1

Тема: Смолоскип

Пару тижнів думаю над проблемою публікації творів українських письменників і поетів на amazon.com.
Є певні проблеми. Amazon не продає Kindle в Україні, нема сервісного центру, навіть україномовної локалізації на сайті компанії. Це ускладнює публікацію творів українських авторів на цьому міжнародному сервісі.

Український ринок книговидання бурхливо розвивається. Молодь читає книги. Є десятки сучасних українських авторів. Скоро буде ще більше.

Amazon міг вийти на український ринок ще 5 років тому. Чи вийде в наступні 5 років? Невідомо. Ціни на електронну книгу на світовому ринку досить високі. Мінімум 4-10 доларів.
Українську книгу можна продавати дешевше за 1-3 долари.

1. Створення українського аналогу Amazon (робоча назва Смолоскип).
2. Створення сайту з продажу книг в електронному варіанті.
3. Замовлення в Китаї партії з 20-50 тисяч електронних книг.
4. Публікація книг українських авторів і продаж їх з доставкою на електронну книгу "Смолоскип".
5. Співпраця з українськими видавництвами, поетами, письменниками.
6. Відкриття офісів в Бучі, поблизу Львова, Харкова, Одеси. Локацію ще можна оптимізувати.
7. Видання в електронній формі творів українських класиків за останні 200 років.
8. Продаж бізнесу Amazon через 3-5 років :)
9. Можливий вихід на глобальний ринок.

Смолоскип

2

Re: Смолоскип

Покажіть мені дурня який буде читати щось на китайських читалках, якщо можна купити Kindle.

3 Востаннє редагувалося Torbins (11.10.2016 11:36:11)

Re: Смолоскип

А навіщо воно потрібне, якщо є Google Play Книги? Чому люди підуть на ваш сервіс, а не на той, який є на телефоні в кожного другого?
Що стосується читалок, то або вони будуть дешеві, або матимуть пластиковий екран, щоб читалку не страшно було дати дитині в школу.

4

Re: Смолоскип

Pocketbook + torrent :)

Подякували: flatliner1

5

Re: Смолоскип

0x9111A написав:

Покажіть мені дурня який буде читати щось на китайських читалках, якщо можна купити Kindle.

Kindle і всі читалки зараз виробляють в КНР.

6 Востаннє редагувалося tim (11.10.2016 18:00:16)

Re: Смолоскип

Torbins написав:

А навіщо воно потрібне, якщо є Google Play Книги? Чому люди підуть на ваш сервіс, а не на той, який є на телефоні в кожного другого?

З тієї ж причини, що і купують книги на Amazon. Зручний сервіс з розсилкою книг через WiFi, електронна книга з e-ink.
Доступ до новин, статей, книг українською мовою з одного пристрою.
Є люди з телефонами на iOs, Win. В них працює Google Play? В США, ЄС, Україні це платоспроможна категорія споживачів.
Тим більше, що власників iPhone привчили платити за контент (музика, програми, книги, ...) та послуги.

7

Re: Смолоскип

tim написав:

Kindle і всі читалки зараз виробляють в КНР.

І скльки приблизно коштувати "смолоскип" і який там буде eink?

8

Re: Смолоскип

tim написав:
Torbins написав:

А навіщо воно потрібне, якщо є Google Play Книги? Чому люди підуть на ваш сервіс, а не на той, який є на телефоні в кожного другого?

З тієї ж причини, що і купують книги на Amazon. Зручний сервіс з розсилкою книг через WiFi, електронна книга з e-ink.
Доступ до новин, статей, книг українською мовою з одного пристрою.

Точнісінько те ж саме пропонують Google Play Книги, але без прив'язки до читалки. Ви можете почати читати на телефоні в автобусі, а потім вдома продовжити на читалці, якщо вона на Андроїді.
Якщо мені найближчим часом доведеться міняти свою читалку, то я шукатиму щось без прив'язки до одного єдиного магазину, і обов'язково на Андроїді. Була б тут версія на 8 дюймів, купив би наперед: https://www.indiegogo.com/projects/13-3 … r#/updates

Подякували: flatliner1

9 Востаннє редагувалося tim (11.10.2016 22:22:25)

Re: Смолоскип

0x9111A написав:
tim написав:

Kindle і всі читалки зараз виробляють в КНР.

І скльки приблизно коштувати "смолоскип" і який там буде eink?

