Цитую себе:"Я розумію, що деякі люди на форумі будуть писати, що "ти повинен сам робити це, а не щоб хтось робив", але ж шановні я нікого не змушую мені допомагати."

Я знаю, що так буде, тому навіщо було взагалі писати??
Стосовно:"ви навіть не стараєтесь" - мова форуму Українська, але в мене таке відчуття, що ви її не розумієте нажаль.

Я також написал, що Assembler мені не потрібен - це просто продмет заради предмету в навчанні.На даний момент не маю планів на ньому програмувати.

Тому висновок, який з цього випливає такий - або допомагай, або дай силлку на матеріал по моїй темі, або не пиши взагалі нічого.Писати щось заради того щоб писати не потрібно.
Дякую за очікувану відповідь.

Слово «старатися» (і з цього куща «старанний») є у словниках 1930-тих років (до розгрому і переведення на «расцвєт і сбліжєніє»), є у Грінченка і є у Караванського.
Якщо ви кращий мовознавець за них — навіщо вам взагалі той асемблер?

Асемблер як безпосередній інструмент розробки мало кому потрібен насправді. Вивчення його має значення для глибшого розуміння процесів, що відбуваються при роботі програм, написаних на більш високорівневих мовах. Хоча, якщо йдеться про написання драйверів до заліза (напр., периферія для взаємодії з дроном) — мабуть, потрібен.

Щодо завдання. Асемблер (принаймні, для 8086) я знаю, програмування я знаю. Незовсім розумію, чого від вас хоче викладач. Який саме асемблер ви вивчаєте? Фіксована кома — що саме мається на увазі? Серед типів даних того асемблера, яким зазвичай для галочки навантажують студентів, фіксованої коми безпосередньо нема. Її можна емулювати, використовуючи якийсь із цілочисельних типів, але тоді треба знати характеристики цієї фіксованої коми — скільки знаків перед комою та після, в якій системі (двійковій чи десятковій)...

Останнє завдання, про плавучу кому, взагалі незрозуміле. «1 1 0 1    |    0 1 0 1    |      1 0 0 1     |        0 0 0 1» — я бачу чотири двійкові числа, з 4 розрядами в кожному, які не схожі ні на представлення вбудованих типів з плаваючою комою, ні на операції з ними. Питання не до автора, а до всіх решти: хтось узагалі в цій темі розуміє, що там малось на увазі?

Іншими словами, або викладач дав замість завдання якусь хрінь, що не підлягає виконанню, або студент записав замість завдання якусь хрінь, що не підлягає виконанню. Що й слід було довести.

Таких викладачів не можна на гарматний постріл підпускати до віддаленого викладання чи заочки. На денному, де їх бачать кожен день — ну, ОК, не вкладається людина в лекцію, то приходьте після лекції. А де в кого і як уточнювати, якщо більшість часу студент і викладач не перетинаються і, можливо, перебувають у різних містах чи країнах?

Завдання для самостійного виконання має бути сформульовано так, щоб його можна було виконати самостійно. Я бачу не завдання, а шифр, який ніхто, крім самого викладача, студентові не розшифрує (Ви теж не розшифруєте). Зрозуміло, що більшість студентів робить замість завдання невідомо-що, викладач потім це оцінює невідомо-як і ставить оцінки невідомо за що. Я зазвичай не матюкаюсь, але мені важко характеризувати роботу викладачів такого типу, не вдаючись до цього важливого мовного засобу.

І викладач буде пояснювати завдання стільки разів індивідуально кожному, скільки студентів у групі, якщо не зміг пояснити всім разом один раз протягом лекції? Ні, викладач пояснить комусь одному-двом із групи (бо час обмежений), а решту, в кращому разі, відсилатиме до когось, кому він це роз'яснив, а ти потім шукай того «одногрупника толю, такого високого» по всіх інтернетах. Ну або це в нього такий спосіб нав'язати студентам свої додаткові платні послуги (які необов'язково дадуть знання, але дещо підвищать шанси здати залік у цього викладача).

Коротше, викладач свою роботу на лекції не зробив. Якщо працівник будь-якої іншої професії не виконує свою роботу як слід, його звільняють.

Та нема там ніякого вирішення найнеймовірніших задач. Просто підмогиричений викладач роздає «колективному розуму» шарові оцінки. А знань що до заліку, що після, приблизно однаково.

З мого досвіду навчання на заочці. Як правило, є частина студентів, які постійно спілкуються між собою — імовірно, ядро їх вже десь збирається. І є студенти, які взагалі нікого не знають — якщо в них нема контактів інших студентів, то в них нема контактів інших студентів, організатори спілкування теж цих студентів не знають і не шукають. Як правило, такі студенти для вирішення додаткових питань вишукували своїх викладачів на парах стаціонару, але в наш час, коли занять на стаціонарі може і не бути, не дуже уявляю, кого, де і як їм шукати.