1

Тема: Якби українська мова була аналітичною

Навіяно https://replace.org.ua/post/199398/#p199398

Як би передавались відмінки в українській мові, якщо би через наплив іммігрантів, їй прийшлось стати аналітичною.
Ідея в тому, що якщо нема прийменника, який точно вказує на відмінок, то треба взяти суфікс і створити з нього цей прийменник.
Наприклад:
Якщо взяти "на Тарасі", то "на" уже достатньо для визначення про що йдеться, і писали б "на Тарас".
А от родовий відмінок поки немає такого прийменника.
Для чоловічого роду суфіксом родового відмінку переважно є -а або -у, а жіночого роду -и. Сама літера и є трохи не зручна для прийменника,  а в прийменників  "а" і "у" вже є інше значення в українській мові. Болгари вживають "на", але "на" теж вже несе інше смислове навантаження в українській мові. А якщо їх якось зкомбінувати. Наприклад у+а -> ва, або у+а+и -> вай.
Питання чи треба мати окремий прийменник для множини. Там суфікси -ів і -(а)○.

Тоді буде: Сьогодні в школі не було вай Тарас, Оксана і 2 Богдани.

2

Re: Якби українська мова була аналітичною

Як вам звучить Броварський район вай Київська область.

Пс: не питайте, чого перше, що прийшло в голову на цьому форумі, було Бровари.

Подякували: leofun011

3

Re: Якби українська мова була аналітичною

Давальний.

Суфікси -у, -ові чоловічий, -і жіночий, -ам множина.
Не знаю "ві" чи що. Давальний часто комбінується з прийменником "в". Може його і розширити до ві.
Сьогодні не було ві школа.
Дай це ві Тарас.

Або лишии в/у для місця: в Україна. У місто.
А для чистого давального використовувати ов/ві(якщо починається на приголосну).
А що ти дав ов Україна. А яка користь від це ві місто.
Дай це ві Тарас. Дай це ов Оксана.

4

Re: Якби українська мова була аналітичною

Знахідний для живих співпадає з родовим, а для не живих з називним.
Я знайшов вай Тарас, але не місто.

5

Re: Якби українська мова була аналітичною

Орудний.
Чоловічий -ом, жіночий -(а)ою.
Прийменник ом.
Я керую ом човен і пливу ом річка.

6

Re: Якби українська мова була аналітичною

Для місцевого вже є на.
Кличний залишаємо як є.

7

Re: Якби українська мова була аналітичною

Я люблю вірш (Н.в.) новий, що з'явивсь уранці,
Та вай вірш (Р.в.) я згадую, що згаснув у танець.
І ві вірш (Д.в.) вай серце моє тепло дарую,
Й ом вірш (Ор.в.) вай нові мрії долю я лікую.
Між вірш і вірш шляхи пролягають,
О, вірше (Кл.в.) мій любий, над світ літаєш!

8

Re: Якби українська мова була аналітичною

Якщо робити аналітичні службові частини мови на основі закінчень, то логічніше зробити їх не прийменниками, а післяйменниками. Частину випадків родового можна звести до знахідного, який, у свою чергу, наполовину злився з називним, так само зробити і з кличним — довести це злиття до кінця остаточно. Так само й давальний і місцевий, що використовуватимуть спільний післяйменник, відрізняючись лише прийменником.
Н.,З.,К.: Тарас, інтерв'ю
Р.: Тарас-а, інтерв'ю-а
Д.,М.: Тарас-ові, інтерв'ю-ові
О.: Тарас-ом, інтерв'ю-ом
Тарас в інтерв'ю-ові наша газета-ові відповів кілька слова-ом на питання читачі-а .

Або ж обійтися прийменниками:
Н., З., К.: Тарас, інтерв'ю
Р.: від Тарас, від інтерв'ю
Д.: для Тарас, для інтерв'ю
О.: з Тарас, з інтерв'ю
М.: на Тарас, в інтерв'ю
Тарас в інтерв'ю для наша газета відповів з кілька слова на питання від читаті.

Треба ще придумати, як обійти неоднозначності (напр., питання від читач/тікати від читач). Для орудного, можливо, треба підшукати якийсь кращий прийменник — я скалькував «з» за зразком германських мов, де цього відмінку нема, але воно незовсім те.

Подякували: leofun011

9

Re: Якби українська мова була аналітичною

Можливо, є сенс робити орудний післяйменником -ом, а решту відмінків будувати прийменниками:
Тарас в інтерв'ю для наша газета відповів кілька слова-ом на питання від читачі.

10 Востаннє редагувалося frz (11.07.2025 19:38:25)

Re: Якби українська мова була аналітичною

Vo_Vik написав:

Як вам звучить Броварський район вай Київська область.

Пс: не питайте, чого перше, що прийшло в голову на цьому форумі, було Бровари.

офтоп

:D Бо в нас всіх звідтіля є [цікавий] спільний знайомий.

11

Re: Якби українська мова була аналітичною

Яка різниця між суфіксом і після прийменником?

12

Re: Якби українська мова була аналітичною

Крім того в українській мові вже є прийменники які заміняють відмінки в інших більш багатих на відмінки мовах. Наприклад на і в, до і від.

