Ну ви говорите про потребу бути ментором для когось. Якщо ви не задовольняєте певних потреб, то робите крок в бік нещасливого життя. Задоволення - це та цеглинка, з якої будується щастя.
Як на мене, попередня цитата не говорить буквально, що людина повинна десь забитись в печеру чи темний безлюдний ліс, щоб бути щасливою. Мабуть її можна трактувати як філософське (чи культурне) правило, завдяки якому людина швидше прийде до бажаного.
Мені дуже подобається культура, яка діє на github: ти відкрито публікуєш свій проект, описуєш його призначення, правила співпраці, певні правила форматування коду і т.д., і будь-хто, кому цей проект подобається, може приєднатись до нього.
В такому разі відправною точкою буде "реалізую свою задумку публічно, і не проти щоб до неї долучались інші люди". Там не має самоцілі зробити проект, щоб зібрати навколо нього людей...
Це як подорож автостопом...