Ви не увійшли. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.
Ласкаво просимо вас на україномовний форум з програмування, веб-дизайну, SEO та всього пов'язаного з інтернетом та комп'ютерами.
Будемо вдячні, якщо ви поділитись посиланням на Replace.org.ua на інших ресурсах.
Для того щоб створювати теми та надсилати повідомлення вам потрібно Зареєструватись.
Український форум програмістів → Обговорення → Еміграція
Сторінки Попередня 1 … 11 12 13 14 15 … 18 Наступна
Для відправлення відповіді ви повинні увійти або зареєструватися
Я втомився з вами спорити. Хочете будувати технопарки в Україні, то щасти вам з пошуком інвестора. Але майте наувазі вони люди розумні.
Еміграція може пришвидшитись лише в тому випадку, коли іноземні компанії почнуть забирати ІТ спеціалістів без знання англійської мови, або з базовим знанням. 
Еміграція може пришвидшитись лише в тому випадку, коли іноземні компанії почнуть забирати ІТ спеціалістів без знання англійської мови, або з базовим знанням.
Або якщо вичення англійської стане нормою для ІТ-спеціалістів (що, власне, й відбувається — як інакше з ІТ, орієнтованим переважно на аутсорс?).
Знов плутання причин з наслідками. Професіональний ріс в ІТ можливий тільки після вивчення Англійської. Коли досягається відповідний рівень професіоналізму і англійської, то еміграція стає тільки питанням часу.
Професіональний ріс в ІТ можливий тільки після вивчення Англійської.
І чого Глушков Віктор Михайлович писав праці українською і російською мовами?
Під керівництвом В. М. Глушкова була створена унікальна «Енциклопедія кібернетики» (українською в 1973 , російською в 1974 ), яка не мала аналогів у світі та стала першою фундаментальною працею, в якій висвітлювались теоретичні аспекти кібернетичної науки, її застосування до таких галузей як економіка, біологія, техніка. Певною мірою така всеохопність енциклопедії характеризує і діяльність самого Глушкова в цій сфері, яка була різнобічною і нетривіальною.
Глушковим були розроблені принципово нові підходи до створення систем обробки інформації, які кардинально змінили уяву про теорію систем управління та теорію обчислювальних систем, підготували основу для нового етапу розвитку науки про інформацію. Ще на початку становлення обчислювальної техніки, В. М. Глушков ініціював дослідження з моделювання інтелектуальної діяльності. Він багато уваги приділяв розробці ідеї «мозкоподібних» структур ЕОМ, за якими йому вбачалися у майбутньому велетенські можливості. Численні проблеми штучного інтелекту ставилися і розв'язувалися в Обчислювальному Центрі АН УРСР. І серед них такі, як моделювання еволюції, автоматичне доведення теорем, побудова перших робототехнічних систем, розпізнавання зорових образів і усної мови, розпізнавання змісту фраз і т. ін. Всесоюзна школа з розпізнавання образів у м. Києві у 1962 р. зібрала практично всіх спеціалістів країни з цих питань.
1962 В. М. Глушков розпочав роботи над проектом, масштаби якого в галузі інформаційних технологій не мали і не мають аналогів по сьогодні — Загальнодержавної автоматизованої системи (ЗДАС). Беручись за цю роботу, Глушков особисто вивчив специфіку функціонування більше тисячі об'єктів народного господарства різних галузей. В. М. Глушков розрахував, що використання ЗДАС протягом 15 років коштуватиме близько 20 млрд карбованців. Але за ці ж роки ЗДАС принесе країні більше, ніж 100 млрд карбованців прибутку. По суті це було намагання створити науково-технічну базу керування економікою країни й організацію інформаційної індустрії, аналогічну тій, яка нині успішно функціонує у провідних країнах Заходу. Це безсумнівно був безпрецедентний виклик звичним канонам керування господарством країни. Під керівництвом В. М. Глушкова колективом спеціалістів багатьох інститутів був створений ескізний проект Єдиної мережі обчислювальних центрів. Передбачалося побудувати близько ста головних і понад 10 тисяч районних центрів для безперервної обробки, аналізу економічної інформації і прийняття обґрунтованих рішень. Однак цей проект так і не був реалізований, оскільки він не знайшов відповідної підтримки у вищого керівництва країни, яку жахали масштаби задумів Глушкова та перспектива кардинальної перебудови усталених методів господарювання. Для В. М. Глушкова, який вважав створення ЗДАС справою життя, це рішення було фатальним.
1962 року на базі Обчислювального центру Глушков створює Інститут кібернетики АН УРСР. Будучи його директором, він будує цілий комплекс корпусів на краю Києва («Кібцентр») та житлові багатоповерхові будинки для співробітників Інституту. Так, за 20 років кількість працівників інституту зростає з кількох сотень до кількох тисяч.
В Інституті кібернетики під його науковим керівництвом було розроблено ЕОМ «Киев» і першу в Україні та колишньому СРСР напівпровідникову керуючу машину широкого призначення «Днепр». Попередниками персональних комп'ютерів стали машини для інженерних розрахунків «Промінь» (1963), «Мир-1» (1966), «Мир-2» (1969), у яких було реалізовано запропоновану В. М. Глушковим ідею ступеневого мікропрограмного управління[1]. Практично всі розроблені в Інституті ЕОМ за його керівництва в свій час майже не поступалися закордонним аналогам і мали оригінальну архітектуру (лише на початку 80-х Союз перейшов на копіювання закордонних аналогів обчислювальної техніки, що згодом призвело до серйозного відставання радянських взірців від закордонних).
