Re: Тема для розмов
Гм, якщо покрити відповідним покриттям, то напевно можна. Хоча я щось слабо уявляю як на ньому всі деталі відрукувати, наприклад пружину.
Ви не увійшли. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.
Ласкаво просимо вас на україномовний форум з програмування, веб-дизайну, SEO та всього пов'язаного з інтернетом та комп'ютерами.
Будемо вдячні, якщо ви поділитись посиланням на Replace.org.ua на інших ресурсах.
Для того щоб створювати теми та надсилати повідомлення вам потрібно Зареєструватись.
Український форум програмістів → Інше → Тема для розмов
Сторінки Попередня 1 … 243 244 245 246 247 … 721 Наступна
Для відправлення відповіді ви повинні увійти або зареєструватися
Гм, якщо покрити відповідним покриттям, то напевно можна. Хоча я щось слабо уявляю як на ньому всі деталі відрукувати, наприклад пружину.
ну нехай момент, буду крутити цеглини
Якщо цеглини, то дивися з редуктором та малими обертами..
Що буде, якщо надрукувати на такій штуці лібератор і спробувати застрелитися з нього?
Для чого так все ускладнювати? Зʼїжте петарду)
P.Y. написав:Що буде, якщо надрукувати на такій штуці лібератор і спробувати застрелитися з нього?
Для чого так все ускладнювати? Зʼїжте петарду)
Якщо не помиляюсь, петарда не має капсюля-детонатора, її підпалюють, тож при її поїданні більше шансів отруїтись, ніж отримати вибух.
Але мене цікавила міцність клеєного паперу порівняно з пластиком, який використовується в популярних моделях 3Д-принтерів.
ADR написав:P.Y. написав:Що буде, якщо надрукувати на такій штуці лібератор і спробувати застрелитися з нього?
Для чого так все ускладнювати? Зʼїжте петарду)
Якщо не помиляюсь, петарда не має капсюля-детонатора, її підпалюють, тож при її поїданні більше шансів отруїтись, ніж отримати вибух.
Але мене цікавила міцність клеєного паперу порівняно з пластиком, який використовується в популярних моделях 3Д-принтерів.
Видко, що Ви ніколи петарди у ванну не топили (підпалену звичайно), ну то таке. Стосовно 3д прінтера, є моделі, що друкують металом (навіть є кілька варіантів технологій), Рекомендую погуглити. На такому цілком реально самостріл надрукувати. Міцність виробу виходить аналогічна як у виробів із спеченого металу.
я у вану ніколи не клав пєкарду, але кидав під лід взимку, ну і просто в різні водойми, і воно бабахало в воді
Стосовно 3д прінтера, є моделі, що друкують металом (навіть є кілька варіантів технологій), Рекомендую погуглити. На такому цілком реально самостріл надрукувати. Міцність виробу виходить аналогічна як у виробів із спеченого металу.
Суттєвим недоліком більшості 3Д-принтерів є висока вартість витратних матеріалів (як правило, це пластик), тому хотілось би замінити його чимось дешевшим (наприклад, папером). Метал, безумовно, міцніший за пластик, але не думаю, що дешевший. Власне, друкована зброя — не кінцева мета, а показник придатності матеріалу для виготовлення чогось функціонального (напр., деталей до 3Д-принтера, які перебуватимуть під певним навантаженням).
Стосовно 3д прінтера, є моделі, що друкують металом (навіть є кілька варіантів технологій), Рекомендую погуглити. На такому цілком реально самостріл надрукувати. Міцність виробу виходить аналогічна як у виробів із спеченого металу.
Суттєвим недоліком більшості 3Д-принтерів є висока вартість витратних матеріалів (як правило, це пластик), тому хотілось би замінити його чимось дешевшим (наприклад, папером). Метал, безумовно, міцніший за пластик, але не думаю, що дешевший. Власне, друкована зброя — не кінцева мета, а показник придатності матеріалу для виготовлення чогось функціонального (напр., деталей до 3Д-принтера, які перебуватимуть під певним навантаженням).
