйте корпускулярно-хвильовий дуалізм, цікаво послухати.
Планетарна модель атома - це для вступу в атомну фізику, на уроках хімії планетарну модель не використовують
Ентропія як міра хаосу - тут більше питання термінології.
Корпускулярно-хвильовий дуалізм походить з суперечки Ньютона (корпускули) з Гюйгенсом (хвилі). До кінця XIX століття практично все вказувало на хвильовий характер світла, аж до відкриття квантових ефектів світла і хвильових властовостей електронів. Коли почалися проблеми, витягли ньютонівські роботи і спробували якось приладнати до реальності. Вийшло погано, але ідея частинок закріпилася серед частини фізиків. Зрештою, коли почали виводити реальні рівняння, довелося їх пояснювати обом бокам суперечки, звідти і народився цей гібрид. Звісно, назву можна лишити, але тоді треба додатково пояснювати, що електрон не є "хвилею і частинкою одночасно" чи "іноді хвилею, а іноді частинкою", як часто можна почути від неуважних учнів. Електрон - цілісний об'єкт, поведінка якого описується відомими рівняннями; ці рівняння можна в деяких експериментах спростити до аналогічних хвилі, а в деяких інших - частинці, але це не означає, що електрон є хвилею чи частинкою чи обома одразу.
Це приблизно як пояснювати, що у качконоса спостерігається "боброво-качковий дуалізм". Перший час, доки йшли наукові суперечки, таке пояснення давало щось учасникам, але суперечок на цю тему вже більше 50 років немає.
З планетарною моделлю виходить, що на фізиці одні атоми, а не хімії - інші.
А використання ефіру в рівняннях - питання термінології.
Корпускулярно-хвильовий дуалізм походить з суперечки Ньютона (корпускули) з Гюйгенсом (хвилі). До кінця XIX століття практично все вказувало на хвильовий характер світла, аж до відкриття квантових ефектів світла і хвильових властовостей електронів. Коли почалися проблеми, витягли ньютонівські роботи і спробували якось приладнати до реальності. Вийшло погано, але ідея частинок закріпилася серед частини фізиків. Зрештою, коли почали виводити реальні рівняння, довелося їх пояснювати обом бокам суперечки, звідти і народився цей гібрид. Звісно, назву можна лишити, але тоді треба додатково пояснювати, що електрон не є "хвилею і частинкою одночасно" чи "іноді хвилею, а іноді частинкою", як часто можна почути від неуважних учнів. Електрон - цілісний об'єкт, поведінка якого описується відомими рівняннями; ці рівняння можна в деяких експериментах спростити до аналогічних хвилі, а в деяких інших - частинці, але це не означає, що електрон є хвилею чи частинкою чи обома одразу.
Це приблизно як пояснювати, що у качконоса спостерігається "боброво-качковий дуалізм". Перший час, доки йшли наукові суперечки, таке пояснення давало щось учасникам, але суперечок на цю тему вже більше 50 років немає.З планетарною моделлю виходить, що на фізиці одні атоми, а не хімії - інші.
А використання ефіру в рівняннях - питання термінології.
Корпускулярно-хвильовий дуалізм це дві асимптотики для спрощення розгляду різних явищ. Наприклад в фотоефекті фотони - корпускулки, при інтерференції - хвилі. Так само електрони, в прискорювачі - корпускулки, при дифракції - хвилі. Чим вища енергія, тим зручніше використовувавати корпускулярну природу частинок, чим менша - хвильову. Звичайно правильніше записати хвильову функцію і розв'язувати рівняння Шредінгера. Але це виходить далеко за рамки школи.
Ну так, на уроках фізики і хімії атоми різні. Так вимагає дидактика.
Міра хаосу в інтерпретації Больцмана це кількість можливих станів системи. Хаос тим більший, чим більша кількість цих можливих станів. Вибрали тут термін "хаос", ну і нехай.
Міра хаосу в інтерпретації Больцмана це кількість можливих станів системи. Хаос тим більший, чим більша кількість цих можливих станів. Вибрали тут термін "хаос", ну і нехай.
Я ж кажу - дуже шкідлива шкільна концепція. Бо навпаки - кількість можливих станів зі зростанням ентропії падає, бо зі стану з меншою ентропією можна перейти в стан з більшою, але не назад. Абсолютний термодинамічний хаос - це коли переходів не буде, і стан буде один-єдиний ("теплова смерть Всесвіту").
dialectstat написав:Міра хаосу в інтерпретації Больцмана це кількість можливих станів системи. Хаос тим більший, чим більша кількість цих можливих станів. Вибрали тут термін "хаос", ну і нехай.