Тільки сьогодні виникла ідея. Подав заявку в GrowthUP, планую збирати команду, якщо ідея когось зацікавить.
Прив'язки до читалки не буде. На певну модель, яку продає компанія буде гарантована доставка в один клік.
Сервіс розсилки куплених книг має працювати з будь-яким гаджетом.
Ідея в чому?
1. Створити зручний сервіс для читачів. 2. Зручні, комфортні, вигідні умови для авторів.
Теоретично можна спробувати реалізувати доставку книги на кілька гаджетів клієнта: електронну книгу, смартфон(планшет) під Android, iPhone.

Людина(клієнт) заходить на сайт, де є книги кількох українських видавництв, твори самвидаву(українські письменники, поети), класика української літератури.
Купує книги, збірки віршів, статті, підручники, посібники, аудіокниги, тощо. Отримує придбане в електронній формі на гаджет.
Автори отримують гонорар.

Подякували: 0x9111A1

10

Re: Смолоскип

Чому ви зациклились на українських авторах? Українських читачів самих по собі не так уже й багато, грошей у них ще менше, а традиції піратства сильні як ніколи. Вас ні один інвестор не стане слухати.

Тим не менш, хороший книжковий магазин таки потрібен. В світі видано тисячі книг, які варті уваги, але яких ніде не знайти, бо вони не для масового читача, а їхні автори не стали знаменитими.

Подякували: tim, P.Y., flatliner3

11

Re: Смолоскип

Українських читачів(людей які знають українську мову) 40 млн в Україні і 15-25 млн за межами країни.
В мене є мега-проект на 100 років як зацікавити іноземців вивчати українську мову так само, як зараз всі вчать англійську. Для цього потрібні цікаві автори, твори. Типу Конан Дойля, Дюма, Ніцше, Толстого, Шевченка, Фенімора Купера, Марка Твена, Жуля Верна, Джоан К. Ролінґ.
Наявність авторів світового рівня дозволить зацікавити творами українських авторів кілька десятків, сотень мільйонів іноземців.
Це вже глобальний ринок, на нього треба виходити з своєю оригінальною технологією щоб отримати максимальний прибуток.

В світі видано тисячі книг, які варті уваги, але яких ніде не знайти, бо вони не для масового читача, а їхні автори не стали знаменитими.

Це теж можливість для розвитку. На цьому потрібно навчитись заробляти.

12

Re: Смолоскип

Тоді давай вже Addison-Wesley та O'reilly перекладати, щоб "Питер" замінити

Подякували: P.Y.1

13

Re: Смолоскип

tim написав:

Українських читачів(людей які знають українську мову) 40 млн в Україні і 15-25 млн за межами країни.

Цифри дещо перебільшені. З українського походження чи навіть самоідентифікації ще не випливає вміння і бажання читати українською. Насправді нам доведеться вчити іноземців українській мові, незалежно від того, були серед їхніх предків українці чи не було.

В мене є мега-проект на 100 років як зацікавити іноземців вивчати українську мову так само, як зараз всі вчать англійську. Для цього потрібні цікаві автори, твори. Типу Конан Дойля, Дюма, Ніцше, Толстого, Шевченка, Фенімора Купера, Марка Твена, Жуля Верна, Джоан К. Ролінґ.
Наявність авторів світового рівня дозволить зацікавити творами українських авторів кілька десятків, сотень мільйонів іноземців.

Цікаві автори звідки візьмуться? Перекладати з інших мов? Який інтерес гіпотетичному іноземцеві читати ці твори саме українською, а не будь-якою іншою, де ці світила також є в асортименті?
Українські автори? Для цього треба дуже багато авторів, щоб серед сотні посередніх віднайшовся один чи два, що пишуть справді щось цінне. І має бути стимул писати саме українською, а не як у наш час, коли українці, намагаючись охопити світові ринки, обирають для своєї творчості російську чи англійську мову замість рідної. Створити систему стимулів, щоб українці масово щось творили українською — вже половина проблеми. Поки що ж складається враження, що найсприятливішим для цього був радянський період (хоч це й суперечить нашим антикомуністичним переконанням).

Це вже глобальний ринок, на нього треба виходити з своєю оригінальною технологією щоб отримати максимальний прибуток.

А в чому оригінальність? Я поки що побачив лише механічне перенесення закордонної ідеї на наш ґрунт, без урахування місцевої специфіки.

