Скоріше всього не блимати, а швидше плавати.. бо підсвітка складається з сегментів, кожний з яких висить на своїй фазі, при регулюванні яскравості змінюється скважність на кожній з фаз..  якщо низька частота то з'являється ефект швидких хвиль.. які побачити на око навряд вийде і мало яка камера зможе то зняти (щоб побачити цей ефект треба знімати десь 200 кадрів на секунду).. в нормальних моніторах ця частота плавання від 400 Гц (і тому ніяк не відчувається), а в дешевих буває вдвічі нижча (хто знає може і більше ніж вдвічі теж буває).. 

Є ще ефект від частоти оновлення матриці, але там все від технології виготовлення залежить, для однієї 120 Гц то достатньо, а для іншої мало.. але ця не та частота яку бачите в налаштуваннях і на коробках, бо то частота кадрів, а це частота оновлення стану матриці.. наприклад є старий чудовий рідкокристалічний монітор, працює на частоті 60 кадрів, але частота оновлення 120 кадрів на секунду, тобто він виводить один кадр двічі на матрицю.. це зроблено через те що кристали свій стан не здатні тримати так довго, його треба оновлювати інакше зображення зникає.. тобто якщо не оновлювати матрицю між кадрами то будуть чорні (чи спотворенні кадри) проміжки (з 120 "кадрів" 60 будуть чорні), саме таке блимання досить сильно впливає на очі і також на втому та головні болі.. це як на спалах годинами дивитися.. в той самий час бачив монітори того самого покоління де 120 Гц оновлення матриці недостатньо.. тобто на відміну від підсвідки де для всіх типів матриць показник є абсолютним, тут він є відносним і для матриці одного виробника достатньо даного значення, а для іншого ні..

Взагалі все дуже хитро.. самими кристалами керують аналоговим чином.. а ось конденсаторами через які здійснюється керування кристалами то неважко здогадатися як..

Ну а сірий формується так само як білий, просто пропорційно меншим потенціалом.. наприклад наш кристал повертається повністю при 100 мВ, а ми хочемо сірий то просто формуємо потенціал в 25 мВ на всі три субпікселі чи навпаки 75 мВ, все залежить від матриці.. на старих 0 мВ то білий, на нових 0 мВ то чорний,  і навпаки.. саме так нові матриці мають "насичений" чорний колір.. все просто.. також зміною різниці кута поляризації кристалів у спокої і при дії потенціалу можна збільшувати насиченість кольорів правда з деяким спотворенням білого і близьких кольорів до нього..

Я та HetmanNet не одноразово доказували вам, що помиляєтесь таки ви. (Ви плутаєте дві різні величини і доказуєте, що ви праві, так як на 1% старих моніторів ці величини й справді корелюють)

Не буду опускатись до вашого рівня. Всього найкращого.

Бо IPS (також те стосується S-IPS та DD-ISP) вимагає сильнішої підсвідки аніж TN+film для створення візуального відчуття тієї самої яскравості через те що має розміщення електродів з однієї сторони матриці на відміну від TN+film, також через таку будову вона більше споживає енергії, повільніша реакція кристалів, за те маєте за це дійсно чорний колір і більший кут огляду який в 95% випадків нах** вам треба Тож б'є по очах.. тож частота оновлення кадрів навряд тут винна..

Так, і досить сильно.. але то не вирішить проблеми повністю, бо візуально починає здаватися зображення дуже темним, що знову шкодить очам.. тобто треба фактично вгадати значення рівня підсвітки при якому її потужність є незначною і в той самий час не замалою щоб очі не почали адаптацію до темного, бо це теж шкодить.. що не завжди виходить, бо знову сприйняття очима яскравості не є лінійним для даних матриць, тобто зменшення на 25% не сприймається як зменшення яскравості на 25% (якщо шкалу рівня яскравості в налаштуваннях матриці не відкалібрувати лінійно до візуального сприйняття).. на якість IPS впливає дуже технологічний рівень виробника, тому виправданим є купівля лише дорогих представників зі свого типу матриць.. саме тут від якості матриці залежить дуже багато.. якщо в продукту з TN+film часто всі проблеми залежить від керування матрицею та підсвіткою, то продукту з IPS частіше проблеми через якість матриці..

Так, меншу прозорість має.. Але питання підсвітки то пов'язане з особливістю сприйняття мозку.. матриця це фактично набір дрібних ділянок світлого і темного, які візуально зливаються в єдине.. так ось прикол мозку в тому, якщо джерело світла покрити непрозорою плівкою наприклад у вигляді шахової доски (біле отвори) і тим самим закрию 50%.. то мозку здаватиметься що джерело світла зменшило свою яскравість більше ніж на 50% і в залежності від розміру прозорих і не прозорих ділянок це різниця може здаватися дуже великою.. тому треба збільшити потужність джерела світла щоб компенсувати цю візуальну оману..  тобто залежність між сприйняттям і реальністю є не лінійним.. якщо не компенсувати різницю то зображення здаватиметься дуже темним.. ніби підсвідку на мінімум викрутив..