Зустрічав думку, що соціальний лад часів Сталіна наближався не до комунізму, а до держкапіталізму.
У випадку американських «успіхів» у боротьбі з расизмом, гадаю, там основна причина таких високих показників — початково висока актуальність цієї проблеми для Америки, де соціальний клас рабів формувався за расовим критерієм (чого не було, наприклад, у нас, де кріпаки расово не відрізнялись від своїх господарів). Ставши вільними, негри продовжували зазнавати дискримінації, і навіть після офіційної заборони расових обмежень ця нерівність та дискримінація нікуди не зникла (що типово для соціальної групи, початково поставленої в нерівні умови — це ж можна сказати і про українських селян, які потрапляли в нове кріпацтво протягом ХХ ст. щонайменше двічі — на короткий час у період Скоропадського та на декілька десятиліть із впровадженням колгоспної системи; власне, й сучасні спроби держави позбавити селян таких благ цивілізації, як лікарні, школи та пошта, є продовженням цієї дискримінації в іншій формі). Добре, нехай «за рівних умов» американська поліція поводиться з євроамериканцями не менш жорстоко, ніж з афроамериканцями — проте, умови початково не рівні. Американське суспільство структуроване таким чином, що ось є білі мільйонери й мільярдери, ось є середній клас (знову ж, білий), а ось є чорний район з високим рівнем злочинності, який продукує, в кращому випадку, баскетболістів та реп-музикантів (що, знову ж, лотерея, яка в глобальному масштабі проблеми не вирішує). Низький освітній рівень, починаючи зі школи — це не тому, що негри якісь тупі від природи, просто якісна освіта вимагає грошей і, можливо, соціальних зв'язків на певному рівні. Те, що в американському суспільстві є расові фракції, ні для кого не секрет — є місця, де тусуються білі, є місця, де тусуються чорні, і якщо ти не такий, тобі краще туди не наближатися. Так, можна успішно вигадувати нові й нові евфемізми для рас (так, ніби належати до своєї раси соромно), можна вставляти священного негра політкоректності в кожен фільм, і вважати це все перемогами над расизмом — але який це має стосунок до подолання реальної проблеми соціальної нерівності між представниками різних рас? Звісно, Америка в боротьбі з расизмом досягає більше таких «успіхів», ніж, наприклад, Україна — але це тільки тому, що нам той расизм ще треба завезти з Америки, щоб так його «перемагати».