13

Re: Якби українська мова була аналітичною

Vo_Vik написав:

Яка різниця між суфіксом і після прийменником?

Приблизно як між префіксом і прийменником. Післяйменник менш тісно пов'язаний зі словом. У моєму варіанті, якщо йде серія однорідних членів речення, післяйменник не треба дублювати після кожного з них (а закінчення/суфікс/постфікс — треба): «Били я по морда чайник, і самовар, і паяльник-ом» супроти «Мене по морді били чайником, і самоваром, і паяльником». Це ж стосується пов'язаних з іменником прикметників, числівників тощо: «кілька слова-ом» супроти «кількома словами», «чорна кава-ом» супроти «чорною кавою».

14

Re: Якби українська мова була аналітичною

Vo_Vik написав:

Крім того в українській мові вже є прийменники які заміняють відмінки в інших більш багатих на відмінки мовах. Наприклад на і в, до і від.

Так, після литовської (в якій місцевий відмінок обходиться без прийменника — приблизно як у нас «долі» (від «діл»), тільки там це регулярна форма) український місцевий відмінок сприймається як підробка.
З іншого боку, в ісландській там просто прийменник плюс давальний відмінок.
Український місцевий — це щось середнє: здебільшого це той же давальний з прийменником, але в частині випадків замість давального щось окреме, що без прийменника не вживається.

Ще, до речі, цікава паралель: і в українській, і в ісландській прийменник зі знахідним відмінком (замість давального/місцевого) вказує не місце, а напрям, напр. «змія повзе в нору» супроти «змія повзе в норі». В аналітичних мовах або ця різниця губиться, або потрібні різні прийменники для місця та напрямку.

15

Re: Якби українська мова була аналітичною

Напевно в аналітичних вживають ще уточнення повзе в середині нори.

16

Re: Якби українська мова була аналітичною

Vo_Vik написав:

Як вам звучить Броварський район вай Київська область.

Бровари ріджин в Київ област.. , нормально, можна й так. Якщо нащадки запитайуть "чому ріджин ?", будемо казати "бо рабів до райу не пускайуть".

17

Re: Якби українська мова була аналітичною

Англійську, якщо вже вона так пнеться на ролю міжнародної, варто було б підлікувати від великого зсуву голосних та інших дефектів, що виникли в ній, поки вона була на периферії цивілізованого світу й ні на яку міжнародність не претендувала. Region  слід читати як реґіон, думка острівних аборигенів світову спільноту не обходить.

Подякували: leofun011

18

Re: Якби українська мова була аналітичною

Перепрошую, це вже не українська мова. Ключове питання у тому, чи є щось одним словом, чи ні - це можливість вставити всередину інше слово. Наприклад,
Пів на шосту - "пів" є окремим словом.
Півострів - тут уже "пів великий острів" ніяк не скажеш, тому пів- є префіксом.

А як воно буде під впливом мігрантів - сказати дуже складно, але щось я сильно підозрюю, що за 50-100 років більшість мігрантів з аналітичною мовою тут буде пхати щось ідеограмне. І Тарас буде записуватися приблизно 塔拉斯, а "з Тарасом" - 塔拉斯和.

Подякували: leofun011

19

Re: Якби українська мова була аналітичною

P.Y. написав:

.. інтерв'ю ..

"інтервю" це 1 слово, тому пишимо без ' . Якщо дуже хочете почути там "й", тоді "інтервйу", але "й" тут зайве.

20

Re: Якби українська мова була аналітичною

koala написав:

Ключове питання у тому, чи є щось одним словом, чи ні - це можливість вставити всередину інше слово. Наприклад,
Пів на шосту - "пів" є окремим словом.
Півострів - тут уже "пів великий острів" ніяк не скажеш, тому пів- є префіксом.

«Пів на шосту» — яке слово тут можна вставити? Хіба що «години». Але «пів години» до 2019 писалось «півгодини», що було незовсім логічно з точки зору узгодження відмінків, але нас цікавить інше: формально, це не слово вставлялось після прийменника, а прийменник «пів» замінювався на слово з префіксом «пів-». Хоча граматика тут узагалі не змінилась — змінилось лише правило написання разом/окремо, а разом з ним і поділ на префікси/прийменники. Якщо не помиляюсь, з точки зору поточного правопису, «пів» — не префікс чи прийменник, а числівник.

Ще приклад: «безногий» — вважається, що «без-» є префіксом, але ж теж можна вставити щось після нього, напр., «без- чи одноногий».

Або візьмімо «не» перед іменниками/прикметниками й дієсловами — знову ж, суто орфографічна різниця між префіксом та часткою/прийменником. У литовській «ne» з дієсловами пишеться разом, хоча його роль абсолютно така ж, як і в слов'янських мовах — просто така орфографічна традиція. Скоріш, це питання до слов'янських орфографій, у чому принципова різниця між «не біжи» та «нешвидкий», якщо в обох випадках можна вставити щось після «не»: «не дуже біжи», «не дуже швидкий».

Різниця між префіксом і прийменником скоріш орфографічна, ніж об'єктивна. Так, можна підтягнути якусь логіку, що пояснюватиме правило, але логіка ця хибуватиме.

Подякували: leofun011