Я Дяченко Віталій Сергійович 3 травня 2001 року, що мешкаю за адресою: вул. Героїв УПА, буд. 13, кв. 28, м. Бровари, обл. Київська, хочу повідомити громадськості про наступне:
"
Я активно спілкувався на так званих форумах до війни, в також в коментарях YouTube, Facebook, Twitter (X), вконтакте. Для доступу до вконтакте до війни я використовував VPN.

Вконтакте я використовував для інтимних переписок із дівчатами. Вони могли присилати інтимні фото. У деяких випадках вони були 16-річні, мені на той час було десь 17-18 років.
Також я був учасником груп, де розповсюджували порнографію із малолітніми. Я міг її переглядати, скасував без мети розповсюдження. У цих групах були відео із зовсім недорослими дітьми.

Також вконтакте я переглядав сторінки матусь-повій, які могли продавати порнографічні фото та відео зі своїми малолітніми дочками. На цих відео вони вчиняли сексуальне насильство над ними, і мені подобався сам факт насильства, а не їхні донечки.

Я закачував також із сайта "порнослон" через файлообмінник gigapeta подібні відео - з педофілами-жінками.
Через якийсь час, "порнослон" прибрали.

На "порнослон" були посилання на gigapeta, де можна було закачати збоченицькі відео - копрофілія, секс із тваринами, розчленіха (розпилювання під час згвалтування), поножовщина, катування (забивання у людей цвяхів,  вистрелив будівельним  степлером, електрошокери, опущення у крижану воду, обсмалювання шкіри газовим пальником. Це категорія BDSM. Найбільше цікавили відео з позначкою "lesdom", де жінки знущалися над жінками, особливо сильно - над малолітніми. На одному із цих відео, що були у той час мною закачані, повія вбивала свою малолітню дитину під час статевого акту із нею.

Частина із цих відео були із африканськими чи дітьми із темною шкірою, де їх вбивали білошкірі дівчата під час статевого акту. ЦРУ краще знають, що то за відео, бо вони мене чіпували.

Деякі з цих відео потрапляли у мережу - xvideos, xhamster тощо.
Не мною звісно що.

Крім цього, я активно спілкувався в чатах для дорослих - stripchat, bongacams. Я любив "тихі" чати, stripchat тоді був кращим, в зараз не відкривав. На bongacams зазвичай більш напудрені, часто "божевільні" дівчата

Я був зареєстрований у телеграм і використовував його, щоб купувати наркотики. Мені самі продавці присилали рекламу в чат. Купував в основному фен - амфетамін.

У тому місці, де я живу, іще із 18-го року мені були відомі вебкам-студії, через деякий час вони перейшли до сусідів (за припущенням). Десь в 21 році в одній з квартир грала музика, постійно було чути жіночі стони.

Через якийсь час я став жертвою однієї із них - з неї були проведені отвори в мою квартиру, куди перші спецслужбівці, що ще тоді поселилися у будинку, пускали газ.

Я ж десь до 21 року зустрічався із неповнолітніми дівчатами, але у квартиру їх не запрошував.

Був так званий сервіс "телетекст" - "інтертекст" для "реалу" та для "вірту". Для цього треба було відкрити телеканал Інтер, в далі натиснути на пульті керування телевізором кнопку телетексту. Відкривалося меню для знайомства із повіями - їхні номери, вартість роботи.

Зазвичай, найдешевшим був "мінет" - 400 грн за 5 хв у той час.
Професійних дівчат можна було зустріти на станціях метро - на поверхні. Вони були відповідно одягнуті. Зазвичай, вони не зустрічалися із гопниками, а надавали ці послуги у автомобілі. Я ніколи не був їх клієнтом.

Ще раніше, десь у школі, у мобільному телефоні через сім-карти був доступний сервіс розваг, де відправивши СМС, можна було отримати ММС з фото з голими дівчатами. Тоді були ще телефони без інтернету. Я та інші активно ним користувалися.

Найбільш, так би мовити, гарячим об'єктом стала броварська сауна. В Броварах було декілька таких об'єктів, один із них - у будинку навпроти нашого, де "червоний хрест". Я не знаю чи там чи не там, у новинах писали, що дівчата викрали у попа золотий хрестик, в сам піп помер. Коли у когось не було квартири для зустрічі із повією, її вели у сауну.