Я ж кажу - дуже шкідлива шкільна концепція. Бо навпаки - кількість можливих станів зі зростанням ентропії падає, бо зі стану з меншою ентропією можна перейти в стан з більшою, але не назад. Абсолютний термодинамічний хаос - це коли переходів не буде, і стан буде один-єдиний ("теплова смерть Всесвіту").
Це не шкільна концепія а основа статфізики.
"теплова смерть Всесвіту" - застаріле поняття, рівновага Всесвіту обумовлюється гравітацію, і станом з меншою потенціальною енергією є не однорідний розподіл, а фрагментація речовини в скупчення галактик, а також в стіни галактик, філаменти галактик і войди (порожнечі). Тобто Всесвіт не пертвориться в величезну посудину з газом в рівновазі.
Discovery каже, що темна матерія вносить корективи в уявлення фізичних законів, і дуже суттєві. Наприклад, раніше вважали, що враховуючи ентропію і сили гравітації, Всесвіт повинен сповільнити своє розширення, але останні дослідження вказують, що Всесвіт збільшив швидкість свого розширення... якимось чином через існування цієї самої темної матерії.
Discovery каже, що темна матерія вносить корективи в уявлення фізичних законів, і дуже суттєві. Наприклад, раніше вважали, що враховуючи ентропію і сили гравітації, Всесвіт повинен сповільнити своє розширення, але останні дослідження вказують, що Всесвіт збільшив швидкість свого розширення... якимось чином через існування цієї самої темної матерії.
Так, але через існування темної енергії а не матерії.
Це не шкільна концепія а основа статфізики.
"теплова смерть Всесвіту" - застаріле поняття, рівновага Всесвіту обумовлюється гравітацію, і станом з меншою потенціальною енергією є не однорідний розподіл, а фрагментація речовини в скупчення галактик, а також в стіни галактик, філаменти галактик і войди (порожнечі). Тобто Всесвіт не пертвориться в величезну посудину з газом в рівновазі.
Ага, чорні діри та гокінгове випромінення вже скасували.
Ну загалом про школу, то там наприклад кажуть, що 1+1=2, і ніде не кажуть що 1+1=11
Разом з тим це не означає, що там кажуть неправду. Просто не всю правду.
Про фізику ніби поговорили. А як щодо шкільної біології (особливо в тій частині, що стосується генетики та еволюційної теорії)? В принципі, закони Менделя прості як арифметика, це ж можна сказати про теорію Дарвіна — тієї інформації, яку я отримав, було цілком досить для розуміння. Разом з тим, від цілком, здавалось би, розумних людей часом доводиться чути таку маячню — скажімо, про сильніші батьківські гени, що перемагають материнські, чи про сильніші тюркскі гени, що перемагають слов'янські. Питання: де вони цього набрались? Коли я вчився, шкільна програма мало відрізнялась від старої радянської (крім, хіба що, ролі КПРС в еволюції людини), плюс я почитував біологічний словник та всілякий наукпоп (добре, біологія була моїм улюбленим предметом, тому це незовсім стандартний випадок, але ж ми говоримо про елементарщину). Колись у сталінські часи генетику вважали буржуазною псевдонаукою — я можу зрозуміти, чому люди того покоління в ній не розбираються, але ж аналогічну проблему мають і ті, кому зараз 20-30 років... Пригадую, вчителька біології не надто схвально висловлювалась про новий (тоді ще тільки експериментальний) підручник, перевантажений важкою науковою термінологію. То проблема в ньому (замість розуміння суті — заучування термінів)? Чи проблема поганих підручників існувала завжди, просто я її не відчував, будучи достатньо начитаним?..
Тут все трохи складніше, ніж шкільна теорія (хоча в побуті ходить теж багато дурні, правда - більше, ніж у школі). Насправді, Менделю дуже пощастило з об'єктами дослідження (скажімо, в мурах в чоловіків одинарний набір хромосом - спробуйте поскладати таблиці для такої ситуації і порівняйте!), а теорія власне Дарвіна (ага, гемули) на шкільному рівні не сильно відрізняється від Ламарка; втім, маю сказати, що сам Дарвін вважав її незграбною і тимчасовою, і був правий. Почитайте "Егоїстичний ген" Докінза, він зараз ніби вважається (я не біолог, але, як і ви, цікавився) основною філософо-теоретичною працею про наслідування.
