Ну що, все просто,

• По перше: мати авторитет;
  (коли Ви зразу заявляєте, що "я щось знаю, але обертаюсь на околицях" і "якщо мій студент чогось там досягне то не моя заслуга", довіра падає та і студент думаю, нащо мені такий викладач).

• По друге, в якій темі ви спец бажано зразу оголосити, щоб потенційні студенти могли знайти.

• По третє - не бути роздолбаєм, якщо вже є якийсь навчальний процес має бути який графік та періодичність.

• По четверте, Оголосити зразу і стисло, що студент від Вас отримає, і що Вам треба від цього, яка Ваша особиста мотивація вчити за дарма. Щоб зразу було зрозуміло обом сторонам для чого вони "зібрались".

Ліричний відступ. Я думаю Вам теж не буде приємно навчати людину, яка прийшла з мотивацією - мамка заставила, але воно мені нах не треба. Або всі стають айтішниками і я прийшов, але воно мені знов ж таки нафіг не треба.

Якщо ще щось згадаю - допишу
To be continued...

Якщо я стверджуватиму, що зі своїх 36 років 40 я пропрацював в ІТ і за цей час паралельно встиг підготувати сотню-другу провідних спеціалістів, це теж не додасть мені авторитету. Поки що не можу похвалитися серйозними досягненнями в цьому напрямку (бо інакше для чого мені ваші поради?), а тому подаю ситуацію як вона є.

Питання: звідки брати авторитет, коли приводу для нього початково нема (не брехати ж?)?

Чому ж, якщо знайти підхід, це навіть цікавіше, ніж навчати когось, хто й без моєї допомоги впорається не гірше.

Тонко натякати на шлях вирішення?

Ні, не правильно. Ви плутаєте поняття авторитету і досвіду. Якщо вчитель математики в 1-3 класі школи не вивчив сотню нобелівських лауреатів менш авторитетним він не стає.

Брехати не треба, треба обозначити що Ви вмієте/знаєте і то просувати, краще imho написати "я класно розбираюсь конкретно в цьому, цьому і цьому. І можу розібрати і Вас" ніж "я обертаюсь на околицях айті".

Ментор має вказувати стежку для студента (який в силу відсутності досвіду, який є у Вас, не може ту стежку сам побачити), ну і консультувати по незрозумілим питанням (теж конкретним, наприклад чому саме в константу писати не можна).

Кодіть цікаві розробки і буде вам авторитет.

Кхм... Це ще я якось бовкнув "Хочу вивчитись на директора школи" (мабуть в класі восьмому ...

Не шукайте залежностей від інших людей, не заганяйте себе в рамки зобов'язань перед іншими людьми.

* Комусь може стати в нагоді ваш досвід? Прекрасно, - дайте пораду на форумі.
* Можете написати цілу публікацію по якійсь темі? Прекрасно, - напишіть її! Зав'язалась цікава дискусія, потягнулись до вас люди після цього? Прекрасно, - ви педагог!
* Не тягнуться до вас люди? - Йдіть далі і не вважайте це власним мінусом, шукайте себе в тому, що вам цікаво, а не в тому, що комусь у вас щось цікаво.

Оце правда так правда! Ви дійсно розумієте!

(коли Ви зразу заявляєте, що "я щось знаю, але обертаюсь на околицях" і "якщо мій студент чогось там досягне то не моя заслуга", довіра падає та і студент думаю, нащо мені такий викладач).

Отут таки щось не те. Можна заявляти а можно й ні. При повазі до друга або/і вчіника Вигадувати або тим більш брехати не треба, загалом це неповага й до себе й до товарища.
Менше слів більше справи - вчіть та й все, не дуже себе розписуйте. Просто вчіть, і послідуючі шаги нарисуються самі.

Наприклад я прйшов на футбольний майданчік, зустрів друга. Просто у порядку гри почінаю навчати, показую, розповідаю. Як обводити ну й все таке іше. Нияких попередних домовленостей. І друзі навчаються! І гарно навчаються. Думаю саме те, буде, саме майже будь-якому мислимому випадку.

Добре, не будемо відволікатись на мої плачі про авторитет та соціалізацію.

Більш загальне питання: як змусити студента працювати?
Типова ситуація на типових курсах: в перші тижні всі чи більшість старанно працюють над домашнім завданням, роблять чи, принаймні, намагаються зробити все, що було задано. З часом інтерес згасає, і під кінець навіть найуспішніші й найстаранніші починають відлинювати від роботи.
В чому причина, і як цьому запобігти?

Ви самі завжди вчітєся.  Вчіться вчити. Ніхто не народжується досконалим. Ми вчимося ходити, п'яте, десятє.. Обов'язково, обов'язково, ви і самі вчитеся, коли навчаєте когось. Будьте спокійні і впевнені. Ні про що не турбуйтеся.
  Хто такий ї?