В світі видано тисячі книг, які варті уваги, але яких ніде не знайти, бо вони не для масового читача, а їхні автори не стали знаменитими.

Це теж можливість для розвитку. На цьому потрібно навчитись заробляти.

Я б сформулював проблему української книги (окрім того, що її мало) як жанрову обмеженість. Видавництва й автори вперлись у кілька «серйозних» жанрів (не всі з яких справді придатні для масового читача), тоді як цілий ряд популярних напрямків (скажімо, сучасна наукова фантастика) українською мовою майже не представлені. Та кому я розказую — тут більшість програмісти, а хтось десь колись бачив книжкові розкладки, заповнені комп'ютерною літературою українською мовою?

Подякували: ReAl, flatliner2

14

Re: Смолоскип

P.Y.
Та її й російською не дуже багато. Крім того, література для програмістів - то дуже невеликий ринок.
А от фантастики не вистачає, це точно.

15

Re: Смолоскип

Torbins написав:

P.Y.
Та її й російською не дуже багато. Крім того, література для програмістів - то дуже невеликий ринок.

Усе відносно — нам до того «не дуже багато» ще рости й рости. Література для програмістів справді, з одного боку, не є літературою для всіх. Але, з іншого, українські програмісти, що працюють за фахом — люди, як правило, не бідні, а отже, література для цього ринку має відносно непоганий комерційний потенціал.

16 Востаннє редагувалося P.Y. (12.10.2016 16:46:25)

Re: Смолоскип

quez написав:

Українських читачів самих по собі не так уже й багато, грошей у них ще менше, а традиції піратства сильні як ніколи. Вас ні один інвестор не стане слухати.

До речі, цікава складається ситуація. Піратячі українську книжку, пірати ніби й шкодять авторові (який не зможе її продати), але й ніби роблять благородну справу, роблячи книжку більш доступною масовому читачеві. Враховуючи несформованість ринку української книги, користь від піратства в чомусь навіть перевищує шкоду (так читач міг би й не знати нічого про цього автора, тож про який збиток ідеться?).

Подякували: 221VOLT, flatliner, tim3

17

Re: Смолоскип

P.Y. написав:

Та кому я розказую — тут більшість програмісти, а хтось десь колись бачив книжкові розкладки, заповнені комп'ютерною літературою українською мовою?

В КНУ (кібернетика) в бібліотеці повно літератури з програмування українською мовою. Книги практично з усіх базових предметів. Багато професорів та доцентів видали по 1-3 книги за 25 років. Є досить корисні.

18

Re: Смолоскип

P.Y. написав:

А в чому оригінальність? Я поки що побачив лише механічне перенесення закордонної ідеї на наш ґрунт, без урахування місцевої специфіки.

Тексти будуть пересилатись у відкритому форматі (txt наприклад). Скорочуються зайві витрати на захист, розробку власного формату для захисту авторських прав. Ви правильно сказали - українці нехтують авторськими правами. Для більшості це нонсенс. Адже книги класиків української літератури доступні для всіх безкоштовно. Читач(споживач) отримає вибір - безкоштовно завантажити з кількох серверів або купити книгу щоб заплатити автору за працю.
Відкрита модель.
Адже в Україні нема сенсу боротись з "піратством" тим, що взагалі не створювати електронні варіанти книг сучасників. Це шлях у нікуди. З іншого боку є проблема - десяток видавництв та інтернет-магазинів. Приємно мати доступ до всіх новинок літератури на одному ресурсі. Бонус - книги класиків. Сервіс - зручна доставка на читалку, гаджет в електронному форматі та можливість подякувати автору. Як людина може подякувати Забужко, Жадану, Ірванцю, та десяткам письменників та поетів, якщо може завантажити їх твори безкоштовно? В паперовому форматі купити не може(нема книгарні, не хоче).
В Україні щороку видається 50-200 нових(!) книг , кожна коштує 50-250 грн. Одна людина просто не може купити всього, що хоче прочитати. Купує максимум 10-20 книг на рік.
Плюсом буде сервіс продажу вживаних, раритетних книг. Де українець зараз може продати книги зі своєї власної бібліотеки, які збирав, купував останні 20-50 років? Хіба що на блошиному ринку, на стометрівці від м.Університет до Червоного корпусу КНУ.

19 Востаннє редагувалося tim (15.10.2016 08:21:38)

Re: Смолоскип

P.Y. написав:

Цифри дещо перебільшені. З українського походження чи навіть самоідентифікації ще не випливає вміння і бажання читати українською.

