Я за УГКЦ.
Хоча, не бачу сенсу комусь радити. Кожна людина робить свідомий вибір і сама вирішує, в що вона вірить, а в що ні. Для програмування в принципі, мабуть, нема особливої потреби в тому, щоб бути релігійним чи не віруючим.
Я от, можна сказати, більшу частину свого життя був агностиком. Начебто був охрещений, якось формально може іноді колись ходив до церкви, але не мав живої віри. Ще в дитинстві співав в Дударику, де директор - диригент матюкався у храмі, і це мене сильно віддалило від віри і від церкви.
Однак 6 вересня 2009 року помер мій дідо. Він мені заміняв батька.
Я дуже важко переживав його смерть. Крім того, як науковця, математика та програміста, мене завжди цікавила істина. Я шукав істину, питався колись діда, поки він ще був живий, чи є Бог, чи є рай, чи є пекло.
А він мені лишень відповідав - не думай про те, що ти не можеш перевірити, щоб голова не боліла.
А я не міг так жити.
Тому шукав істину усюди. Цікавився різними сектами типу Каганця, і кришнаїтів. Кришнаїти мені одразу не сподобалися, хоча вони як заманювали до себе, то не заявляли відкрито, що вони секта кришнаїтів. Неоязичництво Каганця яке він охрестив "хрЕстиянством" було цікаве, він заявляв, що Ісус був українцем, а взагалі галичанином, і що взагалі всі апостоли, крім Юди Іскаріота, були українцями. Це було якось так приємно читати, що я довший час цим цікавився.
Один знайомий науковець, що вигравав міжнародні олімпіади набагато більше разів, ніж я, ще мені давав читати якісь окультні книжки, про програми підсвідомості авторства Авесалома Підводного.
Це все було дуже цікаво.
Але мене дивувало інше, чому у всіх релігіях чи квазірелігіях чи сектах намагаються якось охарактеризувати Ісуса?
Авесалом Підводний називав Бога планетарним егрегором, а Ісусу Христу, Духу Святому та Богу Отцю приписував якісь свої троїчні категорії. Питання, навіщо йому було згадувати взагалі про Ісуса, якщо його наука претендувала на незалежність і всеохопність?
Ігор Каганець називав Бога українцем і галичанином, а також філістимлянином і галатом. Мовляв, це все одне і теж. Якщо ж він був язичником, то навіщо йому було згадувати взагалі про Ісуса, якщо його наука претендувала на незалежність і всеохопність?
Мусульмани вважають Ісуса пророком, однак не Богом. Навіщо їм взагалі щось стверджувати про Ісуса, якщо достатньо просто різати невірних і потрапиш до раю? І якщо вони визнають його за пророка, чому не визнають його слів, що він сам сказав про себе - Я і Отець одно. Ніхто не приходить до Отця, як окрім через мене?
Кришнаїти вважають Ісуса аватаром Крішни. Мовляв, Христос це спотворене слово Крістос, що співзвучне зі словом Крішна. Навіщо їм тоді щось заявляти про Ісуса, якщо їхня сектантська релігія самодостатня?
Коли помер мій дідусь, я вже не мав з ким порадитись чи в кого перепитувати, чи існує рай чи пекло.
Я не міг більше бути агностиком, тобто, таким, що не визначився, у що він вірить. Мені здавалося, що наука і віра це взаємовиключні параграфи. Потім, я збагнув, що це не так.
Я мусів визначитися, у що я вірю. І мені тоді потрапила до рук дуже цікава книжка, точніше, не до рук, а я її скачав на сайті, Мартінеллі Джованні - Чому я вірю у потойбічне життя.
І там було багато історії досвіду близької смерті (ДБС) і свідчення людей, що пережили ДБС або клінічну смерть. І також написано було, що спочатку нейрохірурги та інші лікарі скептично ставилися до свідчень цих людей, бо вважали, що їхній мозок, який припиняє працювати, вигадує різні галюцинації. Однак в деяких випадках була нульова енцефалограма, тобто, мозок взагалі не працював, однак людина всеодно бачила видіння і розповідала про них. Тоді вони збагнули, що це не галюцинації, і почали записувати і збирати свідчення людей. В інших випадках пацієнти детально розказували про те, як відбувалася операція, хоча не могли про це знати, якби справді не існувало б якогось іншого, духовного тіла, в якому вони невидимо перебували поруч зі своїм звичайних тілом, що переживало клінічну смерть.
Зрештою, я прийшов до віри в Ісуса Христа.
У християнстві найважливішим фактом є воскресіння Ісуса Христа, про що є письмові свідчення і джерела навіть нехристиянських істориків. Засновники усіх релігій померли, і тільки Ісус Христос воскрес. Також Туринська плащаниця, на якій зберігся негатив зображення Ісуса Христа в момент воскресіння теж свідчить про це.
Християнство не могло б поширитися по цілому світові, якби апостоли не бачили на власні очі воскреслого Ісуса.