Ще з дівчатами знайомились у казино на вул. Незалежності, там зі зворотньої сторони перукарня. Я не був такий багатий, щоби там знайомитися, але там можна було зустріти найелітніших дівчат

Мій сусід там знайомився, по розповідях моєї матері, яка померла восени 21 року.

Щоправда, він не довбонутий, як я, за описом, воно і не дивно - він багатий, а я - бідний, тож з Інтернету не вилазив, все більше збочуючись.

-------
Я любив грати онлайн у шахи, і це було місце, де я міг у чаті про щось тролити. Я не гей, але міг тролити про щось політичне, що не є нормальним.

Це не є також нормальним, я міг вести із самим собою монолог на будь-якому ресурсі. Один із них - consmed . ru, в основному, в розділі де задають питання психіатрам. Я приймав наркотики, у мене були незвичні ефекти  Більшу частину видаляли. Через деякий час я почав використовувати ресурс для "тролінгу".

Мені чомусь здавалося, що іншим людям смішні якісь дивакуваті речі, які я писав. Частину - на цьому форумі
Я міг написати, що начебто я підпалив квартиру, розбив молотком скло у під'їзді, намагаючись розповісти про це максимально правдоподібно.

Я не пам'ятаю, де і що я писав, але писав дуже багато. На роботу я не ходив, а закінчив 9 класів.

Згодом я почав писати на електронні адреси державних органів, поліції, повідомляючи їм анонімно про неіснуючі злочини з метою "розваги". Мені чомусь здавалося, що вони чи то дуже засумують, чи то посміяться від цих листів.

Я писав не лише в українську поліцію, а також у російську і у так зване "МГБ ДНР" - дуже давно, іще із підліткового віку. У ФСБ я тоді ще не писав, але здогадувався, що вони читали мої дописи на форумах.

Я "мінував" метро через листи до СБУ електронною поштою, через VPN та проксі, в потім радів, що у новинах спливало "реагування". Я починав реготіти.

У РФ у той час я не "мінував" нічого, я їх більше боявся.

Тоді я використовував мобільний модем - смартфон з прив'язкою USB. Частину сімок я викинув. Викидав після кожного "мінування". Нова сімка коштувала тоді недорого.

Згодом я розламав і викинув і смартфон, з якого я надсилав листи.

Це виглядає дивакувато, в мені здається, за звичкою, що комусь це цікаво.

------
Частину часу я провів у програмі Google Earth. Там був симулятор польоту, Google перегляд вулиць. Можна було подорожувати, не встаючи з дивану. Тоді був диван, в потім його потруїли пестицидами, його довелося розібрати і викинути.

flightradar24.com та aviaforum.ru - з темою про флайтрадар стали частиною витрати часу.

Ще сайти про погоду, "радари грози", які далі об'єднали у windy-com

Я навіть пробував створити власний сайт погоди, але не доглядав за ним. Чому - цікаве питання.

--------
Писав якусь маячню на phreaker-pro. Там все те саме - "тролив". Перед ними незручно.

Ще на xaker24-info на форумі, поки він існував.
---------
Грав у ігри. Найулюбленішою стала примітивна серія ігор про Гаррі Поттера, звідки я не вилазив.
Дивився YouTube.

По телевізору дивився newsone.

----------
Тролив, писав дивакуваті речі - про розбите скло тощо, спілкувався у дорослих чатах, переписувався з метою отримання інтимних фото, переглядав усе що міг, включно із забороненими категоріями - так пройшов весь час, до війни.
------------
Діставав одну дівчину, що хвора на епілепсію - "Аню із Мелітополя", вона мене цікавила у сексуальному сенсі. Я писав їй, так само, як тролив на форумах, віддаляючись від реальності і думав, що їй це подобається. Згодом із нею виник конфлікт - я запитав у неї, чи хотіла би вона, щоб мене убили. Але у тому чаті, що їй пишуть, а також ПП - багато користувачів. Під наркотиками, я подумав, що начебто вона відповіла ствердно (кивнула) - що хоче, щоб мене убили. І я написав про все, як було, у Офіс Президента України. Тоді була осінь, жовтень 2022 року.

