А як щодо тих постів, які дійсно таки принесли користь? І людина якій допомогли, знає, що можна підглянути у своє питання і пригадати як і що там зробити? Ну, не все зберігають у власних нотатках. А тут бац - видалили!

Replace - не соц мережа.

Тоді має сенс при кожній зміні допису зберігати копії попередніх версій (з можливістю відкоту чи перегляду історії змін, як у вікіпедії).

Щодо того, що користувач не давав згоди адміністрації на розпорядження його дописами — на багатьох сайтах при реєстрації користувач мусить поставити галочку, що дає на це згоду (що саме питали на Реплейсі, не пам'ятаю — реєструвався вже давно, але якщо цієї галочки/пункту правил не було, то можна додати). Крім того, копії дописів користувачів цілком можуть зберегтися за межами форуму (на якомусь дзеркалі, в цитатниках та ін.) — було б дивно вимагати видалення їх у всьому інтернеті, чи не так?

Вимагати, звичайно, можна, але нормальна практика — нищити збережені дані лише за наявності у правовласника якогось підтверджувального документу, рішення суду і т.п. Зрештою, звідки ми можемо знати, що автор старих повідомлень і той, хто вимагає їх видалення — одна й та ж особа, а не, наприклад, хакер, що зламав чужий акаунт і вирішив усе потерти?

Є механізм автентифікації на ресурсі, який і дає відповідь на питання чи я власник даних. Якщо незрозуміло як, то ось вам тлумачення що таке автентифікація:

Ідентифікацію проходимо коли логін даємо:

Ну а пароль то механізм авторизації:

А питання на скільки добрий рівень автентифікації є питанням відповідальності власника ресурсу.

Якщо заговорили про суду, то спитайте у replace чи згоден він судові витрати сплачувати за кожний позов кожного відвідувача що вирішить видалити обліковий запис з усіма даними?
Найбільш ймовірну відповідь знаєте чи підказати?

Чи вам здається дивним, що навіть сервіси гігантів намагаються уникати судових врегулювань у цьому питанні?
Чи їхні розмежування відповідальності відповідно до механізму автентифікації користувача?

По ідеї зважаючи на вашу логіку, вони мали би давно з кожного вимагати рішення суду і купу експертних висновків які доводили що користувач є автором? Але чому вони того уникають?

Мабуть питання в тому, що їм потім всі ці витрати сплачувати. Тому легше розмежувати зони відповідальності, вказавши що всі порушення вимог механізму автентифікації є відповідальністю сторони що порушила їх. Тобто дав пароль - всі витрати по доведенню що твої дані є твоїми, провтикав власник ресурсу і механізм автентифікації не відповідає вимогам того щоб таким називатися - всі витрати на його плечах.

А могли би так само сказати, йдіть до суду і плати сам, але чому того не роблять? У деяких раніше навіть були пункти що всі судові витрати на плечах користувача, але чомусь прибрали ці пункти і не з доброї волі. Якщо не знаєте, то є купа рішень за якими ці обмеження визнані як такими що суперечать правам людини, тобто будь-хто має право на захист своїх прав у суді, а перекладання всіх витрат на користувача без обґрунтування є способом обмеження цього права. Тому з того моменту власники ресурсу намагаються прописати умови за якими розділяють чітко відповідальність, щоб до суду не доходило і причин на те не було.

Висновок: легше написати нормальну угоду та залагодити з усіма користувачами зареєстрованими раніше питання мирним шляхом.

А цитати?

якщо авторство на ці дані не присвоюється, не використувається в комерції або в не хороших цілях (типу шантажу), то все нормально і не треба зайвого придумувати

Згідно закону все нормально якщо ти використовуєш цитати з твору за для науки чи як ЗМІ. Тож не проканало.

яка наука і ЗМІ? при персональному використанні все теж по закону - саме це тут і відбувається
канає, ще й як