7 921

Re: Тема для розмов.

Рисунок - нормальне слово в українській мові для позначень певного роду зображень.
Докопались до пустого місця.

7 922

Re: Тема для розмов.

Рисунок - назва предмету у худ.школі, графічні малюнки - стиль.

=)
Подякували: 221VOLT1

7 923 Востаннє редагувалося Lace (26.01.2018 00:35:54)

Re: Тема для розмов.

Я не міг навіть уявити, що рисунок - це наше слово.

Невідомі слова краще перевіряти в тлумачному словнику (сам так завжди роблю), насправді чимало українських слів було запозичено російською мовою і зараз ці слова сприймаються так, ніби це калька з російської, хоча все зовсім навпаки.

Отже, виходить, що це все ж таки малюнок.

Рисунок може бути синонімом малюнку, тому ніякої помилки немає.

Мова - це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма національного організування. (Іван Огієнко)

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу -  це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (Панас Мирний)

7 924

Re: Тема для розмов.

FakiNyan написав:

а як вам слово "рисунок" ?

Ви мені нагадали нашого декана (за часів мого навчання), він читав лекції і в нього постійно вискакували такі фразочки: "... на цьому рисунку, або як ще кажуть, малюнку... "  :D

Подякували: 0xDADA11C7, VTrim2

7 925

Re: Тема для розмов.

Ну не потрібно мені ці казки розповідати, я дуже добре пам'ятаю свою домашню бібліотеку кінця 80х, там україномовних книжок майже не було, при чому мої батьки були повністю україномовні, але от книжки практично всі були російською мовою.

То особливості ВАШОЇ домашньої бібліотеки. Бо в моїй якимось чином мало не половина книг були українською. Вже не знаю, де батьки їх брали (ніхто з родичів ніде в видавництвах ніби не працював, тому, мабуть, просто в книгарнях), але, схоже, ситуація з книжками тоді була близька до нинішнього підйому української книги чи навіть трохи краща.

Та й з чого ви взяли, що після розпаду СССР Росія й далі не займалась цілеспрямованим витісненням україномовних книжок?

Гадаю, Росія не змогла б здійснити це витіснення без нашої допомоги й нашої дурості. Чогось усі думали, що як ринок стане ринковішим, то все тут цвістиме й пахнутиме. А от і ніфіга: ринок — це просто механізм, як циркулярна пилка, якою можна з дерева дошки робити, а можна й пальці собі відчикрижити, коли не знаєш, як ним користуватись. Ну а тим більше, якщо ще хтось спеціально допомагає тобі засунути руки не туди.

py -3 -m pip install git+https://github.com/snoack/python-goto
∩⍴○⌈⍴⍺/∧\∨/⊢○ ⌿⍀⍴⌊

7 926

Re: Тема для розмов.

Eff1c написав:

А типу має бути "багатокутник"? (я щось зразу не допетрав *SCRATCH* )
Це ще квіточки з рисунком

Стилістика це така штука, що приходить з роками активного вжитку, цей скілл більший за просте знання.
Більше про українських перекладачів на прикладі твору Шота Руставелі:

Головна помилка Бажана, з якої випливають усі інші, полягає в тому, що він узявся перекладати цей шедевр, не знаючи грузинської мови.

Ситуація була курйозною: якщо, приміром, російський перекладач працював із текстами третьосортного англійського поета — він мусив знати англійську, а якщо класика таджицької або грузинської літератури — то міг мови ориґіналу й не знати.

Звісно, перекладачі, які поважали себе і свою професію, не приймали цієї оманної та шкідливої традиції. Приміром, точно відомо, що геніальний український перекладач Микола Лукаш дуже хотів перекладати того ж таки Руставелі, однак відмовився від цієї ідеї, бо грузинської мови не знав.

А визнаний у Росії одним із найкращих перекладачів Ніколай Любімов відверто казав, що для перекладача знати мову ориґіналу — це не лише професійна необхідність, а й моральна норма.

Звернімо увагу: моральна норма!

