Можна долучитися до якогось опен-сорсного проекту на гітхабі. Може є якісь знайомі, які щось роблять опенсорсне - теж варіант. Можна шось своє кодити і викладати на той же гітхаб. Але якщо йти на роботу, то на зарплату, навіть мінімальну. Головне, щось почати робити, почати ходити на співбесіди, бо в роздумах та сумнівах час просто просирається.

"Жила-була дівчинка. 70 років. Сама винна."

Подібне вже було з юристами й економістами в 90-х, яких стали масово випускати ВУЗи, а потім навчені спеціалісти не могли знайти для себе роботи за фахом (хоч вона й високооплачувана і т.д.). Ось так само може бути й тут: вивчився на програміста, а тоді або їдь за кордон працювати будівельником, або бийся над задачею «приймаємо на роботу лише з досвідом роботи».

У більш оптимістичному варіанті, роботодавці (всі чи деякі) просто брешуть про обов'язковість досвіду, і цей пункт слід розуміти лише як бажану вимогу (не «без досвіду не беремо», а «рік досвіду роботи буде плюсом»). Кандидат бреше про свої скіли, компанія бреше про свої вимоги — все чесно.

До речі, а що саме Ви вмієте зараз? І в якому напрямку бажаєте розвиватись? Програмування — поняття широке…

Я не зовсім зрозумів що ви маєте на увазі? Чесно кажучи, я ніколи в житті не подавав резюме на вакансію програміста. Щодо декількох претендентів на місце - це були мої догадки. А як там насправді, я дуже боюсь осоромитись на співбесіді. В мене тільки така уява: приходжу на співбесіду, а там сидять ще декілька кандидатів, мені дають якийсь тест чи написати програму, а в мене недостстнью вмінь, чи я від страху забуду як писати програми. Скоріш за все помилюсь, і мені скрізь будуть казати "До побачення", а то ще й потім в інтернеті напишуть, що я поганий програміст. Це якесь жахіття, так боюсь співбесід. А ви вже досвідчені, я так розумію, програмісти. То скажіть, чи це справді так?

Немає їм що робити, сидіти і писати за кожного який він поганий

на питання, що я знаю, а що ні відповідаю чесно, не знайомий, не працював, але почитаю і розберусь (ніяких, я там не знаю і не вмію ), я так і цитую Торвальдса "Програміст не повинен все знати, він повинен в всьому розбиратись", програміст який знає все це ідіот, бо всього знати не можна, тут кожного року все міняється.
От вивчіть ассемблер, я написав хоть і маленьку, але програмку на NASM, прикладу в інтернеті немає і не було як це написати, бо деякі гуглять чи не скопіювали це.

суто надіятись на веб не має сенсу, треба хоч офолодіти по одній з технологій веб, системного та прикладного програмування

Для цього необовязково працювати, зробіть собі міліонну копію канкулятора для вашої ос або напишіть якусь гру для телефону або сайтик напишіть якийсь просто так, для себе, впринципі навіть не обовязково закінчувати проект, головне почати і у вас уже появиться якийсь досвід. А так не знаю як в інших містах але в Львові є курси для програмістів я знаю SoftServe таке практикує, Global Logic здається, ну і ще хтось напевно.

Буває ж, на світі є людина, що боїться співбесід більше за мене.

Ваші уявлення - дика дикість, скоріше розішліть резюме куди тільки дотягнетесь і сходіть подивіться, як воно насправді. А то розгодуєте своїх тарганів і будете боятись зайвий раз написати листа, прямо як я.

Тому що кандидати надсилають більше резюме, ніж hr може обробити

Нехай у нас є 50 компаній, що пропонують роботу, і 100 кандидатів, що відповідають вимогам. Звичайно, кожен кандидат міг би надіслати рівно 1 резюме в 1 випадково вибрану компанію — тоді б з великою ймовірністю кожного з них, принаймні, прийняли на співбесіді. Але так не буває, бо вакансії різняться за популярністю, умовами праці, знаходжуваністю їх у гуглі (зрозуміло, що вакансія з першої сторінки результатів пошуку привабить більше кандидатів), і, по-друге, кандидат, що надішле більше резюме в різні компанії, з більшою ймовірністю знайде роботу. Таким чином, кожен кандидат змушений спамити всі 50 компаній, а кожна компанія отримує до сотні листів від кандидатів, що означає сотню робочих годин, витрачених на співбесіди, якщо співбесідувати кожного (тобто, hr пару тижнів займатиметься виключно співбесідами — ну, його часу не шкода, а ось сто годин роботи технічного спеціаліста, витрачені на спілкування з кандидатами — це вже реальний збиток, бо спеціаліст міг би цей час виконувати якусь програмістську роботу, яка приносить безпосередній прибуток фірмі). Таким чином, при всьому бажанні, проспівбесідувати всіх кандидатів не вдасться. Тому навіть ідеальне резюме від ідеального кандидата ризикує зостатися без відповіді. Ну а в реальному світі ще доводиться відсіювати кандидатів, що не відповідають вимогам, а деякі ще й дають про себе фіктивну інформацію — все це треба перевірити, а це теж час...