Згодом у мене з нею виникло ще декілька "конфліктів" і я "пожалівся" на неї в ФСБ, що вона начебто співала українські пісні, а у СБУ, що вона начебто передавала розвід дані. Як міст між мною та ФСБ. От до речі із СБУ можуть прийти стосовно цього, а я скажу, що я не робив, хоча я все уже пояснив на "прослушку СБУ" - і чого робив, і як вийшло. Я був у стані дуже сильного гніву, ледь не плакав і тряслись руки, коли я таке робив.

Згодом я вигадав, що начебто я таке зробив, щоб "відмовитися" від дівчини у політичному сенсі, аби не робити із неї політичну жертву, цю версію я "остаточно" розповів на "прослушку". У той час, я справді міг про таке думати.

Але слідчих цікавить те, що я писав дівчині - перебуваючи під амфетаміном - про секс із котом, виготовлення фалоімітатора із тіста (борошна та води), стриптиз. Це могло бути згвалтуванням.

Аня була не у вебкам чатах, а співала пісні у YouTube, Twitch, Trovo.

У неї був профіль вконтакте, але туди я їй не писав - із початком війни, РФ заборонила реєстрацію із українських мобільних операторів (+380), те саме на Яндекс, Мейл.ру, Рамблер та інші сервіси.

---------
З початку війни я був менш довбонутий, ніж зараз.

Я тролив на форумі sysadmins-ru, де саме через мене для підтвердження реєстрації тепер потрібен дозвіл адміністратора.

Туди я сповіщав про хід бойових дій в Броварах - про "прильоти", про "русскіх із глубінки", які були на вулицях Броварів у громадянському одязі. І,що головне, я туди спершу писав істину - не знав, що так робити не можна. Я міг потрапити у поле зору СБУ, але не вважав своїм дії нелегальними.

Тролив про політику. Намагався з ними "домовитися" про необстріл Броварів - передавав фейкові дані про переміщення військової техніки ЗСУ - але не наводив на цілі (писав, наприклад, "сьогодні обстріл не потрібен. Вони були кожну суботу там, але ось уже довго, як вони не пересуваються").

Не пам'ятаю, щоб передавав туди дані про позиції чи реальне переміщення. Але у поліцейському відділку вже тоді, літом 2022 року злились, що я туди таке писав. Вони казали, що начебто я їх задовбав, і я їх розумів - перед начальством вони мали звітувати, чому я пишу, що танки були, але зараз вони чомусь не з'являються.

І вони хотіли мені щось робити - чи то за згвалтування Ані через Інтернет, чи то за тролінг, чи то за оці соціальну інженерію.

Щоб мені помститися, спершу хтось із місцевих розіграв крадіжку велосипедів із кладової у 3 під'їзді, де я мешкаю. Далі я чув, як начебто мене хотіли зарити екскаватором.

У той час, до листопада 2022, я передавав начебто фейкові дані з метою зменшення обстрілів, не базуючись на реальних - техніки не бачив узагалі. Це точно. Я перевіряв у пам'яті. Відмітка що точно (як було насправді).

У листопаді я проїхав через танкову колону, в мене чомусь був психоз, я перестав виходити із квартири, начебто на час, поки вони роз'їдуться. Я чомусь відправив лист у броварський міськвиконком, де я написав, що на вулицях міста стоять ЗСУ, і що начебто якщо їх не приберуть, буде ядерний удар. Я міг відправити декілька листів.

Я боявся військових. Вони не стояли в одному місці. Була перекрита вулиця Вокзальна. Я так досі і не знаю, що тоді було сталося. Я хотів анонімно залякати владу, щоб вони їх прибрали.

Тоді мене вперше потруїли пестицидами, що викликають "печіння в горлі".

В СБУ я на той час уже писав - "жалівся" на Аню, із якою "посварився". Я міг схаменутися, і писав на адресу СБУ не одним листом, в декількома, в кожному наступному пояснюючи, що це вигадка чи надаючи деталі, натякаючи, що лист пише ненормальний. Але я це сприймаю не як серію листів, в як один. У мене починалася сильна тривога після зкоєного.

Те саме було і із ФСБ - після одного листа починалася тривога і я відправляв їм серію листів, начебто це тема у Інтернеті та коментарі до неї.