Може. Але за 1991-2016 з України виїхали 5 млн і працюють постійно за межами країни. Це офіційна статистика.
Скільки виїхало в 1840-1990 роках? Тільки в після революції та другої світової війни виїхали кілька мільйонів.
Якщо Ви бачили українців, які є нащадками емігрантів 1848-1918, 1939-1954 років, то помітили що майже половина з них володіють українською мовою(з тим дивним для нас сучасних акцентом). Українці в еміграції перших хвиль 1914-1954 років мали гарну освіту, друкували газети, журнали, видавали книги за кордоном. Іван Багряний лише скільки написав! Твори Багряного лише після 1991 почали повертатись в Україну, в УРСР його творів не знали. Добре що включили в шкільну програму.
Підозрюю є десятки українців, про яких загал в сучасній Україні майже нічого не чув.
Наприклад Осип Бойдуник.
Автор праць «Національний солідаризм», «Українська внутрішня політика», «Сучасний стан визвольної політики».
«Національний солідаризм» Ви можете купити лише в книгарні "Смолоскип". Наявний електронний варіант практично неможливо читати - фотокопія з друкарської машинки.

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/be/Lypa.png
Бойдуник Осип

20 Востаннє редагувалося tim (15.10.2016 08:19:06)

Re: Смолоскип

http://www.cdvr.org.ua/sites/default/files/u23/Osip_Boidunik1.JPG

7 квітня 2011 р. виповнюється 45 років з дня смерті Осипа Бойдуника, одного з відомих українських громадсько-політичних діячів, який відіграв значну роль в створенні та розбудові українського визвольного руху.

Осип Бойдуник народився 8 грудня 1895 р. в м. Долина (нині — Івано-Франківська область). В дитинстві та юності отримав належне національне виховання, добре знав про поневолений стан українського народу. Після початку Першої світової війни у 1914 р. був призваний на службу до Австро-угорської армії.

Восени 1930 р. О. Бойдуник повернувся до Галичини, став членом Сенату ОУН, перебуваючи на цій посаді до листопада 1931 р. Про його діяльність дізналася польська поліція, і 9 листопада 1931 р. він був заарештований та майже рік просидів під слідством у тюрмі.

На «процесі конгресівців» 5-9 вересня 1932 р. у Львові О. Бойдуник був засуджений польським судом до чотирьох років позбавлення волі. Вийшов з в’язниці на волю в січні 1936 р.

У 1954 р. О. Бойдуник був головою Української національної ради (УНРади), написав та опублікував спогади, розповівши про подробиці власного життя. Ці спогади є цінним джерелом для дослідників історії УГА, ГУНМ, УВО та ОУН, та й загалом всього українського суспільно-політичного життя першої половини ХХ століття.

Життєвий шлях О. Бойдуника був типовим для багатьох українців, народжених в кінці ХIХ століття. Народившись в Австро-угорській імперії, він отримав в родині належне національне виховання, добре знав про поневолений статус українського народу і був готовий до боротьби за відновлення незалежності України. Молодим юнаком він потрапив на фронти Першої світової війни, вимушений був воювати за чужі інтереси. Після проголошення Західноукраїнської республіки вступив до УГА та взяв участь у національно-визвольних змаганнях, в боях проти польської та радянської армій. Після поразки національно-визвольної боротьби О.Бойдуник вступив до УВО, а потім до ГУНМ, основним завданням яких було відновлення незалежності України. Він відіграв важливу роль у згуртуванні українських студентів Чехословаччини, у підготовці журналу «Національна думка», та у процесі об’єднання різних українських націоналістичних молодіжних організацій і створенні на їх базі Організації українських націоналістів в 1928—1929 рр. В подальшому він брав активну участь у діяльності ОУН, при цьому зумів реалізувати себе, як ділова людина, був керівником фабрики «Вапно». Все своє життя О. Бойдуник брав участь у українському політичному житті, за свою діяльність переслідувався, заарештовувався поляками та німцями, після 1944 р. вимушений був залишитись на еміграції, щоб уникнути репресій з боку радянських каральних органів. Думається, що пам'ять про нього, як про одного з творців та активних діячів українського визвольного руху, повинна назавжди залишитись в історії України.

До 45-річчя з дня смерті Осипа Бойдуника

Подякували: reverse25001