..Я програміст, у мене та сама проблема. ТРИВОГА всередині яка заважає спілкуватися і працювати.  Взагалі хто знає таку річ як СДВГ той мене напевно зрозуміє...розумний але завжди не зібраний, особливо у "ці дні" .. тривожний, швидко відволікаюся і інколи заставити і замотивувати себе працювати дуже важко.. ще є і інші недоліки але вони також впливають на соціальну сферу.. З війною сдвг загострилося і тривога підвищилася та я втратив можливість самоорганізовуватися та планувати свій час.. 1) не можу вкластися в сроки 2) можу прокристувати пів дня без причина 3) не можу вчасно заснути і лежу буває до ранку просто...схильність до математики у мене від бабусі а от від мами оце таке - хапаюся за все а привести до ладу нічого не можу.. з війною коротше сталася біда і важко працюю.. почав стресувати ще більше, забуваю якісь деталі і так інше..прийшлося звернутися до психолога через свого знайомого(від там побував тому ще вживав амфетаміни і прибухував трошки.. розвівся з дружиною і пішов у штопор.. хоча теж дизайнер від бога і проекти у нього дуже круті!... (спам видалено) Мені було якось стидно взагалі туди піти я і рахував що прийти і сказати що я програміст але почуваюся ментально як загнаний кінь переляканий.. ну коротше він мене завіз туди де я познайомився з крутими людьми.
Спілкуюся тепер там і після 3 місячних відвідин "тет а тет" тепер мені реально легше стало. Здається вже панічні атаки не докучають і спати став трохи краще але треба відчувати свій організм і всеодно планувати свій графік дозвілля і т.д. Тепер живу по розкладу і наче  трохи розслабився..дайте знати якщо хтось мириться з сдвг. Бо коли я сказав терапевту про це він просто поржав.. і сказав "у всіх нас сдвг від такого життя" і все. жодної помічі. Тепер у мене страховка на роботі, психолог і заняття футболом та зал 1-2 рази в неділю..живеться легше однозначно!