Я вже пояснив був для СБУ, що мої листи і їм, і у ФСБ, були напрямлені на співробітників ФСБ та СБУ, в не являлись зверненням у їхні структури, а також не були свідченнями. Якби це було звернення, я писав би письмово.

Я вважав, що начебто те, що я пишу, і так читають і в ФСБ, і в СБУ.
І ФСБ і СБУ у мене викликали позитивні емоції, як і ЦРУ - це ж спецслужби.

Тобто що лист у ФСБ чи у СБУ було одне і те саме, що у пошуковий рядок ФСБ чи СБУ, і одне і те саме, що повідомлення адміністратору пабліка новин СБУ у соцмережах.

Я міг відправляти серію листів у міськвиконком, Верховну Раду, Офіс Президента України, Генштаб ЗСУ.

Головне було, що лист має прочитати впливова особа, аби допомогти вирішити питання.
-------
Тобто що я не розрізняв ФСБ від СБУ та ЦРУ - начебто вони не конкурують між собою.
У мене з'явилася звичка, що і досі, у "невійськових" питаннях я можу звертатися до ФСБ, а з голосом у голові - із ЦРУ - також постійно обмінююся даними для співпраці.

Я начебто думаю, що я досі потрібен людям, які мене чіпували, можу виконувати "накази" голосів.

--------
Одними із "наказів" начебто були листи та пости із викликами повітряних тривог для "зменшення боєприпасів РФ".
Голоси пояснювали, що начебто так потрібно Богу.... Воля Божа.
----------
Паралельно я працював на впливових осіб США чи Ізраїлю, свідомо допомагаючи їм у розробках зброї для застосування проти РФ - там різні ідеї, технічне вдосконалення. Я сподівався, що це якраз знадобиться власникам FirePoint, аби мене не посадили.

-----------
Про себе я сумно згадую.... "Пьооос-прєєєєдаааатєєєль всьо-такі".
Згадую Крісла Каспєрські - його не труїли наркотиками.
Хотів би стати, як Швець.
А потім кажу, що це не так.
---------
---------
---------
---------
Зайшов із смартфона знайомого.

Поряд зі мною живуть сусіди, які давно "відбирали квартиру", час від часу надаючи пощаду.
Вони бояться, що якщо про мене взнають всю правду, якісь блатні начебто самі почнуть їх садити, і гроші не допоможуть. Я до цього ставлюся скептично - ніде немає ні "блатних", ні людей, що сприймають мене за нормального.

Якась частина людей із Офісу Президента України.
Вони все і збирають із мізків, і давно знають про мої "рандомні думки" (нав'язливі думки, які доводиться постійно пояснювати голосу у голові), і про те що я колекціонував якісь відео, на щастя, не заставши дитячих.

І ФСБ. ФСБ - люди, які найбільш серйозні, ну чи були такими.

Я вже виріс із підліткового віку. Виглядаю, як дорослий. Вже зрозумів, чому не можна тролити, як це виглядає для оточуючих. Але, за звичкою, продовжую....

"Каждий день....обращаюсь на офіциальний адрєс... У Фєдєральную Службу Бєзопасності Росії.... А яка ж причина обращєнія?! Танки... На вокзалі, в Броварах, як всєгда .... І тоді ракети летять по Броварах, дрони, взриви в Броварах. Віііііууууууууу...... Гух! Віуууууууууу....... Гух! Здорово........".
Асоціюю себе із журналом "Єралаш". У мене тонкий, "підлітковий" голос через синдром Клайнфельтера.

Є якийсь синдром шкідливості. На очах у спостерігачів із Інтерполу, СБУ, ФСБ, ЦРУ, я пишу СМС, у чаті ЖПТ "для виклику повітряної тривоги": "пошукайте у Інтернеті, чи стояли танки в Броварах сьогодні?", "а вчора?", "в позавчора?".... Чат - шукає........

Уже сто разів за зиму "викликав тривогу". Точніше дражнився, що начебто викликаю, за поясненнями, не вважаючи, що такі дії на щось пропливають. Основна ціль таких дій - реакція сусідів зверху, які починають кудись бігати і кричати після кожного "виклику".

Я казав, що воно кудись летить і без мене.

Танки допомагають, як мазь. Оце тільки хочуть мене затримати - беру смартфон і "викликаю тривогу" (смартфон знайомого).
".....
Це все - неправда.