Щодо "сильніших" генів: по-перше, домінантність ніхто не скасовував. По-друге, фенотип може визначатися одночасно кількома генами. Наприклад, якщо темне волосся визначається 5-ма домінантними генами, то в "повністю" темного батька і "повністю" світлої мами будуть тільки темні діти, в яких ймовірність світлої дитини буде не дуже високою - от вам і "сильні гени темного волосся". По-третє (відправляю знову ж таки до Докінза), існують гени, які впливають на розподіл генів у нащадків, зокрема, самих себе. По-четверте, реально існує проміжний стан, коли гомозиготні нащадки АА мають один фенотип, гомозиготні нащадки аа - інший, а гетерозиготні Аа - третій (гугліть про серповидно анемію); нам в школі такого й близько не розповідали.
Ну а питання, чому люди ніби вчаться в школі, але нічого не знають, повністю покривається поняттям "загальна освіта". Не може бути 100% людей з середньою освітою - якщо так є, то це просто означає, що досить багатьом дали диплом без знань, а якщо такі дипломи дають 5% - то буде 50%, які братимуть просто тому, що дають.
а теорія власне Дарвіна (ага, гемули) на шкільному рівні не сильно відрізняється від Ламарка; втім маю сказати, що сам Дарвін вважав її незграбною і тимчасовою, і був правий.
Слабким місцем теорії були гемули, і шкільний підручник про них навіть не згадував. Але якщо скласти 2 і 2 — спадковість-мінливість-добір та гени — то отримаємо цілком життєздатну сучасну теорію.
Ключова відмінність дарвінізму від ламаркізму — добір замість вправляння. Справді, доводилося бачити старий підручник, де було важко визначити, про яку з еволюційних теорій іде мова, але в підручнику, за яким учився я, принципи природного добору було пояснено достатньо чітко для розуміння.
Щодо "сильніших" генів: по-перше, домінантність ніхто не скасовував. По-друге, фенотип може визначатися одночасно кількома генами. Наприклад, якщо темне волосся визначається 5-ма домінантними генами, то в "повністю" темного батька і "повністю" світлої мами будуть тільки темні діти, в яких ймовірність світлої дитини буде не дуже високою - от вам і "сильні гени темного волосся".
Якщо світлим буде батько, а мати — темною, домінантним буде вже «материнський» ген. Крім того, не всі усвідомлюють, що домінантність стосується лише прояву гена, а не успадкування — багатьом здається, що якщо один ген сильніший за іншого, то він того слабшого взагалі викидає з генотипу.
По-третє (відправляю знову ж таки до Докінза), існують гени, які впливають на розподіл генів у нащадків, зокрема, самих себе.
Якось пропустив цей момент у Докінза. Про що саме йдеться?
Як правило, гени забезпечують розподіл генів у нащадків через фенотипічні прояви (скажімо, може з'явитися ген, що кодує фермент, який при взаємодії з меланіном синтезує смертельну отруту — тоді серед носіїв такого гену залишаться тільки альбіноси, бо всі темні помруть).
По-четверте, реально існує проміжний стан, коли гомозиготні нащадки АА мають один фенотип, гомозиготні нащадки аа - інший, а гетерозиготні Аа - третій (гугліть про серповидно анемію); нам в школі такого й близько не розповідали.
Проміжний характер успадкування в підручнику згадувався. Різниця хіба що в тому, що це проміжне успадкування може суттєво відрізнятись від обох гомозиготних варіантів.
13 розділ, ген t в мишей, який дає 90% нащадків з геном t в гетерозиготному стані і вбиває особину в гомозиготному. Я про перший ефект - цілком можливо, що значна кількість наших генів саме така, просто ми альтернативних вже не застали.
Як багато залежить від вчителя. Я дуже любив біологію, але до того часу, поки не замінили нам вчительку, і саме коли почали викладати генетику...
Але і для мене дивно чути що домінантність гена не можна порівнювати з силою. Щодо "викидань" генів з генотипу, коли кажуть що ген сильніший, то тут теж якось, як на мене, не проглядається цього буквально. Як правило, усі розуміють, що ген може проявлятись через покоління.
Раз пішла така п'янка, то спитаю у вас, схоже ви в цьому більше розбираєтесь. Щось я пригадую, що здається існують такі гени, які передаються не переважно, а строго від матері до сина, та від батька до дочки. Я правильно це запам'ятав, чи ви про таке не чули?
13 розділ, ген t в мишей, який дає 90% нащадків з геном t в гетерозиготному стані і вбиває особину в гомозиготному. Я про перший ефект - цілком можливо, що значна кількість наших генів саме така, просто ми альтернативних вже не застали.
Наскільки я пам'ятаю, нам саме цим пояснювали заборону на шлюби між близькими родичами: велика небезпека нарватись на такий ген. Ну або я все переплутав.