1. Голодні африканські діти голодні, перш за все, бо про їхнє здоров'я подбали, а про харчування — ні. Лікар раз штрикнув вакциною й поїхав, а додаткового ресурсу для прогодування зайвої дитини вироблено не було.

2. Цивілізація, яку ми знаємо, піднялася на дешевизні ресурсів. Теоретично, виробники основних ресурсів могли б змовитись і заломити казкові ціни на свою продукцію, але це відбилось би й на ціні всіх похідних товарів (від яких залежать і ресурсовиробники). І хіба я стверджував, що розподілом ресурсів займаються безпосередньо компанії-виробники? Розподіл ресурсів відбувається на рівні фінансових потоків...

1. А чи є вони, ті вудки, та ще й у такій кількості?
2. Справа навіть не в тому: їм нема сенсу робити націнку, навіть коли ніхто не вийде з договору, бо та ж націнка відіб'ється на них самих. Чим дорожчі, наприклад, овочі, тим більше доводиться платити працівникам, які той продукт не лише виробляють, а й змушені купувати, щоб не померти з голоду.

Щодо фінансових потоків. Що виробляє банк або біржа? Нічого насправді — вони лише організовують перерозподіл ресурсів, використовуючи для цього їх еквівалент — гроші. Це ж стосується міжнародних фінансових організацій назразок МВФ. Ще один перерозподілювач ресурсів — держава, яка в сучасних умовах також збирає податки й забезпечує державні організації не безпосередньо ресурсами, а їх грошовим еквівалентом (хоча в сталінські роки, наприклад, селяни платили податок натурою — яйця, м'ясо і т.д.).

Уявімо, що ІТ — не бульбашка й не частина піраміди. В такому разі, продукт, який виробляє ця галузь, здатен сам по собі приносити прибуток кінцевому користувачеві цього продукту. Напр., айтішник написав комп'ютерну гру — користувач завдяки їй посилив свою реакцію, витримку та інші психологічні параметри, що позитивно відбилося на його професійних якостях у роботі за конвеєром. Або айтішник створив соцмережу — користувач з її допомогою зумів налагодити професійні контакти, став бухгалтером і почав отримувати більше, ніж на попередній роботі за ковеєром. Або айтішник створив онлайн-гороскоп для городників, що дає поради, коли садити розсаду й збирати врожай — завдяки цьому врожайність помідорів помітно збільшилася. Або айтішник створив бухгалтерську програму — замовник звільнився від необхідності утримувати десяток бухгалтерів, штат було скорочено, прибутки фірми зросли, звільнені працівники отримали час та можливість, щоб поїхати в село вирощувати помідори. Ну або можна щось реалістичніше придумати... Коротше, якщо ІТ-галузь справді в більшості випадків створює подібний ефект, можна сміливо стверджувати, що ви не сидите на бульбашці, а робите корисну роботу.

Якщо це справді так, то виникає питання, чому українські програмісти в масі своїй обслуговують закордонних замовників, тоді як внутрішній попит на їхні послуги відносно невеликий. Хоча, по ідеї, замовник сам зацікавлений в отриманні додаткового прибутку від користування їхніми розробками. Нашим землякам гроші непотрібні, чи що?

Почнемо що африка то узагальнене поняття.. є африканці схожі на німців, американців і т.д., тобто щось роблять, намагаються якісно і т.д. і навіть зі сміття.. а є як українці: чекають поки хтось щось зробить для них, ніби вкалують, але насправді не працюють, про майбутнє не думають, думати головою не пробують.. і сидять собі в лайні і скаржаться на це.. так, там не дуже багаті країни, але які потрохи збагачуються, а є які біднішають..

Тепер скажіть, що ви розумієте під суспільною користю?

.. можете покращити логістику, безпеку і навіть врятувати життя.. правда за для цього доведеться людей позбавити чималого шматка приватності..

Ну то було би ідеально, але я про простішу систему відеоспостереження з системою відстеження переміщення та контролю зон безпеки, а також з системою моніторингу фонового звуку на постріли та крики з локалізацією джерела..

Видиму суспільну користь. Молоді енергійні борці з корупцією при уряді викликають поки що не набагато більше довіри, ніж самі корупціонери. От якби треба було написати ШІ для бойового робота, що вивантажує держчиновників у сміттєві баки…

Написати складську програму.. чи бухгалтерську книгу.. чи створити open source  систему моніторингу для фермерів, щоб дати поштовх до створення уніфікованого протоколу та стандарту для цих систем, бо зараз ти хо того чи ні раб певного виробника..