Правильно, дякую. Попереднє перейменування перевірив адмін вікіпедії, тому тепер треба стежити щоб знов не спаскудили категорію.

Безумовно, «шкідливі програмні засоби» — надто загальне й неточне визначення. Але й «зловмисні програмні засоби» — також незовсім те. Якщо вірити словникові,

Очевидно, злих намірів програмний засіб мати не може (хіба що це якийсь дуже розвинутий штучний інтелект), як і не може здійснюватися^* (для цього треба бути дією). «Зловмисне програмне забезпечення» — в принципі, можливе поєднання, але лише якщо йдеться не про програмні компоненти, а виключно про процес забезпечення (програмами/програм/з допомогою програм) — тобто, якщо хтось викладе архів з троянами під виглядом офісного пакета, то таку його дію можна характеризувати як «зловмисне програмне забезпечення», а самі трояни — ні. Аналогічно, набір відмичок квартирного злодія не можна назвати «зловмисними інструментами» (хоча їх використання і їх власника можна назвати зловмисними).  Якби назву категорії давав я, це було б, скоріш, «зловмисницькі програмні засоби» чи «зловмисницьке програмне забезпечення».
(На правах окремої думки).

*) А втім, програма (в ширшому сенсі) здійснюватись таки може (хоча комп'ютерна програма чомусь, як правило, лише виконується) — з цієї точки зору, якщо відмовитись від переосмислення програми як інструменту й розглядати її як інструкцію для виконання, сполучення «зловмисна програма» могло б мати сенс (але тоді той, хто її здійснює — у даному випадку, це процесор комп'ютера — повинен мати злі наміри).

Р.Ѕ. Дотримуюсь думки, що мовна практика має вищий пріоритет, ніж визначення зі словника (який, тим більше, був написаний ще до розповсюдження комп'ютерних вірусів і троянів). Мова розвивається, і якщо для більшості носіїв мови «зловмисне програмне забезпечення» звучить інтуїтивно зрозуміло й не ріже слух, то наполягати на теоретично правильних, але менш уживаних варіантах нема сенсу.

Не побачив, у чому тут «на відміну» — злодій так само є зловмисником. Звичайно, може бути, що власник квартири* сам відпирає двері відмичкою, якщо загубив ключ — але це приблизно як випадок, коли користувач, що легально придбав софт, але загубив ключ активації, активує його з допомогою кряка (який також можна віднести до даної категорії ПЗ).

І проблема, яку я описав вище, стосується не наявності чи відсутності зловмисності в діях суб'єкта, що використовує інструмент, а можливості застосувати слово «зловмисний» до інструмента (а не суб'єкта чи процесу).

*) або квартирант, що знімає квартиру

«Зловмисним» кряк є в такій же мірі, як відмичка, саморобний вибуховий пристрій і т.д. — які також створюються й використовуються із злим наміром, але при цьому самі по собі наміру не мають (бо не є мислячими істотами) й не можуть здійснюватися з якимось наміром (бо є об'єктами, а не діями).

Героїн також не є зловмисним, бо не є ні зловмисником, ні дією зі злим умислом. От його виготовлення та розповсюдження справді здебільшого зловмисне.

Очевидно, суд визнає зловмисним не героїн, а мене та мої дії — відповідно, й сидіти за героїн доведеться не героїну, а мені.

Наркотики самі не вирішують, вбивати їм когось чи не вбивати. Електричний струм теж вбиває (про що регулярно повідомляли в радянських аналогах соціальної реклами) — чи значить, що він теж зловмисний (з урахуванням, що ні електрик, ні жертва електричного удару умислу вбити когось/загинути, як правило, не мають)?

Я думав, це їх перманентний стан
Що цього разу?

Та ну, яке ж «вікі», це «зальотний» на одне редагування.