Деякі пластики міцніші металів, а папер то деревина (теж конструкційний матеріал)
Доброго часу доби)
Усі ми знаємо які позиції займає українська мова і що це потрібно виправляти. На зросійщених бабусь усім якось всеодно, але варто подумати про тих хто тільки що вилупився.
Отож змоделюємо ситуацію:
Живе собі нормальна середньостатистична дитина, пішла до школи і на уроках інформатики почула про програмування, різні мови прогр. і т.д. Вирішила вона щось повчити, але тут стається непередбачуване -- постає мовний бар'єр. Дитина розуміє тільки українську мову (англ мову в школі вчать п'яте через десяте, про другу іноземну я взагалі мовчу),але українською нічого не може знайти. "Ну що ж" -- думає вона -- "оскільки я вчив англійську, тепер я можу застосовувати її в реальному житті". Але... 80-90% прочитаного матеріалу не сприймається через банальне незнання мови. Отож це все їй набридає і наша дитинка йде тупіти за іграми.
Отже це проблема. Що ви про неї думаєте?
думаю, що тре спілкуватись з нативами ось тут, наприклад
https://discord.gg/aZbZm2M
Доброго часу доби)
Усі ми знаємо які позиції займає українська мова і що це потрібно виправляти. На зросійщених бабусь усім якось всеодно, але варто подумати про тих хто тільки що вилупився.
Отож змоделюємо ситуацію:
Живе собі нормальна середньостатистична дитина, пішла до школи і на уроках інформатики почула про програмування, різні мови прогр. і т.д. Вирішила вона щось повчити, але тут стається непередбачуване -- постає мовний бар'єр. Дитина розуміє тільки українську мову (англ мову в школі вчать п'яте через десяте, про другу іноземну я взагалі мовчу),але українською нічого не може знайти. "Ну що ж" -- думає вона -- "оскільки я вчив англійську, тепер я можу застосовувати її в реальному житті". Але... 80-90% прочитаного матеріалу не сприймається через банальне незнання мови. Отож це все їй набридає і наша дитинка йде тупіти за іграми.
Отже це проблема. Що ви про неї думаєте?
В Вашому світі точно ніхто метеликами не какає?
п'яте через десяте вчиться все, що в школі є, до нас на форум навіть колись заходив такий "вчитель інформатики", лінь шукати (боже збав короче, йому найпримітивніші питання не давались). Про "дізналася про мови програмування", про які, про кю-бейсік? Я коли сі вчився з альтернативних джерел дізнався що буває паскаль, але і він нікому не потрібний, проте вчителька інформатики заборонила мені на ньому писати, бо самі здогадаєтесь чому. Ну і останнє, вся наша система освіти побудована, щоб ідеальних виборців ростити а не людей.
Chemist-i, я мав на увазі не конкретне вивчення мов, а саме уявлення про їх існування
Власне, друкована зброя — не кінцева мета, а показник придатності матеріалу для виготовлення чогось функціонального (напр., деталей до 3Д-принтера, які перебуватимуть під певним навантаженням).
Суттєво картонний велосипед.
http://nocamels.com/2012/10/20-recyclab … a-reality/
Доброго часу доби)
Усі ми знаємо які позиції займає українська мова і що це потрібно виправляти. На зросійщених бабусь усім якось всеодно, але варто подумати про тих хто тільки що вилупився.
Отож змоделюємо ситуацію:
Живе собі нормальна середньостатистична дитина, пішла до школи і на уроках інформатики почула про програмування, різні мови прогр. і т.д. Вирішила вона щось повчити, але тут стається непередбачуване -- постає мовний бар'єр. Дитина розуміє тільки українську мову (англ мову в школі вчать п'яте через десяте, про другу іноземну я взагалі мовчу),але українською нічого не може знайти. "Ну що ж" -- думає вона -- "оскільки я вчив англійську, тепер я можу застосовувати її в реальному житті". Але... 80-90% прочитаного матеріалу не сприймається через банальне незнання мови. Отож це все їй набридає і наша дитинка йде тупіти за іграми.
Отже це проблема. Що ви про неї думаєте?
