Тема: ЗНО, унік, єпам, війна, геймдев, або як я жив останні роки три
Шановне панство, доброї ночі усім!
Не пройшло і три роки, як я почав знайомитися із програмуванням та задавати питання, на які через призму часу мені крінжово дивитися. Що ж з чого почати. Гаразд, як можна було переглянути моє останнє питання про те, що далі робити: https://replace.org.ua/topic/13234/ , - то почув купу думок про це питання.
Унік 1
Що ж я вирішив вступити в КПІ, ФІОТ, кафедру ІПІ на спеціальність 121 "Інженерія програмного забезпечення" на бюджет з середнім балом 197.7( що насправді по знаннях далеко небагато що значить). Так, ну от я вступив, думав, ну все зараз почнеться м'ясо, зараз навчать, зараз як попре; але через два тижні навчання, мені вже не хотілося бачити тих тьоть з якимись там докторськими званнями якихось інформатичних наук, окрім викладачів математики, бо вони давали цікавий матеріал. Боже, стільки херні там було: і основи здоров'я, і якась безпека життєдіяльності, і фізичне виховання по призентація - дякувати Страуструпу та Меєрсу я туди не ходив, бо був карантин, лол( zoomer`s rise up, screw those boomers ). Були такі предмети: основи програмування, алгоритми, матаналіз - стандартний набір. Я підключався до лекцій, слухав їх, робив лаби наперед. Чесно, я не знаю, як описати викладачку з програмування, але то була надзвичайно токсична особистіть( хто на фіоті вчився, то ті зрозуміють ), яку я зненавидів, невзлюбив і ледь не кинув той C++. Скажу, чесно після її лекції для мене C++ здався мовою, де є тільки-но три жахливих слова: void pointer, new, delete. Екзамен я, до речі, склав тоді з першого разу, але тільки тому, що викладачка не бачила, що перемноження матриць у мене працювало у 60% випадків, а в інших мене кидало, бо десь вилізав нульпоінтер, ну і кароч. Однак, це тільки перший семетр, але що я робив паралельно?
Єпам 1
Отже, пам'ятаєте: декілька речень назад казав, що був розчарований уніком та презентацією з C++, де був войдовий геттер( так, саме войдовий, не std::any, не void*, а саме void GetValue() )? Так-от, я почав вчити Python( оця новомодна зумерська штука ) на курсах Epam, на які потрапив абсолютно випадково, пройшовши тест з англ на C1 та базові знання цієї мови. І о май гад, я багато чого підчерпнув, просто зачитувався тими книжками з пайтону: декоратори, метакласи, протоколи дискрипторів, декоратори класів, flask, django - там справді був гарний матеріал, дз. Усе це закінчилося тим, що я написав проєкт на flask, ось посилання на git: https://github.com/SideShowBoBGOT/FLASK-project. Було круто, пройшов інтерв'ю, почав працювати на галері джуном пайтона вже в січні.
Унік 2
Що ж сесія, закінчилася, можна вчити щось і корисне, до того ж я пішов на роботу. У цей час мене захопила гра underrail: store.steampowered.com/app/250520/UnderRail/ - дуже якісна рпг, яка схожа на перші два фолаути, але зовсім інша. Ну так-от, у цей час паралельно почав щось вивчати лінукс, читати книжечки, паралельно по приколу вчив наперед матааналіз.
Війна
Коротше кажучи, зустрів я війну вивчаючи диференціальні рівняння та промову бункерного щура про спецоперацію та звуків вибухів. Я відчував, що таке херня станеться, тому швидко зібрав монатки, родичів, але ми залишилися у Києві. Я ще ніколи не бачив, щоб мій дядько та мати пили вино і вболівали за українське військо кожен раз, коли збивали російський гвинтокрил. Кароч, так, я мав піти з роботи, бо почалися зовсім інші справи, які треба вирішувати...
Унік 3
Що ж от і квітень, коротав я депресивні березневі київські вечори за написання курсової "Морський бій" на пайтоні. Але тут на горизонті з'явився він, великий NASM( Net-Wide Assembly). Як мене туди затягнуло? Ну кароч, зустрівся я з товаришем, який сказав, що написав вірус на Сішці: уже точно не пам'ятаю, що він казав, але типу мене підкупило. Я почав досліджувати цю тему, бо паралельно у мене також почався асемблер в уніку. Було досить цікаво, як працюють регістри, системні виклики, як параметри у процедури передаються - тепер я краще розумію як взагалі влаштований комп'ютер. Ну а там де асемблер, там недалеко і Сішка, тож блудного сина пайтона та джаваскрипта почало повертати на шлях C++.
Літо
Сесія здана, алгоритми на плюсах виписані, почався липень, досить ще нестабільна ситуація на фронті, ну а тут в тилу на Київщині начебто спокійно, можна і картоплю посапати - ну ви зрозуміли: стандартні сільські справи. Але кароч, я так засумував, що моє життя нічого не значить, що упоровся по звичному набору: Бійцівський клуб, Таксист, Буфало 66, Пуститися берегів, Стерв'ятник тощо. Настала екзестенційна криза, що пройшов рік, я ніхєра не знаю, а Джонатан Пітерсон та Сатре не давали відповіді на складні питання. Тому мене потягнуло знову до C++. Читав за багатопотокове програмування, дізнався про стандарти, шейрд поінтери, мув семантику, метапрограмування тощо. Тому недовго думаючи, я вирішив знову спробувати піти на роботу, але кардинально змінивши напрямлення від вебу в геймдев.
Робота
Так, ну що тут сказати, я працюю уже шостий місяць в українській ігровій студії C++ джуніор розробником, пройшовши інтерв'ю з першого разу, та й дякувати, що хоч кудись мене взяли, коли я щось пробулькав про віртуальні функції, недосказав про ітератори. Отже, доволі цікаво, дізнався багато, бо оточення цьому тільки підбадьорює. Мені подобається, але тут з'являється паралельна зараза...
Унік 4
Що ж, друже, тепер ти на рік старший, маєш роботу в геймдеві, ну і взагалі вродь нормально. У цьому семестрі було краще: бази даних, веб-програмування, теорія ймовірності, алгоритми. Стало набагато легше вирішувати задачі, але лабораторні робляться довго, бо паралельно доводиться вчити JavaScript, C++, Python, Php, PostgreSql - ну а ще клята русня і відключення електрики з роботою. Коротше кажучи, складно живеться останні масяців сім, доводиться сувміщати все, і у мене потихеньку закладається відчуття, що вигораю. Бо настільки розпилюється увага, коли ти вчиш уже + дата саянс на пайтоні, асемблер знову, статистику і ще купу іншого, але мені б хотілося б дочитати вже книжку з метапрограмування на плюсах.
Що далі?
Отже, панство, що робити далі, як жити? Мені вже 18, скоро 19 і ну от 20-ник не за горами, а ще треба у найближчі роки два стати мідлом і знати C++, Знаєте, я не знав, куди мене заведе життя. Може, б краще було б звалити з України, може б вступити на інший факультет, може б не вчити C++, а може, а може, а може....Тож поділіться своїм досвідом, мені буде цікаво. Дякую усім, цей форум точно якось вплинув на те, де я зараз. Дякую наперед Пану Коалі та іншим учасникам українського IT.