Однак Микола Бажан, певно, думав інакше.

У згаданій передмові Бажан розхвалює російські переклади Ніколая Заболотского, Павла Антокольського і Пантєлєймона Павлєнка, які також не знали грузинської мови.

Із перекладами Антокольського і Павлєнка я наразі не знайомий, однак підозрюю, що матиму до них чимало претензій. Підозрюю — бо знаю переклад, виконаний їхнім колеґою Заболотским. Він і Бажанів переклад — пара чобіт на одну ногу.

ЕПІК

Питання не в тому що твір став "поганий", Бажатн хоч і сраколиз а українською мовою володіє, а в тому що це вже не той твір.

7 927

Re: Тема для розмов.

P.Y. написав:

але, схоже, ситуація з книжками тоді була близька до нинішнього підйому української книги чи навіть трохи краща.

Книжки з вищої математики маєте, яких на толоці ще нема? Надайте перелік з коротким описом. Я також маю в домашній бібліотеці багато Павла Загребельного, а хочеться матану.

7 928

Re: Тема для розмов.

0xDADA11C7 написав:

Але в українських творах в більшості все нормально. Не знаю, можливо, у вас в Дніпрі там інакше, але в нас на Волині все норм.

Візьміть до рук підручник з геометрії Погорєлова з 7 по 9 кляси  - він принаймні декілька років тому був для всіх єдиним підручником, так от там якісь "многокутники", з точки зору української такий термін міг цілком уживатися в 18 ст. і раніше, в 19 це було припустимо, а зараз цей архаїзм викликає посмішку - немов учні не геометрію вчать, а на божій службі у хорі співають. "Многая літа" це добре від попа, а вчений має послуговуватися саме науковим стилем мовлення.

«Множину» на «багатню» теж міняти будемо? :)

Так, в українській науковій (зокрема, математичній) термінології присутні слова, зовні схожі на русизми (многокутник, рисунок, границя...), і рука тягнеться їх замінити чимось «притаманнішим». Але: нинішньому поколінню українців (з професором Пономаревим включно) я б узагалі не давав щось виправляти, бо вони такого намішають... Подумайте самі: неписьменне дорадянське покоління, ще не спаскуджене російськомовною освітою, вимерло ще до 90-х, українські чисті монолінгви як явище відсутні, навіть серед українських мовознавців повно людей, для яких українська — друга мова, вивчена вже в свідомому віці, що теж накладає відбиток на їхнє мовне чуття. І навіть серед тих, хто береться щось там рівняти в українській мові, не у всіх вона є навіть основною мовою спілкування (а отже, наслідками своїх виправлень, якими б жахливими вони не були, їм усе одно не доведеться користуватись — тобто, відповідальність нульова). Якщо вже хтось і має право щось-там виправляти, то хіба що той, для кого українська мова є єдиним засобом обміну інформацією, а поки таких українців нема, єдиний правильний підхід — нічого не зачіпати, щоб система не посипалась. Досить з нас того паскудства, що наробили в хімічній термінології в 90-х.

py -3 -m pip install git+https://github.com/snoack/python-goto
∩⍴○⌈⍴⍺/∧\∨/⊢○ ⌿⍀⍴⌊
Подякували: 0xDADA11C7, bvn, leofun01, Eff1c4

7 929

Re: Тема для розмов.

Івано-Франківська, Тернопільська і Львівська області є цілком монолінгвістичні.

Подякували: leofun011

7 930

Re: Тема для розмов.

Брехня

7 931

Re: Тема для розмов.

У згаданій передмові Бажан розхвалює російські переклади Ніколая Заболотского, Павла Антокольського і Пантєлєймона Павлєнка, які також не знали грузинської мови.

Блювотне перемикання кодів. Читати неможливо.

py -3 -m pip install git+https://github.com/snoack/python-goto
∩⍴○⌈⍴⍺/∧\∨/⊢○ ⌿⍀⍴⌊
Подякували: 0xDADA11C71

7 932

Re: Тема для розмов.