Думаю, що «рік англійської мови» та інша англофігня на рівні держави декларується переважно для того, щоб не робити нічого для підтримки української мови (на якій нічого, крім гуманітарного сміття, ніхто толком не друкує), але й не бути схожими на впертих русифікаторів. Чомусь не всі розуміють, що для наведення ладу в україномовному просторі недостатньо начепити вишиванку чи футболку «я (сердечко) УА» і цитуати депресивний треш від Ліни Костенко — треба справді щось робити. Щоб були книжки українською (хоча б в електронному вигляді), треба їх написати і/або перекласти — це все час і гроші (бо перекладачам теж бажано щось їсти). Хто хоче перекладати безкоштовно? Правильно, окремі ентузіасти, яких завжди менше, ніж потрібно. Хто хоче фінансувати переклад на українську? Правильно, ніхто. Хто осилив англійську — читає англійською, хто не осилив — російською (українська дитина, що не знає російської — вона що, українського телебачення не дивиться чи в уанеті не буває?), а от щоб знати лише українську... В нас просто нема достатньої кількості людей, які знають лише́ українську, щоб іноземні видавці стали б заради них робити ці переклади. Тобто, має бути або пряма заборона держави ввозити неперекладене (як це було зроблено з кінопрокатом), або фінансована кимось (державою? волонтерами? меценатами?) масова програма перекладу технічної літератури в комп'ютерній та інших галузях. Ну й добровільні-безкоштовні перекладацькі ініціативи також варто якось заохочувати (дати людям можливість спокійно перекладати й ділитися перекладами з публікою, створити допоміжні інструменти для колективного перекладу на українську, захистити перекладачів від можливих переслідувань копірастів).
Прийшов у голову ось такий концепт 3Д-друку:
На 2Д-принтері на папері шар за шаром продруковуються контури об'ємної фігури та допоміжні площини розрізу. Фарба містить часточки металу, папір попередньо просочується речовинами, що сповільнюють горіння (напр., фосфатом амонію, який використовується в сірниках). Віддруковані аркуші паперу склеюються між собою безводним клеєм. Далі склеєний паперовий блок обробляється в мікрохвильовій печі, де металовмісна фарба нагрівається й пропалює поверхні об'ємних фігур, решта паперу на мікрохвилі не реагує й лишається неушкодженою. Блок виймається й розділяється по пропалених поверхнях.
Наскільки це все реально/має сенс/було реалізовано ще до мене?
Прийшов у голову ось такий концепт 3Д-друку:
На 2Д-принтері на папері шар за шаром продруковуються контури об'ємної фігури та допоміжні площини розрізу. Фарба містить часточки металу, папір попередньо просочується речовинами, що сповільнюють горіння (напр., фосфатом амонію, який використовується в сірниках). Віддруковані аркуші паперу склеюються між собою безводним клеєм. Далі склеєний паперовий блок обробляється в мікрохвильовій печі, де металовмісна фарба нагрівається й пропалює поверхні об'ємних фігур, решта паперу на мікрохвилі не реагує й лишається неушкодженою. Блок виймається й розділяється по пропалених поверхнях.Наскільки це все реально/має сенс/було реалізовано ще до мене?
Я в цьому не шарю, але мені здається, що буде сильне не лінійне просідання.
І не впевнений, що папір буде горіти із середини, без кисню.
Не мікрохвильовій а інтукційній максимум (бо токи порвуть метал). Все інше ніби схоже на правду.
І не впевнений, що папір буде горіти із середини, без кисню.
Біля поверхні загорітися може (і далі по щілинах углиб). Але й у товщі якась мікроскопічна кількість повітря присутня в по́рах паперу, також при склеюванні паперових аркушів між ними можуть лишитись бульбашки. Горіння може поширюватись неконтрольовано, а тому небажане. Якщо кисню в товщі паперу буде недостатньо для підтримання горіння, це тільки плюс — непотрібно морочитись із вогнегасним розчином.
У місцях з фарбою відбуватиметься не горіння, а переважно обвуглення — розкладання целюлози на вуглець і воду. Якщо ж обвуглення руйнуватиме папір недостатньо сильно, до фарби можна додати якийсь окисник — тоді горіння відбуватиметься локально в місцях з фарбою.