Аналоговий ренесанс!

Розбираюся із scala. Є шматок коду, котрий дістався мені у спадок від іншого девелопера; код бере дані з бази і створює датафрейм. Необхідно тепер створити функцію, котра буде приймати як input parameter текст запиту sql і повертатиме датафрейм. Дядько ґуґл щось слабо допомагає.

1) «Товаришу».
2) Звучить як звертання комуністів. Я ніби ж безпартійний поки що (не знаю, як Ви). До прихильників комуністичної ідеології не належу (хоч, може, в декого й мого скластись протилежне враження), але й огульну її критику вважаю незовсім правильною — з моєї точки зору, радянський період мав окремі позитивні моменти, і цими позитивними досягненнями варто продовжувати користуватися й надалі (тим більше, не все, що було зроблено за комуністів, було зроблено комуністами чи в інтересах КПРС). Безумовно, протягом цього періоду відбувалось багато поганих речей, які теж не слід замовчувати — проте, сталінські репресії є поганим виправданням, наприклад, для ринкової русифікації 90-х і 00-х, коли українська мова майже зникла з книг і медійного простору — що є кроком назад порівняно з тим станом, у якому вона перебувала в останні радянські десятиліття. Період СРСР — це просто нижня планка, нижче якої переступати не слід, але в деяких місцях незалежна Україна цю планку переступила (маю на увазі, в першу чергу, стан української мови в ці періоди).

Лінгвістичного розділу на форумі нема (не рахуючи англійського), загально-спілкувальних — аж два. Тему все одно заофтопили ще до мене, і вона початково не відповідала правилам форуму. Якщо в модераторів є бажання, вони можуть відокремити частину дискусії з моїми повідомленнями (якщо там є щось цінне) і перенести туди, куди вважають за потрібне.

На диво в 90-х виходило багато назв якісних перекладів, які я звичайно ж купляю та читаю  - Ніцше, Тоффлер, Гоббс. Так, наклади маленькі, але ж хто винуватий українцям, що вони зреклися мови предків (та й взагалі всього культурного спадку, бо можна подумати вони за "козацькі вольності" чіплалися чи високо цінували українське ужиткове мистецтво, наприклад ), фанатіли від "Бригади" та обирали Януковича?

Ну, не особисто Гітлер... Якби фон Брауна посадили/розстріляли за співпрацю з гітлерівцями, для яких він розробляв бойові ракети, то, можливо, американці так і не злітали б на Місяць.

Ну от перекладачі старої школи продовжували працювати, але «невидима рука ринку» вже робила свою чорну справу, тому й наклади такі маленькі — по суті, робота українського перекладача поступово ставала писаниною в шухляду.

І що тут могли зробити ті українці, що мови предків не зреклися? Ось як купувати українські книги, коли українською їх просто не друкували й не продавали в видимій кількості?

Здатність до самоорганізації лежить в іншій площині і не корелює з проукраїнськими поглядами. Українці загалом не надто схильні до колективізму — в радянські колгоспи, побудовані за зразком російських сільських общин, вони не організовувались самі — їх туди заганяли. А ви хочете, щоб ця маса індивідуалістів організовано виконувала прийняті ними спільно рішення? Так не буває — більшість людей схильні пливти за течією, незалежно від їхніх поглядів. Теоретично, щось могли зробити окремі індивіди з правильними переконаннями, якби в когось із них у руках опинилось достатньо ресурсу — тоді б він міг і космічні суми тратити на порятунок української книги. Проте, як ми знаємо, космічні суми рідко потрапляють у руки ідеалістів з правильними поглядами — вони збираються, як правило, в тих, для кого збагачення є самоціллю, а всим рештою (і мовою зокрема) можна пожертвувати. Тому українські комерційні видавництва зосередились на російській мові, книжки якою можна й за кордон продати, якщо тут ніхто не купить, плюс можливість друкувати більшими тиражами для більшого ринку вигідна сама по собі.

Ну і ні через які споживспілки не можна придбати те, чого не друкують взагалі. Мені, наприклад, було б приємніше читати комп'ютерну фахову літературу своєю рідною мовою — але ДЕ? Ніцше — це, звичайно, круто, але реальні потреби реального українця самою гуманітарщиною не обмежуються. (Ні, раніше я й сам узяв трохи участь в одному з таких перекладів, але попитайте краще в того, хто цю справу організовував, скільки зусиль для нього коштувало, щоб ця книжка українською взагалі потрапила в друк. А скільки ще їх не перекладено й не надруковано? Одна така книжка (хай навіть і з категорії «талмудів») — це крапля в морі).