Vo_Vik написав:

Івано-Франківська, Тернопільська і Львівська області є цілком монолінгвістичні.

Обл. центри цих областей — не цілком, ще з радянських років. Монолінгвами вже не є й заробітчани з сіл, що їздять за кордон. Телек дивляться скрізь — а українські телеканали, як ми знаємо, не є україномовними. Так чи інакше, пасивно російську мову знають скрізь — тобто, про чистий монолінгвізм уже не йдеться навіть у цих областях з націоналістичною репутацією.

py -3 -m pip install git+https://github.com/snoack/python-goto
∩⍴○⌈⍴⍺/∧\∨/⊢○ ⌿⍀⍴⌊

7 933 Востаннє редагувалося dot (26.01.2018 03:01:55)

Re: Тема для розмов.

Діяспоріяни були хоч і були переважно двомовцями, але Українську знали вправно: Анґлійська чи Німецька — неблизькі мовні родичі, хоча не виключення, шчо деякі могли мати звйазки з Московськими чи иншими близькомовними діяспорами. Натомість тут багацько хто зневажали на них шче з часів незалежності, чи не хотіли переймати від них набутого і збереженого досвіду.

Між иншим, вони там книги (переважно журнали) теж робили. Тоді і пісні чи музику широко робили, ось я про чудову жінку Квітку Цісик випадково власноруч давненько взнав лише через міжмережжя, і то — завдяки відомого твору Павличка, шчо вчили у школі. Шчо тоді казати про більшості?

Я бував в Ужгороді та в деяких поселень Закарпатських областей — майже всюди є далебачення і, як не дивно, дає собі знати. Можливо значна старенька частина дійсно одномовці, але серед більшості, а саме молоді — вельми сумнівно, міжмережжя також впливає, причому крашче. Але, не заперечуватиму, існують особи, які мовляли тілько Українською — стрічав одного в одній школі, та декількорох в університеті.

Не розумію, «багатокутник» — для мене нормальне слово і саме так вживали мої вчителі, а я, раптово, з Києва. Ось «многокутник» буде диким для моїх очей та вух, але так — «множина» прижилася. Шчо-шчо, а всюди математику ввели Українською. Навіть в університеті, шчоправда, там змушували брати книги, а там, шкода, тілько москвомовні були — шче за Совєцьких часів. Шче одна річ, дві школи, де я вчився, викладали Московську, я її майже не вчив, але міжмережжя виправило все нанівець. До відома, я стрічав ось такі мовні означення.

Подякували: 0xDADA11C71

7 934

Re: Тема для розмов.

Івано-Франківська, Тернопільська і Львівська області є цілком монолінгвістичні.

Вище пан fed_lviv писав, що багато його знайомих хоч на китайську перейдуть, аби гроші і парядак був. Від ціє фрази Трусіка тригернуло і його москаледетктор заволав страшним голосом. По-хорошому Трусіка варто було забанити за те, щоби він чутливість детектора понизив. Так от справа в тому що пан fed_lviv живий свідок цього явища і я йому вірю (а ще я сам те бачив), хоча саме явище огидне. Після 50-х говорити про якихось живих бандерівців то смішно, вони боролися, ми їх поважаємо, але вони не змогли продовжити боротьбу, а їхні онуки "патріотичні"(неясно чого) крамарі в кращому разі.

Подякували: 221VOLT1

7 935

Re: Тема для розмов.

0xDADA11C7 написав:
P.Y. написав:

але, схоже, ситуація з книжками тоді була близька до нинішнього підйому української книги чи навіть трохи краща.

Книжки з вищої математики маєте, яких на толоці ще нема? Надайте перелік з коротким описом. Я також маю в домашній бібліотеці багато Павла Загребельного, а хочеться матану.