Радянське ІТ взяло курс на копіювання західних технологій ще до розпаду СРСР. Кожен, хто спілкувався з ІТшниками того покоління, гарантовано чув історію про мегакрутий «Минск-32», подальший розвиток архітектури якого було припинено, а натомість стали штампувати клоновані ЕСи.
Радянське ІТ взяло курс на копіювання західних технологій ще до розпаду СРСР.
А хіба до розпаду було не так? СРСР хоч якісь мікросхеми сам створив?
P.Y. написав:Радянське ІТ взяло курс на копіювання західних технологій ще до розпаду СРСР.
А хіба до розпаду було не так? СРСР хоч якісь мікросхеми сам створив?
Лєбєдєв щось руками студентів робив.
P.Y. написав:Радянське ІТ взяло курс на копіювання західних технологій ще до розпаду СРСР.
А хіба до розпаду було не так? СРСР хоч якісь мікросхеми сам створив?
Виділив жирним шрифтом в цитаті з попереднього допису. До 1980 року було не так. В 1960-1980 рр була своя елементна база.
Та йопт, 0 нульовому році без латині ти був ніхто. Так що вчіть латинь. Я між іншим трохи вчу поряд з іншими мовами.
Та йопт, 0 нульовому році без латині ти був ніхто. Так що вчіть латинь. Я між іншим трохи вчу поряд з іншими мовами.
Ви медик чи сатаніст?
Просто певні переклади певних записів видаються мені не зовсім точними. Приходиться оригінали читати.
Vo_Vik написав:Професіональний ріс в ІТ можливий тільки після вивчення Англійської.
І чого Глушков Віктор Михайлович писав праці українською і російською мовами?
Тому що він не працював у часи, коли 95% IT компаній (в яких реальний кар'єрний ріст) за'маються на 99% аутсорсингом послуг поза терени України. Єдиний щасливий білет без англійської мови з кар'єрним ростом - фірми що мають клієнтів з Московії або Білорусі.
Тому що він не працював у часи, коли 95% IT компаній (в яких реальний кар'єрний ріст) за'маються на 99% аутсорсингом послуг поза терени України.
Якби він був живий, то перевернувся б в могилі.
Тому що він не працював у часи, коли 95% IT компаній (в яких реальний кар'єрний ріст) за'маються на 99% аутсорсингом послуг поза терени України. Єдиний щасливий білет без англійської мови з кар'єрним ростом - фірми що мають клієнтів з Московії або Білорусі.
В Україні теж можна багато що створити в ІТ.
Від знайомих з мого курсу ще не почув жодної відповіді на питання чому емігрували, як їм там за кордоном. Хіба що фото з Гаваїв чи океану можна побачити періодично у FB.
iovchynnikov написав:Тому що він не працював у часи, коли 95% IT компаній (в яких реальний кар'єрний ріст) за'маються на 99% аутсорсингом послуг поза терени України. Єдиний щасливий білет без англійської мови з кар'єрним ростом - фірми що мають клієнтів з Московії або Білорусі.
В Україні теж можна багато що створити в ІТ.
Від знайомих з мого курсу ще не почув жодної відповіді на питання чому емігрували, як їм там за кордоном. Хіба що фото з Гаваїв чи океану можна побачити періодично у FB.
Прошу мене добре зрозуміти, не казав що не можна, казав зовсім про інше, про специфіку ринку.
Можна, не так вже й важко, та навіть потрібно.
iovchynnikov написав:Тому що він не працював у часи, коли 95% IT компаній (в яких реальний кар'єрний ріст) за'маються на 99% аутсорсингом послуг поза терени України.
Якби він був живий, то перевернувся б в могилі.
Вибачте, а це як 
?
iovchynnikov написав:Тому що він не працював у часи, коли 95% IT компаній (в яких реальний кар'єрний ріст) за'маються на 99% аутсорсингом послуг поза терени України. Єдиний щасливий білет без англійської мови з кар'єрним ростом - фірми що мають клієнтів з Московії або Білорусі.
В Україні теж можна багато що створити в ІТ.
Від знайомих з мого курсу ще не почув жодної відповіді на питання чому емігрували, як їм там за кордоном. Хіба що фото з Гаваїв чи океану можна побачити періодично у FB.
А вам треба кращих відповідей?
А вам треба кращих відповідей?
Хоч якихось. Часто люди соромляться зізнатись що в еміграції не солодко. Хто зізнається що в нього є напади ностальгії, бажання повернутись. Але в Україні нема робочих місць, де платять $100-150k на рік і рівень життя інший.
Від незнайомців, або онлайн-знайомих чув багато про бажання повернутись.
Наприклад на зборах Global Ukraine відчував бажання людей повернутись, чув розповіді про вдалі і не дуже спроби.
Тобто фото гаваїв вам не достатньо? Є бажання не повернутись, а є питання чому і як. Чому там так хреново і як зробити щоб було так як тут? Наразі в більшості відповідь - поміняти населення.