Перелік може бути довгим (і це треба всі книжки з шафи вигортати). На жаль, з вищої математики є лише російською (українською хіба що батькові шкільні підручники та ще дещо з моїх шкільних років, але там ще не вища математика). Є дещо з науково-популярного чтива для школярів та юнацтва (напр., «Цікавий телевізор», або «У пошуках правди» — про історію науки та її боротьбу з релігією...), є словники (УРЕС, біологічний, іншомовних слів), з художньої — окрім української класики, переклади з інших мов (напр., Джек Лондон, або «Повернення з зірок» С. Лема), дитячі книжки (але, гадаю, журнал «Малятко» для Вас зараз неактуальний). Що ще, окрім матану, пошукати?

py -3 -m pip install git+https://github.com/snoack/python-goto
∩⍴○⌈⍴⍺/∧\∨/⊢○ ⌿⍀⍴⌊

7 936

Re: Тема для розмов.

Підручник по матану харківським правописом куплю з зарплатні, я вже місяць про нього мрію. :[
Пошукайте по інженерії/хвізиці щось.

Подякували: 221VOLT1

7 937

Re: Тема для розмов.

Ааа. Супер. Я тепер півночі буду гуглити на тему цього правопису.

Подякували: 0xDADA11C71

7 938 Востаннє редагувалося javascriptIsLife (26.01.2018 09:37:32)

Re: Тема для розмов.

https://youtu.be/lce2tN3nR68

λ–програміст. https://web-hate.tumblr.com/

7 939

Re: Тема для розмов.

0xDADA11C7 написав:

...fed_lviv писав, що багато його знайомих хоч на китайську перейдуть, аби гроші і парядак був...

:)  Так, далеко ходити не потрібно (Львів, Тернопіль, тощо), на даному форумі це можна побачити.

Спочатку подивимося на правила даного форуму:

1.1. Мовою спілкування на форумі є українська.

Рухаємося далі, моделюємо ситуацію - якась особа створила тему, де питання написано російською. Я думаю результат всі відомий: "Так ти ж дибіл, москаль,........"

Трішки інша ситуація, нова тема, але на англійській мові. І тут, відразу з'являються ввічливі люди, які завжди раді допомогти. Але нікого не бентежить, що це - порушення правил. Водночас, хочу зауважити, тема створюється з "таким сильним запитанням", що у випадку написання даного питання на українській мові, людину могли б просто послати.

Погоджуюсь з словами P.Y.
...Бо борються не за кількість носіїв української мови (яка подекуди небезпечно низька), а виключно проти русизмів у ній...

Висновок. Люди без проблем будуть "триндіти" на мові, яка є ПРЕСТИЖНА. Наразі, це англійська, але хто зна, можливо скоро буде китайська  :D
...щоб це стало престижно знати українську і тоді інші люди, які вагалися потягнуться...

Подякували: 0xDADA11C71

7 940

Re: Тема для розмов.

То особливості ВАШОЇ домашньої бібліотеки.

Ні, то саме особливості радянської системи, котра вам так подобається. Більша частина книг не була представлена українською мовою взагалі, а інша часина була представлена у досить невеликій кількості. Крім цього ще й залежало багато від географічного положення, в західних областях ситуація з україномовними книгами була набагато краща, пам'ятаю як вперше зайшов в книжковий магазин "Каменяр" і був вражений тим вибором українськомовної книги, котрого в Києві я ніколи не бачив.

Бо в моїй якимось чином мало не половина книг були українською.

Знову ж таки, я ж не знаю де ви жили, може у вас з українськомовною книгою було дещо краще, бо тиражі були не великі, а замовити книгу по інтернету і отримати на відділені нової пошти тоді не можна було. Крім цього я говорив про іноземні книги, це і так зрозуміло що "Кобзар" і інші книжки українських авторів були українською мовою.

Гадаю, Росія не змогла б здійснити це витіснення без нашої допомоги й нашої дурості.

А їм нічого й не потрібно було особливо робити, бо ще за часів СССР вони віддресирували українців читати російською мовою, тож було достатньо мати однакові умови на ринку, щоб видавити українську книжку.

Мова - це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма національного організування. (Іван Огієнко)

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу -  це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (Панас Мирний)